Юстиция информирует

Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформаціющодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Що робити, якщо викрали картку?

Після виявлення факту втрати банківської картки або появи підозри, що за вашим рахунком були проведені платежі, які ви не робили, негайно повідомте про це банк.

Як правило, це можна зробити зателефонувавши на телефон гарячоїлінії банку, через систему онлайн обслуговування в мережі Інтернет або ж особисто відвідавши відділення банку.

Більш конкретно способи сповіщення банківські установи прописують у договорах.

Зверніть увагу!

До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитківвід здійснення операцій та відповідальність несе користувач.

А з часу повідомлення банку ризик збитків від здійснення операцій несе вже банк.

Що має зробити банк?

Банк, який випустив банківську картку, отримавши повідомлення або заяву про втрату банківської картки або ж про платежі, яких власник картки не виконував, зобов'язаний:

-ідентифікувати користувача,

-зафіксувати обставини ситуації,

-зафіксувати дату, годину та хвилини його звернення.

При цьому банкзобов'язаний негайно зупинитиздійснення операцій з використанням банківської карки.

Залишок коштів на рахунку за дорученням власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою.

Який строк розгляду банком заяви або повідомлення?

Банк зобов'язаний розглядати заяви або повідомлення користувача, які стосуються використання банківської картки або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою у строк, установлений договором.

Однак цей термін не може перевищувати строку, передбаченого законом длярозгляду звернень скарг громадян.

При цьому банк має надати постраждалому клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви чи повідомлення і повинен повідомляти в письмовій формі про результати розгляду.

Який строк повернення коштів на рахунок?

Банк має встановити ініціатора та правомірність переказу коштів. Доки ця процедура не буде проведена, банкмає право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. Водночас, слід зазначити, що всі ці процедури не можуть займати більше 90 календарних днів, банк

У разі встановлення неналежного переказу банк зобов'язаний переказати на рахунок постраждалогоклієнта відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

Окрім того, банк повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми переказуза кожен день, починаючи від дня переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок.

Чи можна оскаржити рішення про відмову повертати кошти?

У випадку відмови банку повертати кошти на рахунок платника, постраждалий має право звернутися до суду за місцем розташування банку в порядку цивільного судочинства.

Вартість подання позовної заяви майнового характеру – 1%від суми позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74

Електронна адреса: [email protected]

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області інформує про підсумки роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за 9 місяців 2017 року

Одним із пріоритетів у роботі органів юстиції визначено здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

На сьогодні державну реєстрацію нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій Донеччини та їх структурних підрозділів здійснює Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області. Коло суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні, налічує 132 органи державної влади.

За 9 місяців 2017 року в роботі Головного управління спостерігається тенденція до збільшення кількісних показників з питань державної реєстрації нормативно-правових актів, а саме кількість актів, поданих на державну реєстрацію (196), у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року (154) збільшилася на 42 акта. За цей період Головним управлінням із 196 поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів:

зареєстровано 175, у тому числі 117 розпоряджень Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, районних військово-цивільних адміністрацій;

прийнято 9 рішень про відмову в державній реєстрації;

прийнято 11 рішень про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання;

прийнято 1 рішення про повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй не підлягає.

Таким чином, під час проведення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням попереджено прийняття 20 незаконних правових норм.

З метою підвищення рівня правової компетентності посадових осіб суб’єктів нормотворення з питань державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням здійснено ряд організаційно-методичних заходів, а саме:

проведено 16 семінарів (вебінарів, семінарів-практикумів, кущових семінарів, робочих зустрічей) для керівників, працівників юридичних служб та відповідальних осіб за забезпечення додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

проведено стажування 82 працівників юридичних служб суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні;

розроблено та надано для використання в роботі працівникам юридичних служб суб’єктів нормотворення 6 інформаційно-методичних матеріалів (листів – орієнтувань, буклетів, пам’яток);

узагальнено та направлено голові Донецької обласної державної адміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації; головам районних державних адміністрацій; головам районних державних адміністрацій, керівникам районних військово-цивільних адміністрацій, керівникам суб’єктів нормотворення Донецької області Аналізи стану державної реєстрації нормативно-правових актів та додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

здійснено 39виступів у засобах масової інформація області, а саме на офіційному веб-сайті Головного управління, в Інформаційно-правовому віснику юстиції, на офіційних веб-сайтах Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, публічних бібліотек тощо.

Функція контролю за дотриманням суб’єктами нормотворення законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів здійснювалася Головним управлінням шляхом проведення щомісячних безвиїзних та щомісячних виїзних перевірок. Так, за 9 місяців 2017 року Головним управлінням здійснено 1170 щомісячних безвиїзних та 1158 щомісячних виїзних перевірок з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. За результатами таких перевірок порушень вимог законодавства з питань державної реєстрації не виявлено.

На постійному контролі Головного управління залишається питання перегляду нормативно-правових актів, у тому числі зареєстрованих, на їх відповідність Конституції та законодавству України. За 9 місяців 2017 року Головним управлінням переглянуто 374 акта, занесених до державного реєстру нормативно-правових актів, за результатами чого до 35 нормативно-правових актів внесено зміни, 28 нормативно-правових актів визнано такими, що втратили чинність.

Головне управління протягом 9 місяців 2017 року також забезпечувало своєчасне та належне наповнення довідкової системи «Регіональний реєстр» інформацією щодо нормативно-правових актів. За цей період Головним управлінням внесено інформацію щодо 175 зареєстрованих нормативно-правових актів та 9 переліків нормативно-правових актів, у державній реєстрації яких відмовлено.

Підсумовуючи, можна зазначити, що робота Головного управління протягом 9 місяців 2017 року була направлена на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій та на вдосконалення роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів.

До уваги фізичних та юридичних осіб

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м. Покровську (станом на 05.12.2017) (юридична адреса: м. Покровськ, мікрорайон Горняк, б.1; фактичне місцезнаходження: м. Покровськ, вул. Європейська, б. 51).

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна.

Тел. 050-347-63-13.

1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.

2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.

3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).

4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).

5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).

6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).

8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).

9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).

12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).

13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).

15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).

16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).

18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).

19. Перша слов’янська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).

20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).

21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).

ОРЕНДА ЗЕМЛІ

Земля завжди була і є одним з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні та важливим активом для бізнесу. При цьому особливий інтерес у підприємців викликає можливість використання та володіння землями сільськогосподарського призначення. Наразі в Україні діє мораторій на продаж таких земель, тому найбільш поширеною формою землекористування в Україні є оренда.

Майже кожен житель сільської місцевості є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення та віддає її в оренду. Частіше власники земельних наділів підписують шаблонні договори,  узгоджуючи з орендарями, як правило, лише вартість оренди та форму її оплати, ігноруючи інші умови договору, що передбачали б дієві інструменти змусити орендаря належно виконувати свої обов’язки.

Варто зазначити, що спеціальним законодавчим актом у  сфері орендних відносин, предметом яких виступає земельна ділянка є Закон України «Про оренду землі».

Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладання договору її оренди.

При цьому, щоб передати землю в оренду орендодавець повинен мати документ, який підтверджує, що він є її власником.

Окрім зазначеного, важливо правильно укласти договір оренди землі. Договір укладається між власником землі та орендарем у письмовій формі. За бажанням однієї із сторін він може бути посвідчений нотаріально.

Слід зазначити, що договір оренди землі повинен відповідати чинному законодавству України, містити в собі відповідні істотні умови та положення, які забезпечать права, інтереси сторін, та виконання ними зобов’язань.

Такими істотними умовами договору оренди є:

- інформація про земельну ділянку, що передається в оренду (тобто кадастровий номер цієї земельної ділянки, місце її розташування та розмір);

- строк дії договору оренди; слід зазначити, що він не може перевищувати 50 років. Разом з тим при передачі в оренду, зокрема, земельних ділянок сільськогосподарського призначення не може бути меншим як 7 років, а якщо для таких цілей передаються земельні ділянки меліорованих земель – не меншим як 10 років.

- ще однією істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду а також відповідальності за її несплату. Українські закони дозволяють сторонам, що укладають договір оренди землі, самим визначати розмір орендної плати, частоту її виплат і порядок підвищення. При цьому базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі.

Важливо пам’ятати, якщо договір не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, він вважається неукладеним.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Водночас договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця.

Досить зручним для оформлення взаємин сторін є використання типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220. Тим не менш, він має характер певного шаблону і особливості відносин орендаря та орендодавця сторонам слід визначати в договорі самостійно.

Умови договору оренди землі можна змінити. Проте, зміна умов здійснюється за взаємною згодою сторін,  а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Звертаємо увагу, що сторони дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ. Але підписання договору не означає, що орендар може вже користуватися земельною ділянкою, відповідне право в нього виникає з моменту його державної реєстрації в Державному реєстрі прав. Саме тоді, а не з часу підписання сторонами акту прийому-передачі, земельна ділянка передається орендарю.

Оподаткування доходу фізичної особи при отриманні спадщини або дарунка

При отриманні спадщини або прийнятті дарунку у громадянина постає питання: а скільки він винен державі?

Законодавством передбачена сплата податку при отриманні спадщини або дарунку до державного бюджету. Давайте розглянемо за якими правилами здійснюється таке оподаткування.

Якщо спадщину або дарунок отримали батьки, діти, у тому числі усиновлені, чоловік або дружина спадкодавця або дарувальника (тобто члени сім’ї першого ступеня споріднення), то отриманий ними дохід не оподатковується.

Законодавство України звільнило від обов’язку сплачувати податок на доходи, отриманні з 01.01.2017 у вигляді спадщини або дарунку, також членів сім’ї спадкодавця або дарувальника другого ступеня споріднення, а саме їх рідних братів та сестер, бабу та діда, як з боку матері, так і з боку батька, онуків.

Всім іншим категоріям громадян необхідно сплачувати вказаний податок.

Для громадян України податок на доходи фізичних осіб встановлений в розмірі 5 % від вартості будь-якої спадщини або дарунку. А якщо майно успадковується або приймається у дар громадянином України від іноземного громадянина чи успадковується або приймається в дар іноземцем від громадянина України, то діє підвищена ставка податку. Сплатити доведеться 18% від вартості спадщини або дарунку.

Чимало питань виникає щодо необхідності оцінки об’єктів спадщини або дарунків. Оціночна вартість об’єктів з метою оподаткування не визначається, якщо дохід від отримання спадщини або дарунку не оподатковується.

В інших випадках спадкоємцю або обдарованому необхідно визначити оціночну вартість об’єктів спадщини або дарунків і таке визначення вартості здійснюється ним не самостійно, а відповідними фахівцями – оцінювачами, які мають відповідне свідоцтво.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльність у сфері державної реєстрації

На початку 2016 року, вперше в системі державної реєстрації запроваджено можливість оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної реєстрації в адміністративному порядку. Особа, яка вважає, що її права порушено, може оскаржити відповідні дії чи рішення до Міністерства юстиції або його територіального органу.

До Міністерства юстиції України скарги подаються у разі оскарження:

- рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав або його реєстраційних дій, за винятком випадків, коли права набуті або реєстраційні дії проведені на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір;

- рішень, дій або бездіяльності територіальних органів Міністерства юстиції України.

Головні територіальні управління юстиції в областях розглядають скарги:

- на рішення, які не пов’язані з державною реєстрацією прав, або рішення, на підставі яких не проведено реєстраційних дій (наприклад, рішення про зупинення державної реєстрації чи рішення про відмову в її проведенні);

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Звертаємо увагу, що при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області наказом від 19 січня 2016 року № 8/2 створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області, що функціонує в межах повноважень, визначених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та забезпечує розгляд скарг у вказаних сферах.

Скарга подається протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Рішення, дії або бездіяльність головних територіальних управлінь юстиції можуть бути оскаржені до Мін’юсту протягом 15 календарних днів.

Скарги до територіальних управлінь юстиції подаються щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють діяльність у межах області, на якій діє відповідний орган, а до Міністерства юстиції України скарги подаються за принципом екстериторіальності.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається виключно у письмовій формі та повинна містити:

- повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

- зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

Реалізуємо право на «безоплатного адвоката»

Вже більше року обласна юстиція проводить виїзні прийоми жителів області. На таких прийомах надаються безоплатні юридичні консультації, фахівці допомагають розібратись в складній правовій ситуації. Спілкування з громадянами показує, що більшість з них ще необізнана із сучасними можливостями отримати безкоштовну правову допомогу, в тому числі «безоплатного адвоката». Тому на сторінках нашого видання в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Олена Павлова розповідає про гарантії держави з надання безоплатної правової допомоги:

Кому може знадобиться безоплатна правова допомога?

В житті кожного з нас можуть виникнути питання, вирішення яких потребує знань правил,  кодексів, законів чи постанов. Можна, звичайно, звернутись до адвоката. А що робити тим, чиї доходи не дозволяють оплачувати юридичні послуги? Саме для таких громадян створена система безоплатної правової допомоги.

Яку  юридичну допомогу можна отримати безоплатно?

На початковому рівні – це консультації та роз’яснення законодавства у тій чи іншій сфері, допомога в оформленні заяв чи скарг до установ чи організацій. Така первинна правова допомога безоплатно надається в бюро правової допомоги всім особам, які перебувають в нашій державі на законних підставах. Бюро правової допомоги діють в містах та селищах міського типу нашої області, інформацію про них можна отримати за безкоштовним телефоном 0-800-213-103.

Якщо ж не обійтись без звернення до суду, то необхідно укладати договір з адвокатом, який працює в системі безоплатної правової допомоги.

Хто може претендувати на допомогу  «безоплатного адвоката»?

Зверну вагу, що ми перейшли вже до безоплатної вторинної  правової допомоги, яка включає і захист в кримінальному провадженні, і представництво інтересів в судах, і складення документів для суду. Право на «безоплатного адвоката» мають не всі. Тому давайте розберемося.

В кримінальному провадженні участь захисника має бути забезпечена безоплатно, якщо у підозрюваного чи обвинуваченого відсутні кошти для оплати послуг адвоката. Право на безоплатний захист мають всі особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт.

Для вирішення інших правових ситуацій право на безоплатного адвоката мають пільгові категорії, визначені в Законі України «Про безоплатну правову допомогу». До них віднесені внутрішньо переміщені особи, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань.

Можуть претендувати на безоплатне представництво інтересів в судах  громадяни, які не користуються пільгами ?

Так, на безоплатне представництво в судах мають змогу претендувати особи, якщо їх середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Нагадаю, що для працездатних осіб такий мінімум з 1 липня складає 1841 гривню, а для непрацездатних – 1435 гривень.

Куди необхідно звернутись, якщо потрібен «безоплатний адвокат»?

Звертатись необхідно до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Такі центри діють в нашій області в Краматорську та Маріуполі, а попередню консультацію можна отримати знову ж таки в бюро правової допомоги.

Раджу всім в ситуаціях, які пов’язані із застосуванням законодавства, складні для розв’язання без юридичних знань, звертатись до системи безоплатної правової допомоги.

- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора;

- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги;

- до скарги додаються, засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав.

Якщо скарга подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації можна звернутися до відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32, 4 поверх, кабінет № 401, або за телефоном (06264) 4 24 81.

Державні виконавці захищають майнові права дітей

Війна на сході нашої держави значно ускладнила примушення деяких недбайливих батьків до виконання обов’язків по утриманню дітей. Перед державними виконавцями Донецької області постійно постають  питання: як допомогти дитині, якщо батько залишився на неконтрольованій українською владою території та не сплачує аліменти на її утримання, визначені рішенням суду. В таких умовах історія стягнення заборгованості по аліментах з батька, який залишається в окупованій Горлівці, підтверджує життєве правило: наполеглива праця призводить до результату.

14 листопада минулого року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби міста Горлівка (працює в місті Дружківка)  відновлене виконавче провадження про стягнення аліментів з батька Єлізавети, яка разом зі своєю мамою проживає тепер в місті Києві. Розрахунок заборгованості свідчив, що  дитині несплачені  більше 20 тисяч гривень.  В цей же день на все майно батька, який  забув про рішення суду, накладений арешт. Виявилось недаремно, боржник є власником автомобіля  PEUGEO 307 CC. Але перед державним виконавцем постало непросте завдання: як повідомити боржнику про відновлення примусового стягнення аліментів та змусити виконати рішення суду, адже  він перебуває на неконтрольованій території. Мати дитини допомогла знайти телефонний номер колишнього чоловіка. Телефонну розмову державний виконавець провела змістовно та впевнено, роз’яснила всі негативні наслідки, які настануть у випадку несплати заборгованості. В грудні зусилля державного виконавця спрацювали: батько дитини спочатку заплатив 6 тисяч, а потім 19 тисяч 800 гривень боргу. Впевнені, що це був приємний подарунок дівчині  перед новорічними святами!

А в останні дні минулого року мати Єлізавети через Урядову гарячу лінію висловила подяку державному виконавцю Кравцовій Т.М. за наполегливість та небайдуже ставлення до своєї роботи. Тетяна Миколаївна  - досвідчений державний службовець, вже 16 років працює державним виконавцем, переїхала разом із своїм відділом на контрольовану українською владою територію області. Маємо надію, що її  приклад сумлінного виконання  службових обов’язків, професійної майстерності вмотивує державних виконавців на використання всіх своїх ділових якостей задля захисту інтересів стягувачів у виконавчих провадженнях.

До уваги фізичних та юридичних осіб

Нотаріальні документи, які зберігаються в Донецькому обласному державному нотаріальному архіві в м. Покровську (станом на 15.01.2018)

(юридична адреса: м. Покровськ, мікрорайон Горняк, б. 1; фактичне місцезнаходження: м. Покровськ, вул. Європейська, б. 51)

Завідуюча облнотархівом Руденко Наталія Сергіївна

Тел.050-347-63-13

1. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Соловйова Євгенія Анатоліївна (2004-2014 роки). Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані приватному нотаріусу Краматорського міського нотаріального округу Соловйовій Світлані Семенівні.

2. Приватний нотаріус Мар'їнського районного нотаріального округу Ністратова Р.І. Незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки передані в Мар'їнську державну нотаріальну контору.

3. Приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Пятовський Олексій Олександрович (2015 рік).

4. Приватний нотаріус Костянтинівського міського нотаріального округу Щербініна Наталія Панасівна (1994-2014 роки).

5. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна (незакінчені спадкові справи за 2011-2014 роки).

6. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ковальова Ніна Федорівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

7. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Цебринська Світлана Олександрівна (2011-2014 роки).

8. Приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна ( 2015-2016 роки).

9. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Котова Олена Вікторівна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

10. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (незакінчені спадкові справи за 2012-2014 роки).

11. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна (незакінчені спадкові справи за 2014 рік).

12. Приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу Шаміголова Тетяна Йосипівна (2014-2016 роки).

13. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Коніченко Наталія Миколаївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

14. Приватний нотаріус Лиманського міського нотаріального округу Дорменок Сергій Миколайович (2016-2017 роки).

15. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Луценко Світлана Іванівна (незакінчені спадкові справи за 2013-2014 роки).

16. Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Литвиненко Ілона Анатоліївна (незакінчені спадкові справи за 2010-2014 роки).

17. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Степанова Юлія Юріївна ( 2015-2017 роки).

18. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Волковицька Олена Станіславівна ( 1998-2017 роки).

19. Перша слов’янська державна нотаріальна контора (1943 – 1980 роки).

20. Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Строкова Тетяна Юріївна ( 2016-2017 роки).

21. Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Фрідріхсон Наталія Олександрівна (2011-2017 роки).

22. Приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Бєлявцева Анна Віталіївна (2015-2017 роки).

Зміна та скасування заповіту

Несталість життя, зміна життєвих обставин, певні факти, особливості переживання деяких подій, можливі зміни взаємовідносин заповідача із спадкоємцями за заповітом, тощо можуть викликати необхідність зміни або скасування вже існуючого заповіту.

Принцип свободи заповіту в якості свого невід’ємного елементу включає можливість для особи, яка склала заповіт, в будь-який час змінити його або повністю скасувати. Причому таке рішення заповідач має право приймати неодноразово, керуючись виключно своїми міркуваннями та інтересами, не беручи до уваги ні думку спадкоємців, зазначених у заповіті, ні нотаріуса, який посвідчив заповіт. Заповідач, скасовуючи або змінюючи заповіт, не повинен вказувати причини його зміни або скасування.

Скасування заповіту можливе двома способами: складанням нового заповіту, який скасовує попередній, або шляхом подачі нотаріусу заяви про скасування раніше складеного заповіту.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Зміна заповіту може полягати не лише в тому, що в новому заповіті заповідач змінює коло спадкоємців чи по-іншому розподіляє між ними спадкове майно. Заповіт, який складається пізніше, може і не скасовувати чи змінювати раніше складений заповіт, а лише доповнювати його шляхом визначення долі майна, яке не заповідалося.

Так, якщо раніше складений заповіт стосувався одного майна, а більш пізній – іншого, то після смерті заповідача обидва заповіти будуть чинними.

Як і посвідчення самого заповіту, його зміна або скасування може бути здійснена лише особисто заповідачем. Вчинення цих дій через представника не допускається.

Якщо заповідач «в серцях» знищує заповіт, як документ, це ще не означає, що заповіт втрачає свою юридичну силу. Другий примірник заповіту зберігається у справах нотаріальної контори або відповідному органі місцевого самоврядування, посадова особа якого посвідчила заповіт, і спадкоємець за заповітом завжди має можливість отримати його дублікат після смерті заповідача.

Заповідач, який вирішив змінити чи скасувати заповіт, повинен особисто звернутися до нотаріуса або до посадової особи, яка посвідчила заповіт.Справжність підпису заповідача на заяві про скасування заповіту повинна бути нотаріально засвідчена.

Усі заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, підлягають обов'язковій реєстрації в електронному Спадковому реєстрі.

За внесення до Спадкового реєстру одного запису про зміну заповіту, скасування заповіту з видачею відповідного витягу справляється плата у розмірі 68 гривень.

Плата не справляється з інвалідів І та ІІ груп, інвалідів Великої Вітчизняної війни та прирівняних до них осіб за всі звернення до Спадкового реєстру.

Відділ з питань нотаріату

Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Донецька обласна юстиція інформує:

посилена відповідальність за несплату аліментів

З 6 лютого 2018 року державні виконавці застосовують розширені повноваження впливу на батьків, які  забули про  обов’язок утримувати своїх дітей. Змінами до законодавства посилена відповідальність за несплату аліментів.

У випадках, якщо заборгованість перевищує платежі за 6 місяців, для боржників  наступають  негативні наслідки. Державні виконавці  самостійно приймають постанови  про тимчасове обмеження боржників  у праві виїзду за кордон. Органи Державної прикордонної служби зобов’язані не допустити перетинання державного кордону особами, відносно яких вони отримали таку  постанову. Нове обмеження для боржників зі сплати аліментів – тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Постановами державного виконавця встановлюються  і тимчасові обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, у праві полювання. Державні виконавці Донецької області вже застосували перелічені обмеження до 4805 батьків, які ухиляються від сплати аліментів.

Ще одне доповнення до сімейного законодавства. Той з батьків, з ким дитина проживає за рішенням суду, може не отримувати згоду на тимчасовий виїзд дитини за межі України  від другого батька, який має заборгованість по сплаті аліментів більше 6 місяців.

Несплата аліментів тепер є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою новий вид адміністративного стягнення – виконання суспільно корисних робіт. Суспільно корисні роботи призначаються судом після розгляду протоколу, складеного державним виконавцем. Таких протоколів вже направлено до судів Донецької області більше ста. Вид суспільно корисної праці, яку буде виконувати правопорушник, визначається органом місцевого самоврядування.

В Єдиному реєстрі боржників, який доступний кожному в інтернет-просторі, створений список неплатників аліментів, який налічує  більше ста тисяч недбайливих батьків.

Активне застосування нововведень законодавства вже дозволило стягнути більше двох мільйонів гривень на користь дітей.

Ефективність впливу державних виконавців на платників аліментів підвищується. Тому радимо всім батькам не забувати про свої обов’язки перед дітьми, бути законослухняними та відповідальними.

В.о. начальника Головного

територіального управління юстиції

у Донецькій області

Олена Павлова

ПРИМІРНИКИ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Друковані засоби масової інформації відіграють дуже важливу роль у нашому житті: вони інформують людей про різні події, що відбуваються чи можуть відбутися, розважають і допомагають зробити життя кращим. Завдяки випуску та поширенню друкованих засобів масової інформації кожен громадянин має можливість ознайомлення з великою кількістю корисної інформації та подіями, які відбуваються не тільки в Україні, а також в усьому світі.

Друковані засоби масової інформації (преса) в Україні – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами.

Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками.

Державній реєстрації згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підлягають усі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення.

Підтвердженням випуску видань відповідно до статті 33 Закону є контрольні примірники, які надсилаються безоплатно реєструючому органу одразу після надрукування.

На сьогодні на території Донецької області зареєстровано понад вісімсот друкованих засобів масової інформації, проте не всі засновники видань сумлінно виконують вимоги законодавства щодо надсилання їх контрольних та обов’язкових примірників.

Контрольним є перший «сигнальний» випуск друкованого видання, відомості про надходження якого вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації.

Державний реєстр - це електронна база даних, яка містить інформацію про всі друковані засоби масової інформації, додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення. Відомості Державного реєстру є загальнодоступними за посиланням http://dzmi.informjust.ua/.

Положеннями частини другої статті 16 Закону та пункту 2.17 глави 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженого наказом Міністерства юстиції Українивід 21 лютого 2006 року № 12/5, встановлено, що засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру.

Так, протягом 2017 року за результатами моніторингу щодо дотримання вимог чинного законодавства Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області прийнято рішення про втрату чинності свідоцтв про державну реєстрацію 221 друкованого видання.

Крім того, статтею 33 Закону встановлено також обов’язок для надсилання не лише першого, а й всіх послідуючих (обов’язкових) примірників видань до реєструючого органу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2002№ 608 «Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів» серед одержувачів обов’язкових безоплатних примірників видань визначені й Головні територіальні управління юстиції.

На сьогодні до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надходять примірники близько шістдесяти видань, що становить менше 10% від загальної кількості зареєстрованих. Задля встановлення реальної кількості зареєстрованих друкованих засобів масової інформації, які дійсно виходять у світ, проводяться заходи попереджувального характеру.

Слід нагадати, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення законодавства у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації (статті 1866, 1867), а саме: штрафні санкції за виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації,ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції, недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів.

 Тож, у разі якщо засновники бажають зберегти випуск друкованих видань, необхідно своєчасно інформувати реєструючий орган про відповідні зміни, пов’язані з випуском видань, та надсилати їх примірники до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39/3, контактні телефони: (06264) 1-74-46, (06264) 4-25-00.

Відділ державної реєстрації друкованих засобів

масової інформації та громадських формувань

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Як переселенцям реалізувати право на об’єднання громадян

Тимчасова окупація Криму та Севастополя, бойові дії в окремих районах Донецької та Луганської областей стали серйозним випробуванням для України та її громадян. Ці загрозливі події, серед іншого, спричинили небувалу для нашої країни вимушену внутрішню міграцію. Значна кількість людей змінили місце проживання та праці. На сьогодні за даними Мінсоцполітики обліковано майже півтора мільйони переселенців.

Відповідно у національному законодавстві з’явилося поняття внутрішньо переміщеної особи, почала формуватися правова база щодо прав, обов’язків та пільг такої особи.

Хто є внутрішньо переміщеною особою?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Наразі законодавство у сфері реалізації права громадян на об'єднання не передбачає будь-яких обмежень на таке право за ознакою внутрішньо переміщених осіб.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Відмінність полягає в тому, що засновниками та членами (учасниками) громадської організації є лише фізичні особи, а громадська спілка утворюється юридичними особами приватного права, а членами (учасниками) після державної реєстрації можуть стати також і фізичні особи. Кількість засновників не може бути менше 2 осіб.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статтями 7-8 зазначеного закону передбачено, що засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.

Членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути вищевказані особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації».

З об’єктивних причин підконтрольна Україні частина Донецької області є лідером за кількістю прийнятих переселенців (понад 500 тисяч), на другому-третьомумісцях Луганська та Харківська області.

Незважаючи на суспільно-політичну ситуацію, в Донецькій області активно створюються та розвиваються інститути громадянського суспільства, зокрема, у 2016-2017 роках та протягом поточного періоду 2018 року зареєстровано створення понад 500 громадських об’єднань та понад 130 організацій політичних партій.

Значна кількість зареєстрованих протягом цього періоду громадських організацій зазначили у напрямах своєї діяльності сприяння захисту прав внутрішньо переміщених осіб, наприклад, ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЕРЛАЙТ. МИ РАЗОМ» (місто Костянтинівка), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЦЕНТР ГРОМАДЯНСЬКИХ ІНІЦІАТИВ «СУСПІЛЬНИЙ ВИМІР» (місто Слов’янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПАТРІОТИ УКРАЇНСЬКОГО ДОНБАСУ» (місто Покровськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СИНЕРГІЯ МІСТА» (місто Краматорськ).

Крім цього, з початку збройного конфлікту на Сході України у Донецькій області зареєстровано декілька громадських організацій, які, як вбачається з їх назв, займаються переважно питаннями захисту переселенців, це: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЗАХИСТ ПРАВ ТА СВОБОД ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ «ПРАВО НА ЖИТТЯ» (місто Слов'янськ), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СОЮЗ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ «ПРОМІНЬ НАДІЇ» (смт. Ярова Лиманського району), ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ОБ’ЄДНАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ДОНБАСУ» (місто Маріуполь).

Процедура реєстрації громадської організації є досить простою та проводиться в декілька етапів.

По-перше, треба провести установчі збори засновників, на яких прийняті всі важливі рішення та затвердити статут організації.

По-друге, підготувати пакет документів, який включає в себе заяву про державну реєстрацію встановленої форми, протокол установчих зборів засновників, реєстр присутніх, статут, відомості про керівні органи та відомості про уповноважену особу для здійснення реєстраційних дій.

По-третє, подати підписані документи для державної реєстрації.

Єдиним суб’єктом державної реєстрації громадських організацій у Донецькій області є Головне територіальне управління юстиції (місто Краматорськ).

При цьому подати документи для державної реєстрації можливо в кожному місті обласного значення та районі області. Прийом та видачу документів у сфері державної реєстрації громадських об’єднань забезпечують державні реєстратори управління юстиції, адміністратори 25 центрів надання адміністративних послуг, працівники 2 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, є можливість надіслати документи поштовим відправленням.

Допомогу щодо оформлення документів надають місцеві центри та 17 бюро правової допомоги.

Крім цього, в процесі підготовки документів в пригоді стане Он-лайн будинок юстиції - електронний сервіс Мін’юсту (https://online.minjust.gov.ua), завдяки якому є можливість завантажити зразки необхідних документів, а після їх оформлення передати на попередню перевірку державними реєстраторами.

Ознайомитись з переліком зареєстрованих громадських об’єднань в розрізі кожного регіону та навіть адміністративно-територіальної одиниці, а також за іншими критеріями можна шляхом безкоштовного доступу до Реєстру громадських об’єднань (http://rgo.informjust.ua/).

Також на сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (http://justice-dn.gov.ua/) щотижня розміщується інформація про прийняті рішення з питань державної реєстрації.

Підсумовуючи, слід зазначити, що Україна вживає всіх можливих заходів щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Отже, внутрішньо переміщені особи з метою захисту своїх прав та задоволення власних інтересів можуть бути як засновниками громадської організації, так і приєднатись до вже існуючих організацій.

Ольга Кузьменко,

заступник начальника відділу державної

реєстрації друкованих засобів масової

інформації та громадських формувань

Управління державної реєстрації

Вдосконалено правовий режим діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю

Сьогодні, товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу. Що стосується товариства з додатковою відповідальністю, слід відмітити, що ця форма є набагато менш поширеною, оскільки забезпечують своїм учасникам менш привабливий режим, який передбачає накладення на них додаткової відповідальності за можливі борги товариства при ліквідації.

Чинне законодавство, яким регулюється діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - товариства), складається з положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», є суперечливим,фрагментарним та таким, що не відповідає сучасним вимогам щодо гнучкості та ефективності регулювання.

Серед недоліків чинного законодавства слід відзначити наступні.

Права учасників товариств або не закріплені належним чином, або позбавлені механізмів реалізації та захисту.

Так, учасникам товариства не гарантується доступ до фінансових документів товариства, що позбавляє їх можливості вчасно виявити порушення своїх прав та зібрати необхідні докази для отримання судового захисту.

Невизначеність правового механізму виключення учасника з товариства призводить до зловживання цим правом з боку інших учасників, створення атмосфери недовіри та інтриг між учасниками.

Відсутність механізму вчинення правочинів із заінтересованістю призводить до вилучення прибутків товариств та інвестованих учасниками коштів недобросовісними менеджерами або контролюючими учасниками, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками та виведення активів при перших ознаках фінансових проблем та позбавлення кредиторів будь-яких шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог.

Ці та інші вади у регулюванні товариств з обмеженою відповідальністю стримують розвиток малого та середнього бізнесу, призводять до руйнування життєздатних підприємств у випадках відносно незначних конфліктів між учасниками, перехоплення контролю та незаконного вилучення активів, пригнічують розвиток підприємництва та інвестиційні процеси.

Тому, з метою вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю наразі Верховною Радою України 06.02. 2018прийнято Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон), який набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування, а саме 17.06.2018 (крім частини другої статті 23 цього Закону щодо деяких питань спадкування частки учасника товариства, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 17.06.2019).

Прийнятий Закон містить положення суттєво відмінні та доволі прогресивні в порівнянні з тими, що закріпленні Законом України «Про господарські товариства», зокрема відповідно до нового Закону, кількісний склад учасників товариства не буде обмежуватись. Законом вводяться нові поняття, такі як «корпоративний договір» та «безвідклична довіреність», а також іншісамі актуальніші зміни, про які буде згадано нижче.

Так, Законом суттєво зменшується обов’язковий перелік відомостей, що зазначаються в статуті і, фактично, ці питання передаються на вирішення учасників-засновників. Більше не потрібно зазначати в статуті перелік учасників, їх персональні дані, розмір статутного капіталу, розмір часток учасників. Відомостями, які обов’язково повинні зазначатись в статуті є лише: 1) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Також зменшується строк на внесення вкладу учасниками товариства у зв’язку із створенням товариства з 1 року до 6 місяців, з дати державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом.

Встановлюється новий порядок виходу учасника з товариства. Так, учасник товариства частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотківможе вийти з товариства у будь-який час без згоди іншихучасників. Що стосується учасника товариства, частка якого у статутному капіталі становить 50 або більше відсотків, то такий учасник може вийти з товариства за згодою іншихучасників товариства.

Серед іншого нормами нового Закону передбачається можливість скликання загальних зборів учасниківз ініціативи виконавчого органу товариства, на вимогу наглядової ради та на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу.

Тож сподіваємося, що прийнятий Закон та зміни, які ним передбачені позитивно вплинуть на бізнес та значно покращатьумови діяльності товариств.

Головний спеціаліст відділу

взаємодії з суб’єктами державної

та підвищення кваліфікації державних

реєстраторів Управління державної

реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій

області

Кулакова Т.Ю.

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області звітує про підсумки діяльності з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за 1 квартал 2018 року

Одним із пріоритетів у роботі органів юстиції визначено здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи, законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

На сьогодні юстиція Донеччини здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів, прийнятих територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та їх структурними підрозділами. Коло суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні, налічує 133 органи державної влади.

Підсумовуючи кількісні показники з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за 1 квартал 2018 року можна зазначити, що в роботі Головного управління спостерігається тенденція до збільшення таких показників, а саме кількість актів, поданих на державну реєстрацію (90), у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року (66) збільшилася на 24 акта. За цей період обласною юстицією із 90 поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів:

зареєстровано 87, у тому числі 154 розпорядження Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, районних військово-цивільних адміністрацій (кількість актів, зареєстрованих за аналогічний період 2017 року складає 62 акта);

прийнято 3 рішення про повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації для доопрацювання (за аналогічний період 2017 року – 3 рішення);

Рішень про відмову в державній реєстрації нормативно-правових актів у 1 кварталі 2018 року не приймалися, процедура повернення акта без державної реєстрації як такого, що їй підлягає Головним управлінням не застосовувалася.

Таким чином, під час проведення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів Головним управлінням попереджено прийняття суб’єктами нормотворення3 незаконних правових норм.

Робота юстиції Донеччини у 1 кварталі поточного року також була направлена на підвищення рівня правової компетентності посадових осіб суб’єктів нормотворення з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. Протягом цього періоду головним управлінням здійснено ряд заходів, а саме:

проведено 5 семінарських занять (вебінарів, семінарів-практикумів, кущових семінарів, робочих зустрічей) для керівників, працівників юридичних служб та відповідальних осіб за забезпечення додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів місцевих державних адміністрацій;

проведено стажування 29 працівників юридичних служб суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації в Головному управлінні;

розроблено та надано для використання в роботі працівникам юридичних служб суб’єктів нормотворення лист – орієнтування та буклет;

узагальнено та направлено голові Донецької обласної державної адміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації; головам районних державних адміністрацій; головам районних державних адміністрацій, керівникам районних військово-цивільних адміністрацій, керівникам суб’єктів нормотворення Донецької області Аналіз стану державної реєстрації нормативно-правових актів та додержання законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів;

здійснено 17 виступів у засобах масової інформація області, а саме на офіційному веб-сайті Головного управління, на офіційних веб-сайтах Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації, районних державних адміністрацій, публічних бібліотек тощо.

Функція контролю за дотриманням суб’єктами нормотворення законодавства з питань державної реєстрації нормативно-правових актів здійснювалася Головним управлінням шляхом проведення щомісячних безвиїзних та щомісячних виїзних перевірок. Так, за 1 квартал 2018 року Головним управлінням здійснено 395 щомісячних безвиїзних та 392 щомісячні виїзні перевірки з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. За результатами таких перевірок порушень вимог законодавства з питань державної реєстрації не виявлено.

На постійному контролі обласної юстиції залишається питання перегляду нормативно-правових актів, у тому числі зареєстрованих, на їх відповідність Конституції та законодавству України. За 1 квартал 2018 року Головним управлінням переглянуто210 актів, занесених до Державного реєстру (протягом аналогічного періоду 2017 року – 62), за результатами чого до 12 нормативно-правових актів внесено зміни, 5 нормативно-правових актів визнано такими, що втратили чинність.

Головне управління у 2017 році також забезпечувало своєчасне та належне наповнення довідкової системи «Регіональний реєстр» інформацією щодо нормативно-правових актів. За цей період Головним управлінням внесено інформацію щодо 87 зареєстрованих нормативно-правових актів.

Підсумовуючи, можна зазначити, що робота юстиції Донеччини у 1 кварталі 2018 року була направлена на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій та на вдосконалення роботи з питань державної реєстрації нормативно-правових актів.

Відділ реєстрації нормативно-правових актів

управління реєстрації нормативно-правових

актів, правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

До уваги громадян! Спрощена процедура державної реєстрації речових прав, у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів

На жаль, документи мають властивість губитися, вони можуть бути пошкоджені або навіть викрадені.Важливо пам’ятати: втрата документа не тягне за собою втрату права власності.

Так, з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки», затвердженні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р.№1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Порядок), згідно з якими спрощена процедура державної реєстрації прав на земельну ділянку та державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р., у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів.

Нова редакція пункту 53 Порядку, встановлює,що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Зазначені зміни позбавляють громадян обов’язку подавати для державної реєстрації права власності копію примірника втраченого чи зіпсованого правовстановлюючого документа. Відтепер, державний реєстратор самостійно використовує відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, для проведення відповідної державної реєстрації права власності.

Такі зміни спрямовані на поліпшення для громадян можливості зареєструвати своє право власності, у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів.

Відділ взаємодії з суб’єктами державноїреєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів

Управління державної реєстрації

Головноготериторіального управління

юстиції у Донецькій області

Способи захисту майна від чужого заволодіння!

Переймаючись питанням незаконного заволодіння власністю громадян та з метою подолання шахрайських схем,держава розробила декілька дієвих шляхів забезпечення захисту права власності.

Так, у разі небезпечної ситуації для власників майна, спрямованої на незаконне позбавлення права власності,Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чітко визначений алгоритм дій громадян, що дає змогу уберегти власне майно від здійснення протиправних реєстраційних дій та не бути ошуканими.

Стаття 25 Закону передбачає, можливість звернення власника об’єкта нерухомого майна до будь – якого органу державної реєстрації праву межах України з рішенням суду, що набрало законної сили або заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, що є безумовною запорукою забезпечення недоторканості майна.

Відповідно до норм чинного законодавства забезпечення проведення державної реєстрації прав наразі відноситься до повноважень суб’єктів державної реєстрації прав, якими є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси та акредитовані суб’єкти.

У разі екстреної потреби захисту власного майна, власник безперешкодно має право подати заяву про заборону вчинення реєстраційних дій до суб’єкта державної реєстрації прав, тим самим негайно вберегти свою власність від незаконних посягань з боку недобросовісних громадян і державних реєстраторів, та згаяти час для звернення до суду.

Необхідно зауважити, що Законом встановлено обмежений строк у10 робочих днів для зупинення державної реєстрації прав на підставі заяви власника. Так, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано відповідну заяву, додатково у десятиденний строк не надано рішення суду, державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, що в умовах загрозливої ситуації відкриває шлях для втілення в життя злочинних задумів скерованих на привласнення майна.

Отже, використовуючи запропонований державою механізм захисту права власності, власники майна мають змогу не боронити вже захоплену власність та нескінченно ходити по судах в пошуках справедливості, а попереджати незаконні схеми розкрадачів чужого майна.

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Відновлена робота антирейдерських аграрних штабів

За ініціативою Міністерства юстиції уряд відновив роботу антирейдерських аграрних штабів.

Такий штаб працює з серпня 2017 року при Донецькій обласній державній адміністрації.

Всім, у кого виникають питання, пов’язані із орендою землі, користуванням земельними ділянками, захистом будь-яких майнових прав, пропонуємо звертатись за допомогою до штабу: телефон (06264) 2-01-21, e-mail: [email protected].

Якщо необхідне роз’яснення, які правила сучасний закон встановлює для земельних відносин, телефонуйте до спеціалістів юстиції:(06264) 4-24-81.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Обираємо найменування громадського об’єднання

Реєстрація громадської організації процес не складний, але потребує певної уважності та відповідальності  громадських активістів. Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Марія Темчишина консультує, як правильно обрати назву громадського об’єднання:

Для назви громадського об'єднання використовується, звичайно, українська мова. Перша частина назви загальна: «Громадська організація», якщо засновниками є фізичні особи, або «Громадська спілка», якщо засновниками є юридичні особи. І нічого іншого, так вимагає закон.

Друга частина – власна назва, яку індивідуально обирають майбутні громадські діячі. Звертаю увагу: вона має бути унікальною, не тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань на території України. Перевірити, чи «зайнята» бажана назва, можна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у Реєстрі громадських об’єднань, доступи до яких в інтернет-просторі безкоштовні. Раджу не обмежуватись стандартними найменуваннями. Наприклад, в Донецькій області винахідливі громадяни створили та зареєстрували «Громадську організацію «Студія розвитку особистості та неформальної освіти «Талантаун», «Громадську організацію «Фріфілмерз».

Необхідно знати, що законодавство нашої держави не дозволяє використовувати найменування органів державної влади та місцевого самоврядування, історичні державні найменування, символіку комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів.  Обмежене використання і  розділових знаків та символів, популярних хештегів, тому «Громадську організацію «#ЗаМир» зареєструвати неможливо. Можна закликати назвою до дій, як зробили жителі Маріуполя, створивши «Громадську організацію «Центр громадської допомоги «Дій!».

Ім’я чи псевдонім фізичної особи включається в назву громадського об’єднання лише за попередньою письмовою згодою. Таку згоду, наприклад,  надала засновникам «Громадської організації «Фонд Лілії Української» відома волонтерка Болбат Лілія.

Найменування може містити інформацію про статус громадського об’єднання («дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське» та його вид («екологічне», «правозахисне»). Дозволяється додати власну назву її перекладом на іноземну мову або мову національної меншини.

Звертаю увагу, що зазначені правила діють з початку 2013 року. Якщо громадська організація створена раніше, закон не вимагає змінювати її найменування. Якщо ж засновникам  назва виглядає несучасною, у них виникло  бажання  зробити «ребрендінг» свого об’єднання, то на засіданні вищого органу управління можна прийняти рішення про зміну найменування з додержанням викладених мною вимог законодавства.

В обласній юстиції працює безкоштовна «гаряча лінія», яка надає безкоштовні консультації з питань реєстрації громадських організацій: (06264) 4 25 00, (06264) 1 74 46. На нашому веб-сайті можна отримати зразки необхідних документів, звертайтесь.   Юстиція відкрита для людей!

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по аліментам

З лютого 2018 року значно активізувалися зусилля державних виконавців по стягненню заборгованості по аліментам.

В області працює регіональний штаб по контролю за стягненням аліментів і мобільні групи. Вдалося стягнути з неплатників аліментів близько61 мільйону гривень для 35 тисяч маленьких українців.

Всі, кого турбує питання стягнення аліментів, звертайтеся на «гарячу лінію» 073 016 07 00 чи до керівників відділів державної виконавчої служби.

Увагу по вирішенню Вашого питання гарантуємо.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Дещо про заповіт, історія та сучасність

Питання щодо розпорядження громадянином своїм майном на випадок смерті, а саме складання заповіту, не втрачає актуальності і на сьогоднішній день.

Звернемося до історії. Заповіт відомий людству ще з часів римського права. Ульпіан (римський юрист) так визначав заповіт: «Заповіт це правомірне вираження волі, зроблене урочисто для того, щоб воно діяло після нашої смерті».

Заповітом у римському праві вважалося не будь-яке розпорядження особи на випадок смерті, а тільки таке, яке містить призначення спадкоємця. За класичним правом вимагалося, щоб таке призначення було зроблено на початку заповіту. Спочатку вимагалося призначення спадкоємців в урочистій формі, а з 339 року – у будь-яких формах.

До змісту заповіту могли також включатися інші розпорядження: відкази (легати – спеціально оговорені в заповіті дарунки, які віднімалися від загальної спадкової маси, яка призначалася конкретній особі), призначення опікунів для малолітніх спадкоємців тощо.

Заповіт мав юридичну силу при наявності сукупності певних умов: а) укладення у встановленій формі; б) активна заповідальна правоздатність заповідача (наявність загальної правоздатності в області майнових відносин); в) призначення спадкоємцем особи, яка має пасивну заповідальну правоздатність (здатність особи бути спадкоємцем).

Залежно від форми волевиявлення заповіти могли бути письмовими і усними. Проте, письмова форма заповіту набула пріоритет перед усною.

Для письмових заповітів встановлювалися особливості щодо їх складання. Так, заповіт, як правило, повинен був укладатися особисто заповідачем і підписувався ним власноручно у присутності семи свідків. Якщо заповідач не міг підписати заповіт, то запрошували восьмого свідка, який підписував заповіт і вказував, що він це робить за доручення заповідача. Свідки засвідчували заповіт своїми підписами та скріплювали печатками. Усний заповіт оголошувався у присутності восьми свідків мовою, зрозумілою для всіх.

Письмові заповіти висхідних родичів (батько і мати, дідусь і бабуся як з боку матері, так і з боку батька, інші висхідні родичі, якщо вони були),  на користь не східних (діти, онуки, та ін.) дозволялося укладати без участі свідків.

Також оглянемо сучасні правила законодавства, які регламентують порядок складання та посвідчення заповіту, адже враховуючи ситуацію, яка склалася на сході України, чимало громадян звертаються з питанням складання заповітів, як щодо майна, яке знаходиться на тимчасово неконтрольованій території, так і майна, що є на підконтрольній українській владі території.

Слід відзначити, що в 2017 році нотаріусами Донецької області було посвідчено 6811 заповітів, що більше ніж на 200 заповітів менше, ніж в 2016 році, але цей показник все ж таки більше, ніж в 2015 році (5927 заповітів).  Таким чином, можна зауважити, що громадяни все ж таки ставляться досить відповідально до вирішення долі належного їм майна на випадок своєї смерті.

І так, розглянемо, як діюче законодавство визначає зміст поняття «заповіт». Ним визнається особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. У тлумачних словниках значення цього терміну розкривається як офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті, передсмертна воля, розпорядження, настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам.

Згідно законодавства України право на заповіт має кожна фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється громадянином особисто і вчинення його через представника не допускається.

За загальним правилом посвідчення заповіту більше, ніж від імені однієї особи не допускається, за винятком випадку посвідчення заповіту подружжя, який складається чоловіком та дружиною щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Для складання та посвідчення заповіту громадянин може звернутися до будь-якого державного або приватного нотаріусів, або до уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування (сільських та селищних рад) у населених пунктах, де немає нотаріусів, на підконтрольній українській владі території.

Необхідно зауважити, що при посвідченні заповіту від заповідача не потребується подання доказів та документів, які підтверджують його право на майно, яке заповідається. В той же час, нотаріуси або осадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, вправі витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, які необхідні для вчинення нотаріальних дій, що передбачено Законом України «Про нотаріат».

Законодавство встановлює певні вимоги до форми заповіту.

Так, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Крім цього, у заповіті повинні зазначатися дата та місце народження заповідача.

Слід зазначити, що кожна з вищезазначених умов відноситься до елементів форми заповіту, тому відсутність хоча б однієї з них несе за собою недійсність ( а саме – нікчемність) цього правочину в цілому.

Порядок посвідчення заповіту означає дотримання відповідної процедури його складання і оформлення, що включає в себе процес вираження волі заповідача, складання тексту правочину, ознайомлення зі змістом заповіту (прочитання вголос заповідачем) і підписання.

Заповіт має бути підписаний особисто заповідачем. В той же час, стан здоров’я заповідача, фізичні вади тощо не завжди дозволяють йому особисто підписати заповіт. В такому випадку за нього заповіт може підписати інша особа, яка визначається заповідачем. Слід мати на увазі, що правочин за особу, яка не може його підписати, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено (тобто спадкоємець за заповітом, свідок).

При посвідченні заповіту стягується державне мито у розмірі 0,85 грн.

Відомості про посвідчені заповіти підлягають обов’язковій реєстрації в Спадковому реєстрі.

За реєстрацію у Спадковому реєстрі відомостей про посвідчення одного заповіту з видачею відповідного витягу стягується плата у розмірі 68 гривень.

Відділ з питань нотаріату

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Порядок оскарження судових рішень по цивільним справам до апеляційного суду

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, а саме встановлено новий порядок подання апеляційних скарг до судів.

Так, положеннями Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи. Термін подачі відповідної скарги на рішення суду становить 30 днів з дня його оголошення.

Якщо суд оголосив неповний текст рішення, то термін обчислюється з дня складання повного тексту рішення, а в разі оголошення короткого тексту рішення суду, а саме його вступної та резолютивної частин, при виготовленні повного тексту такого рішення в ньому обов'язково вказується дата, коли він був складений.

Ухвали суду набирають законної сили в тому ж порядку, із застереженням про те, що оскаржені можуть бути тільки визначення, передбачені положеннями Цивільного процесуального кодексу України, протягом 15 днів, які обчислюються за тими ж правилами. Інші ухвали суду набирають законної сили з моменту їх оголошення або, якщо вони були постановлені за відсутності сторін або суддею одноосібно, з моменту підписання такого визначення суддею.

У разі, якщо учасникам справи не була вручена копія рішення або ухвали у день їх винесення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на оскарження на ті ж 30 і 15 днів відповідно, що обчислюються з моменту вручення їм тексту рішення або ухвали.

Апелянт, який пропустив строк, звертаючись з апеляційною скаргою зобов'язаний долучити до скарги вичерпні докази обставин, у зв'язку з яким він просить відновити строк: інформацію про дату отримання копії рішення або про інші обставини, розглянувши які суд може прийти до висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження. При цьому, якщо наведені заявником доводи про поважність причин пропуску строку не заслуговують на увагу, суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про залишення скарги без руху, в якому вказує на невідповідність скарги формальним вимогам закону і пропонує апелянтові усунути їх протягом10 днів з моменту отримання копії такого визначення.

Звертаємо увагу, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

Відповідно до нового Цивільного процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. 

Начальник відділу судової роботи

та міжнародного співробітництва

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області Ю.О. Жаворонкова

Уряд удосконалив механізм захисту речових прав на земельні ділянки!

6 грудня 2017 року Уряд прийняв Постанову № 925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки», яка в цілому набрала чинності 01 березня 2018 року. Постановою внесені зміни до низки актів Кабінету Міністрів України у сфері земельних відносин та державної реєстрації нерухомості.

Зокрема, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127,доповнено новими нормами щодо особливостей державної реєстрації прав на земельні ділянки. Серед іншого встановлено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі.

Постанова також закріплює правові механізми перевірки наявності речових прав на земельні ділянки, зареєстровані до 01 січня 2013 року, що в перспективі дозволить уникнути існування «подвійної оренди». Передбачено, що перевірка наявності та автентичності кадастрового номера земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснюватиметься вже під час формування державним реєстратором заяви в режимі реального часу. Це виключить необхідність документального підтвердження цих відомостей заявником та спростить надання адміністративної послуги. Відсутність такого роду відомостей в Державному земельному кадастрі зробить технічно неможливим подальші реєстраційні дії та матиме наслідком відмову у проведенні державної реєстрації.

Крім того, визначені способи виправлення технічних помилок у разі виявлення державним реєстратором прав на нерухоме майно в отриманих з Державного земельного кадастру відомостях про власників, користувачів земельної ділянки, перенесених з Державного реєстру земель, неповної або неточної інформації, що унеможливлює ідентифікацію особи правонабувача. У цьому випадку державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надсилає до Державного земельного кадастру відповідне «он-лайн» повідомлення із зазначенням виключного переліку відомостей, що є неповними або неточними, на підставі чого кадастровий реєстратор вносить відповідні виправлення. Такий механізм сприятиме впорядкуванню відомостей Державного земельного кадастру та сприятиме захисту майнових прав громадян та юридичних осіб.

З метою запобігання зловживанням у сфері державної реєстрації нерухомості удосконалена процедура встановлення особи та перевірка її дієздатності під час проведення реєстраційних дій, не пов’язаних із вчиненням нотаріальної дії. Так, з прийняттям постанови перевірка цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, обсягу повноважень їх представників здійснюється шляхом отримання за допомогою порталу електронних сервісів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі її установчі документи. Аналогічно положенням, що існують у законодавстві про нотаріат, державний реєстратор може здійснювати перевірку відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності та дієздатності заявника.

Постановою дещо вдосконалено порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Окремої уваги заслуговує норма, що розширює можливості ідентифікації особи з метою одержання інформації з даного реєстру шляхом використання не лише електронного цифрового підпису, а й за допомогою електронної системи ідентифікації «Bank ID» чи іншого засобу ідентифікації, який дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.

«Bank ID» - це альтернативний спосіб верифікації громадян через українські банки для надання послуг через Інтернет, який нічим не відрізняється від перевірки документів в банках в очному режимі. Даний спосіб вже реалізований в таких країнах, як Швеція, Фінляндія, Естонія та Латвія. Сервіс «BankID» зроблений на волонтерських засадах, як соціальна місія, тому, для державних органів він є безкоштовним.

Отже, у разі необхідності отримання довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заявник,обираючи верифікацію через «BankID», вводить логін/пароль свого інтернет-банку, проходить другий етап авторизації (наприклад, введення SMS-пароля)і таким чином підтверджує свою особу.

Також з метою зменшення ризиків незаконного заволодіння землею Постановою поширено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2016 року № 789-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо інформування у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на користувачів земельними ділянками. Так, орендар або інший суб’єкт речового права на земельну ділянку буде поінформований про будь-які заяви, які подані щодо земельної ділянки та зможе своєчасно здійснити захист свого права.

Як бачимо, прийняття Урядом даної Постанови це ще один важливий крок на шляху до вдосконалення процедури державної реєстрації, а разом з тим, й до зменшення проявів «рейдерства» та посилення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок.

Головний спеціаліст відділу розгляду звернень

та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду

скарг у сфері державної реєстрації Управління

державної реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Дмитренко О.Ю.

Пане Міністре, доброго дня! Я плачу чималі гроші на дитину. Їх більш ніж вистачає на дитину. Тепер ще й кажуть, що мене примусять платити ще більше, бо збільшиться розмір аліментів. Я й так не зовсім розумію, куди моя колишня їх витрачає і чи на дитину вони йдуть. А тепер, що виходить, вона житиме за мій рахунок?

Степан Любенчук

Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?

У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.

Запропоновані новели були напрацьовані за результатами реалізації першого пакету змін, які почали діяти в лютому. Ми виявили додаткові шпарини, якими користуються горе-батьки – як татусі, так і матері -  щоб не забезпечувати власних дітей.

Дійсно, з одного боку другий пакет робить життя боржників зі сплати аліментів ще складнішим. З іншого боку - ми  посилюємо захист матеріального стану дитини та вводимо реальну систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.

Ось кілька основних новацій прийнятих законопроектів:

-Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).

-Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.

-Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.

-Обов’язок засуджених до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, працювати на місцях і роботах, визначених адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

-Особи, які можуть бути членами Кабінету Міністрів України, заступниками міністра, громадяни України, які бажають займати посади державної служби категорії «А» або «Б», а також які матимуть намір зареєструватися кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатами на посади сільського, селищного, міського голови, старости, подаватимуть заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад шість місяців.

-Звільнення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» або «Б», депутатів місцевих рад (за рішенням відповідних рад) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 12 місяців.

-Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.

-Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

-Запровадження мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

-Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.

-Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.

Чи не призведе зростання аліментів до збагачення того з батьків, з ким живе дитина?

Хочу одразу сказати, що вже в день голосування почали з’являтися різного роду міфи й «страшилки». Вони мають одну мету – задурити людям голови і примусити їх повірити, що ці законопроекти – це щось страшне. А значить – домогтися неприйняття даного пакету ініціатив.

Наголошую, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо.

Я постійно чую, що збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання. Це – неправда.

Так, ми пропонуємо запровадити мінімальний рекомендований розмір аліментів, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (зокрема, з 1 січня 2018 року для дітей віком від 6 до 18 років цей розмір становить 1860 грн.), який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. На сьогодні мінімальний розмір аліментів становить близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень?

Ми піднімаємо лише рекомендований розмір аліментів для дитини. Всі, хто платили достатні для утримання малюка суми, не відчують цього підвищення.

З іншого боку - нині цільове використання сплачених аліментів перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою (відповідно до статті 186 Сімейного кодексу).

Зараз ця процедура недосконала. Ми врахували це в законопроектах і пропонуємо вдосконалити існуючі підходи та прописати чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.

Які ще міфи розповсюджуються?

Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».

Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.

Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.

Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.

Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства  та інституту сім’ї.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (06264) 4-23-60,

Електронна адреса: [email protected]

Стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей залишається актуальним питанням в діяльності всіх відділів ДВС Донецької області

МінЮст розробив законопроект #чужихдітейнебуває. З 6 лютого 2018 року вступив в законну силу Закон України від 07 грудня 2017 року № 234-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового порядку стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

Зміни зокрема стосуються злісних неплатників аліментів.За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців, державний виконавець виносить постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови направляються до відповідних органів для виконання та не будуть скасовані поки платник аліментів не погасить заборгованість у повному обсязі.

Також, введено новий вид адміністративного покарання – суспільно корисні роботи, виконавець складає протокол про адміністративне порушення.

Наразі у відділах ДВС на виконанні перебуває 35 949 виконавчих проваджень вказаної категорії. 18 451 виконуються платниками аліментів (перебувають у бухгалтерії).

Наприклад, якщо говорити про Костянтинівський міськрайонний відділ ДВС, то вони виконують близько 1355 виконавчих проваджень по стягненню аліментів.

У зв’язку з введенням у дію вищевказаних покарань, вже є позитивні результати їх застосування. Наведу кілька прикладів по місту Костянтинівці та району.

1. Завдяки винесенню перелічених вище постанов, а також на ім’я боржника було складено протокол про адміністративне правопорушення, боржником сплачено (перераховано поштовим переказом) в рахунок погашення боргу по аліментам 13 834 грн.

2. Станом на 14.03.2018 року заборгованість по аліментам складала 27 085,90 грн. Винесені постанови вище перелічені постанови та складено протокол про адмін. правопорушення. Того ж дня від стягувача надійшла заява, що батьком борг сплачено у повному обсязі.

На виконанні у Краматорському міському відділі ДВС перебувало виконавче провадження зі стягнення аліментів. Борг станом на 13.02.2018 складав 78 886,08 грн. Державним виконавцем накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Також, були винесені вищевказані постанови. Крім того, відносно боржника було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно з вимогами ст. 183позначка 1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Боржником надано квитанцію про сплату боргу по аліментам у повному обсязі.

Також, перебувало виконавче провадження зі стягнення аліментів, заборгованість за яким станом на 31.01.2018 складала 60336,25 грн. Накладено арешт на майно боржника,винесені вказані постанови про обмеження. Боржником сплачено 35000,00 грн.

По виконавчому провадженнюіз стягнення аліментів,за яким борг станом на 01.03.2018 складав 88 837,75 грн., завдяки застосуванню державним виконавцем нововведень законодавства, накладенню арешту на майно, оголошенню у розшук автотранспортних засобів, призвело до затримання автомобіля боржника за допомогою системи «Відеоконтроль - Рубіж». Державним виконавцем здійснено опис та арешт авто, автотранспортний засіб вилучено та передано до штраф майданчику, для подальшої реалізації на електронних торгах у рахунок погашення заборгованості по аліментам. Крім того, відносно боржника було складено протокол про адміністративне правопорушення згідно з вимогами ст. 183позначка 1 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Наразі такі приклади можна привести по кожному відділу ДВС Донецької області.

Слід відмітити, що такі новели у законодавстві діють.

Крім того, звертаємо увагу, що за наявністю боргу по аліментам понад 6 місяців, батько не в праві надавати/забороняти дозвіл на виїзд дитині за кордон. Тобто, отримувач аліментів за своєю заявою отримує у державного виконавця відповідну довідку. Звертаю увагу, що така довідка дійсна 1 місяць.

Актуальним та дієвим впливом на недобросовісних платників аліментів залишається накладення арешту на майна, а також оголошення у розшук транспортних засобів.

З початку 2018 року по теперішній час сума стягнутих коштів за виконавчими документами про стягнення аліментів складає 21 221 124 грн.

З них сума стягнутих коштів у зв’язку із застосуванням до боржників вище перелічених заходів – 835 180 грн. на користь 34 431 дітей.

Заступник начальника Управління –

Начальник відділу організації та

контролю за виконанням рішень

Управління державної виконавчої

служби Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

О.В. Бутко

Хто може заснувати громадське об’єднання в Україні

Право громадян на свободу об'єднання для здійснення й захисту своїх прав і свобод та задоволення інтересів є невід'ємним правом людини, що гарантується Конституцією і законодавством України. Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дар’я Нестеренко консультує, хто може бути засновником громадського об’єднання:

Законодавством визначені деякі вимоги щодо осіб, які можуть заснувати громадське об’єднання, але спочатку необхідно розібратись, що таке «громадське об’єднання».

Громадським об'єднанням є добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація (засновниками та членами можуть бути виключно фізичні особи) або громадська спілка (засновниками якої є юридичні особи, а членами можуть бути юридичні та фізичні особи). 

Важливим є також вік та статус засновників. Так, засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. При цьому засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

Заснувати громадську спілку можуть юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи.

Однак засновниками громадської спілки не можуть бути:

- політичні партії;

- юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення;

- юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа;

- юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Для заснування громадського об'єднання в Україні достатньо двох засновників, але не варто засмучуватись, якщо Вам не вдалось бути в їх числі, адже повноваження засновників закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку, і змінити відомості щодо них не буде можливим.

Якщо засновники втрачають свої повноваження, хто ж може бути членом громадського об’єднання?

Згідно із законодавством членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом, а саме: молодіжні громадські організації об’єднують осіб віком від 14 до 35 років, дитячі – вікомвід 6 до 18 років. При цьому вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників.

Варто акцентувати увагу на певних вимогах. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних та дитячих громадських організацій за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує 10 відсотків загальної кількості членів; у складі виборних органів таких організацій кількість осіб старшого віку не може перевищувати третину членів виборних органів.

Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними.

Отже, реалізовуйтесвій внутрішній потенціал та право на об’єднання, щоє важливими кроками на шляху до побудови демократичноїтаправовоїдержави. 

В обласній юстиції працює безкоштовна «гаряча лінія», яка надає консультації з питань реєстрації громадських організацій:(06264) 4 25 00, (06264) 1 74 46. На нашому веб-сайті можна отримати зразки необхідних документів, звертайтесь.Юстиція відкрита для людей!

МІН’ЮСТ РОЗПОЧИНАЄ ВСЕУКРАЇНСЬКУ ІНФОРМАЦІЙНУ КАМПАНІЮ #СТОПНАСИЛЬСТВО

В рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» з червня розпочато масштабну інформаційну кампанію по всій території України за напрямком #СтопНасильство.

Під час кампанії буде розповсюджено інформаційні матеріали (буклети), плакати, розміщено зовнішню рекламу. Відповідні матеріали вже направлено на Головні територіальні управління юстиції та систему безоплатної правової допомоги.

Мета кампанії «СтопНасильство» - формування нульової толерантності до цього явища, інформування про зміни до законодавства, «гарячі лінії» та адреси для звернення за допомогою для жертв домашнього насильства, про обов’язок повідомляти про випадки домашнього насильства свідків, про відповідальністьдля кривдників.

Зокрема, у межах кампанії буде детально пояснено, що таке домашнє насилля, що робити у разі домашнього насильства, який захист гарантовано постраждалим, як отримати терміновий заборонний чи обмежувальний приписи. Також буде роз’яснено, на яку допомогу можна розраховувати жертвам домашнього насильства та як її отримати. Так, для жертв домашнього насильства передбачена безоплатна правова допомога, психологічна підтримка та соціальні послуги, тимчасовий притулок. Адреси та телефони відповідних служб будуть представлені в інформаційних матеріалах кампанії #СтопНасильство.

Кампанія Мін’юсту проходить у партнерстві з  Міністерством соціальної політики, Національною поліцією, Координаційним центром з надання правової допомоги та іншими організаціями. Питанням захисту прав жінок та дітей, зокрема, опікуватиметься система безоплатної правової допомоги.

Джерело: Міністерство юстиції

Павле Дмитровичу, моя дружина за місяць має народити. Підкажіть, яка процедура реєстрації дитини після народження і на що треба звернути особливу увагу?

Іван Трофименко

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

-паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;

-документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

-паспорти батьків або одного з них;

-документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб абоспільна заява матері та батька дитини або заява матері)

-За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Паркова, 10, Донецька область, 84300,

Контактний телефон: (06264) 7-00-33,

Електронна адреса: [email protected]

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по аліментам

З лютого 2018 року по теперішній час державні виконавці значно активізували зусилля по стягненню заборгованості по аліментам.

Нагадуємо, в області працює регіональний штаб по контролю за стягненням аліментів і мобільні групи. Вдалося стягнути з неплатників аліментів близько 84 мільйонів гривень для 36 тисяч маленьких українців.

Всі, у кого виникають питання по стягненню аліментів, звертайтеся на «гарячу» лінію 073 016 07 00 чи до керівників відділів державної виконавчої служби.

Увагу по вирішенню Вашого питання гарантуємо.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по заробітній платі

Нагадуємо, що Міністерством юстиції відкрито кампанію з примусового стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами, яка стартувала у березні поточного року.

Для реалізації плану кампанії утворені виконавчі групи. За результатами проведення сумісної роботи з виконавцями Донецької області, з підприємств - боржників вдалося стягнути близько 12 мільйонів гривень в рахунок погашення боргів по заробітній платі та іншим виплатам, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Всі, у кого виникають питання по стягненню заборгованості заробітної плати, звертайтеся на «гарячу» лінію 073 016 07 00 чи до керівників відділів державної виконавчої служби.

Увагу по вирішенню Вашого питання гарантуємо.

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Навчайтеся без хабарів

В українському суспільстві корупція часто вважається нормою взаємовідносин. Саме молоді належить викорінити це ганебне явище.      

Зрозумійте, що вступ до навчального закладу за гроші, як і подальша купівля курсових, сесій і дипломів значно знижує рівень освіти.  Студент, який заплатив за оцінку, підтвердив свою необізнаність в темі чи предметі. Знання для такого студента перестали бути цінністю та метою, задля якої він вступив до вищого навчального закладу.

Інша справа, коли молода людина справді вчиться і здобуває знання, але за оцінку зі свого предмету чи іспиту викладач вимагає неправомірну вигоду - хабар. В такій непростій ситуації студент має право повідомити керівництво вищого навчального закладу або правоохоронні органи про вимагання хабаря. Можна звернутись за допомогою до органу студентського самоврядування для висвітлення проблеми.

Телефонні лінії «довіри» з питань боротьби з корупцією стануть в нагоді, якщо складно визначитись із подальшими діями.

Після отримання звернення правоохоронці можуть використати сучасні засоби відео-фіксації неправомірних дій вимагателя хабаря. Будь-які інші докази (аудіо-запис, свідчення друзів) виступатимуть додатковими аргументами злочинного наміру викладача та несумлінного виконання ним професійних обов’язків. 

В жодному разі не треба давати хабар, оскільки відповідальність за неправомірну вигоду несуть обидві сторони: і та, що його дає, і та, що його отримує. Однак, своєчасне добровільне повідомлення про неправомірну вигоду звільняє від кримінальної відповідальності.

Отже студентство має право на освіту без корупції!

Варто пам’ятати, що імідж високоосвіченої людини надає чисельні переваги над тими, хто придбав диплом за гроші.

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Сивопляс Ірина Сергіївна

МІН’ЮСТ ЗАПУСТИВ СЕРІЮ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИХ РОЛИКІВ «ЗНАЙ СВОЄ ПРАВО НА ЗЕМЛЮ»

В рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

Ініціатива є продовженням розпочатої в рамках проекту ««Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ. Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.

У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.

Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.

Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО. У відеоролику висвітлені такі питання:

·норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;

·умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;

·встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.

Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно. Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.

Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://youtu.be/vhymEeX_FX8.

Джерело:Міністерство юстиції

Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?

Олена Михайлок

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

® встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

® звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

® звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

1.одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

2.закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

3.органу опіки та піклування;

4.прокурора;

5.самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого ім’я, прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

Захист прав аграріїв: антирейдерський аграрний штаб діє!

У минулому році за ініціативою Міністерства юстиції Урядом прийняте рішення про створення штабів, яке дало можливість оперативно протистояти спробам рейдерів захопити землю та врожай 2017 року.

Головний спеціаліст Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дмитренко Ольга інформує, що такі штаби були утворені в 2017 році при облдержадміністраціях в усіх регіонах країни. У зв’язку з тим, що робота антирейдерських аграрних штабів в цілому по Україні дала позитивний результат, Урядом з початком весняної посівної кампанії прийнято рішення поновити їх функціонування. Головним завданням штабів залишається оперативне реагування на порушення прав аграріїв та здійснення запобіжних заходів проти рейдерських атак.

У Донецькій області штаб діє з серпня 2017 року. З метою реалізації поставлених задач до його складу ввійшли не лише фахівці у галузі права та земельних відносин, а й представники силових структур.

У рамках роботи оперативного штабу Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області організовано виїзні безоплатні консультації сільського населення. Так, відповідно до розробленого графіку фахівці обласної юстиції виїжджають до найвіддаленіших куточків Донецького регіону, де й допомагають людям вирішувати питання в юридичній площині. Разом із цим,в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я Маю Право!»з метою підвищення рівня правової обізнаності аграрії всеред місцевих рад Донецької області розповсюджуються буклети та інформаційні листи щодо захисту майнових прав.

Доречно відмітити, що за період роботи штабів в Україні визначено системні прогалини в законодавстві, які розв’язували руки рейдерам. Проаналізувавши їх, Міністерство юстиції розробило ряд ініціатив, які були схвалені Урядом. Це запровадження автоматизованої системи обміну інформацією між земельним кадастром та реєстром нерухомості, що ліквідує технічну можливість подвійної реєстрації земельних ділянок, запуск сервісу «СМС Маяк», який дає можливість власнику контролювати спроби внести зміни до реєстру щодо своєї землі.

Отже, якщо у вас виникають проблеми, пов’язані з користуванням землею, звертайтесь за допомогою до штабу, телефон (06264) 2-01-21, e-mail: [email protected].Якщо ж потрібні роз’яснення діючого законодавства у сфері земельних відносин, надсилайте свої звернення до управління юстиції у Донецькій області на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, 84301, або ж телефонуйте за номером: (06264) 4-24-81.З метою отримання консультацій на виїзних прийомах, ознайомлюйтесь з графіком роботи мобільних точок на сайті управління юстиції у вкладці «Виїзні консультування».

Таким чином, завдяки запровадженій антирейдерській програмі, кожен житель Донецького краю знатиме, як можна захистити своє право власності на землю, куди звернутися за отриманням правової допомоги в оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки та з інших життєво важливих питань.

Юстиція відкрита для людей!

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИЙ РОЛИК ПРО БЕЗОПЛАТНЕ ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало другий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений порядку безоплатного отримання земельної ділянки у приватну власність.

Більшість громадян або не знають про право на отримання землі, або зовсім не обізнані з цією процедурою, хоча і Конституція України, і Земельний Кодекс України гарантують українцям дане право. Наприклад, Земельний кодекс передбачає право кожного громадянина України на безкоштовне отримання декількох земельних ділянок у межах існуючих норм. Більш того, передбачається, що безкоштовно отримати земельну ділянку за різними видами використання можна будь-де на території країни, незалежно від місця проживання.

Таким чином, поширення та роз’яснення даного питання має важливе значення для людей, які хочуть жити, працювати і здійснювати господарську діяльність на власній землі.

У відеоролику висвітлені питання щодо порядку отримання земельної ділянки у приватну власність. Зокрема, громадяни дізнаються:

від чого залежить розмір земельної ділянки;

де можна зареєструвати право на земельну ділянку;

які документи потрібні  для подачі до місцевого ЦНАПу або нотаріуса;

який строк розгляду поданих державному реєстратору документів.

Крім того, фахівці Мін’юсту проінформують глядачів, як зареєструвати речові права на земельну ділянку за допомогою сервісу «Он-лайн будинок юстиції». Он-лайн будинок юстиції – це прозора автоматизована система. Саме завдяки цьому сервісу населенню доступні послуги в онлайн-режимі, надання яких раніше створювало черги, бюрократію та сприяло виникненню зловживань. Тепер зареєструвати речові права на земельну ділянку можна, не виходячи з власного дому.

Запрошуємо всіх до перегляду відеоролику, аби знати свої права та вміти їх використовувати та відстоювати. 

Переглянути відеоролик можна за посиланням.

Сучасна система безоплатної правової допомоги в Україні

В червні 2011 року прийнятий Закон України «Про безоплатну правову допомогу». За шість років в державі побудована система надання безоплатних правових послуг - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення.

Станом на 25 серпня 2017 року в Україні діє 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги:

§23 регіональних центри (з 1 січня 2013 року);

§96 місцевих центрів (з 1 липня 2015 року);

§432 бюро правової допомоги (з 1 вересня 2016 року).

В Донецькій області працює 2 місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

 в Краматорську  - вул. Академічна, 20;

 в Маріуполі – пр-т Нахімова, 82.

Місцеві центри надають вторинну правову допомогу. Така допомога включає захист, представництво інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;складення документів процесуального характеру. Центри фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.

Право на «безоплатного адвоката» мають не всі. Особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт, які вважаються затриманими за кримінальне правопорушення, відносно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мають право на безоплатний  захист.

В інших випадках, не пов’язаних з кримінальним судочинством, на безоплатне представництво в судах мають змогу претендувати особи, якщо їх середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. Без майнового цензу така правова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, ветеранам  війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особам, які належать до числа жертв нацистських переслідувань. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на всі види правових послуг.

Створені бюро правової допомоги:

• м. Добропілля, вул. Незалежна, 35;
• м. Дружківка, вул. Короленка, 1;
• м. Бахмут, вул.Василя Першина, 11;
• м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5;
• м. Лиман, вул. Пушкіна 12б;
• м. Слов'янськ, вул. Університетська, 47;
• м. Торецьк, вул. Героїв праці, 3;
• м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 1;
• смт. Олександрівка, вул. Самарська, 5;
• м. Волноваха, вул. Центральна, 43;
• м. Вугледар, вул. Трифонова,буд.22;
• м. Курахове, пр-т Соборний, 4;
• смт. Нікольське, вул. Свободи, 87;
• м. Покровськ, вул. Європейська, 49;
• м. Селидове, вул. К. Маркса, 41а;
• смт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 36;
• смт. Мангуш, пр. Миру, 70. 

В цих бюро кожен може отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру.

Веб-сайт Координаційного центру з надання правової допомоги: www.legalaid.gov.ua

Єдиний контакт-центр: 0-800-213-103.

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятостіза особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації,можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Посилання ви зараз бачите на екрані.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

-до 2 років - 50 відсотків;

-від 2 до 6 років - 55 відсотків;

-від 6 до 10 років - 60 відсотків;

-понад 10 років - 70 відсотків.

-мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

-перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

-протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

-у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Облік і розгляд заяв та повідомленьпро застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

-судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статівносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальністьу видінакладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальністьу виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 126¹, якою встановлюється кримінальна відповідальністьза домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ РЕЄСТРАЦІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ,

ПРАВОВОЇ РОБОТИ ТА ПРАВОВОЇ ОСВІТИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: вул. Академічна, 20, м. Краматорськ, Донецька область, 84333

Контактний телефон: (06264) 6-39-74,

Електронна адреса: [email protected]

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИЙ РОЛИК ПРО ОСОБЛИВОСТІ СПАДКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало четвертий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений визначенню долі земельної ділянки у випадку відсутності або не звернення спадкоємців, зокрема порядку спадкування та визнання спадщини відумерлою.

Мін’юст нагадує: орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.

У відеоролику наші фахівці дадуть чіткі відповіді на питання:

·які права має особа, яка управляє спадщиною;

·хто має право на спадкування та може бути спадкоємцем;

·що потрібен зробити спадкоємець, якщо бажає відмовитися від спадщини;

·яка подальша доля орендованої земельної ділянки у випадку відсутності або не звернення спадкоємця;

·який процесуальний порядок визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування?

Крім того, у ролику роз’яснюється процес отримання у спадщину земельної ділянки. Зокрема, Мін’юст повідомляє, що така ділянка може успадковуватися лише тоді, коли у її власника є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку.

На сьогодні такими документами є:  

·державний акт на право власності на земельну ділянку (державні акти видавалися до 01 січня 2013 року);

·цивільно-правова угода, яка передбачає перехід права власності на земельну ділянку з доданим до неї державним актом на право власності на землю з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права;

·свідоцтво про право на спадщину з долученим до нього державним актом на право власності на землю спадкодавця з відповідними відмітками нотаріуса та територіального органу земельних ресурсів про перехід такого права до спадкоємців.

Переглянувши ролик, громадяни дізнаються, як відбувається поділ земельної ділянки або виділення з неї окремої частки у разі, якщо ця ділянка перебуває у спільній сумісній власності, а також що робити спадкоємцю, якщо він пропустив строк для прийняття спадщини.

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=fgOO06kJBxQ

Джерело:https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-vipustiv-informatsiyno-navchalniy-rolik-pro-osoblivosti-spadkuvannya-zemelnih-dilyanok

Павле Дмитровичу, хочу одружитися зі своєю дівчиною за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

Іван Нестеренко

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бутиконсульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua

Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану 

Управління державної реєстрації
Головного територіального управління юстиції
у Донецькій області

Місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Паркова, 10, Донецька область, 84300,
Контактний телефон: (06264) 7-00-33,
Електронна адреса: [email protected]

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ВІДЕОРОЛИК ПРО ГРОШОВУ ОЦІНКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало п’ятий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений грошовій оцінці земельних ділянок.

Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною та експертною. У відеоролику особлива увага приділяється нормативній, оскільки саме до неї застосовується індексація.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. 

У відеоролику наші фахівці дадуть відповіді на питання:

·на якій підставі може проводитися грошова оцінка земельних ділянок;

·для чого використовується коефіцієнт індексації та який порядок його визначення;

·у яких формах може сплачуватися орендна плата;

·які наслідки має невчасна сплата орендної плати

·що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним.

Мін’юст нагадує: відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). При цьому розмір земельної плати має бути не нижчим 3% вартості землі на рік.

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=f8FEvCX3Hc0

Джерело: https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-vipustiv-videorolik-pro-groshovu-otsinku-zemelnih-dilyanok%20

МІН’ЮСТ ПРЕДСТАВИВ ІНФОГРАФІКУ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПЛАТНИКІВ АЛІМЕНТІВ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Міністерство юстиції України презентувало інфографіку «Зарубіжний досвід боротьби з неплатниками аліментів та Законопроект 8296», в якій порівнюються основні положення вітчизняного та іноземного законодавства у сфері регулювання проблеми виплат аліментів.

Як можна побачити з інфографіки, боротьба з боржниками зі сплати аліментів у низці американських, європейських країн та країн СНД передбачає значно суворіші механізми відповідальності недобросовісних батьків, ніж в Україні. Наприклад, в Німеччині діють примусові роботи, конфіскація і продаж майна боржника на користь дитини або тюремне ув’язнення строком на 3 роки.  Позбавлення волі загрожує злісним неплатникам аліментів також у США, Казахстані, Білорусі.

Також фахівці Мін’юсту вивчили й питання розміру аліментів у різних країнах. Так, у Канаді розмір аліментів складає в середньому 45% сукупного доходу сім’ї.

Крім питань відповідальності за несплату аліментів та їх розміру, з інфографіки можна дізнатися про побачення та усунення перешкод у побаченні з дитиною, тимчасовий виїзд дитини за кордон та механізм контролю за цільовим використанням аліментів у таких країнах, як США, Великобританія, Німеччина, Канада, Латвія, Ізраїль, Білорусь та Казахстан.

Джерело:https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-predstaviv-infografiku-pro-osoblivosti-vidpovidalnosti-neplatnikiv-alimentiv-v-zarubijnih-krainah

Чоловік мені не платив більше 2 років і заборгував майже 100 тисяч гривень. Чи правда, що тепер він матиме заплатити набагато більше? Дякую за відповідь.

Тамара Сокурова

Коли починають діяти нові норми?

Завдяки активній позиції Уряду, Міністерства юстиції, народних депутатів та громадськості нам вдалося домогтися швидкого розгляду та ухвалення другого пакету новацій #ЧужихДітейНеБуває Верховною Радою.

3 липня пакет змін було прийнято в цілому. За кілька тижнів після цього документи були підписані главою держави. Відповідно, їхні норми у повному обсязі почнуть діяти з 29 серпня.

Чому було прийнято норми про введення штрафних фінансових санкцій щодо неплатників?

Ціни зростають. Тому було дуже несправедливо, що людині, яка мала кількарічний борг, достатньо було його просто сплатити і зняти з себе усі обмеження щодо виїзду за кордон, керування автомобілем чи полювання. Адже за несплачені рік чи два тому кошти дитині можна було купити набагато більше книжок, ігор, одягу, ніж на момент сплати. Саме тому ми запровадили прогресивну шкалу збільшення суми виплати, залежно від строку заборгованості.

Як змінюватиметься сума боргу?

Розробленими Міністерством юстиції документами передбачається, що державний або приватний виконавець виноситиме постанову про накладення штрафу за наявності заборгованості зі сплати аліментів.

Якщо такий борг перевищує суму платежів за 12 місяців, то неплатникові доведеться викласти з власної кишені додаткові 20% від суми боргу.

Такий простий приклад. Якщо горе батько чи мати мала сплачувати на утримання дитини 2000 гривень в місяць, однак кошти не виплачувалися впродовж року, то виконавець накладає штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, тобто 4800 грн. Відповідно боржнику доведеться сплатити 28 тисяч 800 гривень.

Якщо ж розмір боргу перевищить суму платежів за 2 роки, то розмір штрафу вже становитиме 30%.

А ті горе-батьки, які матимуть заборгованість 3 чи більше роки, повинні будуть додатково сплатити на користь дитини 50% від нарахованого боргу.

Якщо ми повернемося до попереднього прикладу, то боржникові, який не платив 3 роки по 2000 грн в місяць, доведеться заплатити штраф – 36 тисяч.

Різниця більш ніж переконлива, щоб позбавити неплатників бажання ігнорувати економічні права власної дитини. І чим більша сума боргу – тим більшою і вагомішою буде переплата.

З якого моменту починає відраховуватися строк заборгованості?

При цьому слід наголосити, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для накладення штрафів обчислюватиметься з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Працівники органів державної виконавчої служби та приватні виконавці вноситимуть до Постанови про накладення штрафу інформацію про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Такий документ має бути надісланий боржнику та тому з батьків, хто проживає з дитиною, наступного робочого дня після його винесення.

Штрафи стягуватимуться виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інших витрат виконавчого провадження, і перераховуватимуться стягувачу.

Якщо боржники не виконають норм постанови добровільно та не сплатять борг разом зі штрафом, виконавці отримають право стягнути відповідну заборгованість у примусовому порядку. При цьому вживатимуся всі наявні у виконавців інструменти, зокрема, й арешт майна, коштів та інших активів.

Чи готові виконавці до запровадження цих норм?

Мін’юст не сидів, склавши руки, доки закони готувалися до другого читання та чекали на підпис Президента. Ми підготували чіткі інструкції для виконавців щодо застосування новацій.

Окрім цього, виконавчі служби на місцях зібрали інформацію про боржників, строки заборгованості і з 29 серпня 2018 року будуть готові запроваджувати в дію нові норми.

Тому моя особиста порада до всіх, хто має заборгованість перед власними дітьми, не зволікати і якомога швидше її погасити. Лише так ви зможете уникнути нових санкцій.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ

У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313

Контактний телефон: (06264) 4-23-60,

Електронна адреса: [email protected]

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії
з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО
УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження: бул. Машинобудівників 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313
Контактний телефон: (06264) 4-24-81,
Електронна адреса: [email protected]

Профспілки та їх організації в системі громадських формувань

Що таке профспілка? Навіщо вона потрібна?

Слово «профспілка» ще з минулого століття асоціюється з путівками на відпочинок та подарунками до свят, тоді профспілки повністю контролювалися роботодавцем та були інструментом впливу на працівників.

Натомість у сучасних умовах розвитку громадянського суспільства профспілки активно виконують свою головну роль – захист трудових та соціальних прав працівників перед роботодавцями, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.

Яке ж місце посідають профспілки в системі громадських формувань?

Законом визначено, що систему громадських формувань складають громадські об’єднання, політичні партії, професійні спілки, творчі спілки, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців тощо.

Як і інші інститути громадянського суспільства, профспілки сприяють процесам демократизації у державі, відстоюють матеріальну і духовну незалежність особи, захищають її інтереси.

Водночас мета створення та діяльність, а також особливий порядок легалізації відрізняє профспілки від інших громадських формувань, у тому числі організацій.

Так, відповідно до норм міжнародного законодавства, які також закріплені у національному законодавстві, профспілки об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами та родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання), утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки, тобто прав громадян, об’єднаних профспілкою.

Особливий порядок легалізації полягає в тому, що профспілки набувають статусу юридичної особи з моменту затвердження статусу (положення), при цьому статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статусу. Також профспілки є єдиним видом громадських формувань  ( а також всіх інших юридичних осіб), якому реєструючий орган не може відмовити в легалізації, а лише запропонувати надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу.

В залежності від «масштабів» діяльності профспілки можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських, що визначається територією діяльності профспілки та кількістю організацій, яких об’єднує профспілка. Також профспілки мають визначити свою сферу діяльності – територіальна, галузева або фахова.

Варто звернути увагу, що рівні можливості для захисту прав та інтересів працівників мають як профспілки, що діють на підставі власного статусу, так і організації, що входять до складу профспілок.

На сьогодні профспілки із всеукраїнським статусом створені та діють майже у всіх сферах життєдіяльності і галузях економіки та об’єднують працівників підприємств, установ, організацій, що входять до цих галузей. Наприклад, Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, профспілка працівників вугільної промисловості України, Всеукраїнська профспілка спортсменів, працівників сфер фізичної культури і спорту, молодіжної політики та національно-патріотичного виховання, Профспілка працівників освіти і науки України. Проте, на окремих підприємствах та установах створюються первинні профспілкові організації, які діють на підставі власних статусів (Професійна спілка працівників Миронівської філії промислового залізничного транспорту, Профспілка «Шахтар» Державного підприємства «Артемвугілля», Первинна профспілкова організація працівників і студентів Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет»).

Не можна залишити поза увагою також і кількісні показники. Так, у Донецькій області станом на 01 липня 2018 року із загальної кількості зареєстрованих громадських формувань (понад 25 тисяч) профспілки складають 20% (з них профспілок обласного статусу – 17, місцевого – 42, первинного – 55, організацій всеукраїнських профспілок та профспілок іншого статусу – 5072).

Таким чином, стаючи на варті додержання трудових та соціально-економічних прав та гарантій працівників, виявляючи свою суспільну активність, професійні спілки та їх організації разом з іншими громадськими формуваннями сприяють розбудові демократичного громадянського суспільства та становлення України як соціальної, правової держави.

Ольга Кузьменко,
Головне територіальне управління
 юстиції у Донецькій області

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по аліментам

#ЦифраДня

Завдяки застосуванню державними виконавцями Донеччини заходів, передбачених Законом України #ЧужихДітеНеБуває, встановлення тимчасових обмежень боржника у праві:

1) виїзду за межі України;

2) керування транспортними засобами;

3) користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії

4) полювання,

станом на 16.08.2018 стягнуто 120 294 660 млн. гривень на користь 37 453 дітей.

В.о. начальника Управління державної

виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції 

у Донецькій області   

О.В. Бутко

Юстиція Донеччини стягує заборгованість по заробітній платі

#ЦифраДня

Нагадуємо, що МінЮстом відкрито кампанію з примусового стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами, яка стартувала у березні поточного року.

Для реалізації плану кампанії утворені виконавчі групи, за результатами проведення сумісної роботи з виконавцями Донецької області як наслідок, з підприємств - боржників стягнуто 13 266 852 млн. гривень в рахунок погашення боргів по заробітній платі та іншим виплатам, пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Робота виконавчої служби Донеччини триває.

В.о. начальника Управління державної

виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції

у Донецькій області

О.В. Бутко

Що треба знати, аби захистити своє майно чи агробізнес

від рейдерського захоплення?

За останні роки в нашій країні спостерігається розвиток агропромислового комплексу. Сьогодні агробізнес – це сучасне виробництво, яке має у своєму розпорядженні багатомільйонні активи: сільгосптехніка, технології, насіннєвий матеріал тощо. Іноземні та національні аналітики прогнозують аграрному сектору вихід на пріоритетні позиції економіки України.

Тому не дивно, що саме український агробізнес є дуже привабливим шматочком для осіб, охочих до швидкого збагачення. Так, із року в рік в Україні все більше аграріїв страждає від такого явища як рейдерське захоплення. Рейдерство в аграрному бізнесі стало справжнім лихом, а практика показує, що жоден аграрій не має стовідсоткового захисту.

Що ми знаємо про таку загрозу для агробізнесу? Які причини виникнення рейдерства?

Для розуміння сучасного рейдерства необхідно зауважити, що такі захоплення проводять не лише люди у масках та зі зброєю в руках. Всі рейдерські напади, зазвичай, мають правове підґрунтя. Примітним є те, що рейдери щоразу удосконалюють можливості надати своїм діям як найбільше «правових» підстав, інакше кажучи, за кожним рейдерським нападом стоїть «корпоративний» або «цивільний» спір. Так, коли рейдери з’являються на підприємстві, вони вже мають на руках рішення суду, виконавчі документи, нотаріальні написи тощо. Після чого невідомі особи повідомляють власникам про нове керівництво та господарів, наявність у підприємства великого боргу, у зв’язку з чим майно та гроші підприємства передані іншим особам, про існування яких власники навіть не підозрювали. Це майже стандартний сценарій початку рейдерського захоплення, що трапляється останнім часом.

Варто звернути увагу, що найголовнішим для рейдерів є отримання доступу до інформації підприємства і документів щодо організації та діяльності, яка використовується з метою виявлення реальних правових прогалин у діяльності підприємства. Такими можуть бути незареєстровані договори оренди або взагалі відсутні правові підстави використання землі, тоді як на цих ділянках вирощується врожай.

Як же можна захисти свій бізнес від рейдерського нападу?

Насамперед, необхідно самостійно побудувати надійну систему захисту власного бізнесу. Потрібно привести у відповідність всі правові підстави для функціонування підприємства, приділити увагу забезпеченню зберігання оригіналів установчих документів.

У допомогу аграріям можуть стати превентивні заходи, які наразі існують в нашій державі. Так, з метою запобігання здійснення іншими особами реєстраційних дій, можливо ввести обмеження на їх здійснення лише певною особою. Посилити цей захід можна за допомогою використання послуги «СМС-Маяк», яку дуже просто отримати на сайті Міністерства юстиції. Така послуга дасть можливість власнику дізнатися про всі зміни в реєстрі через SMS-повідомлення у вигляді електронного листа, а також через сповіщення в кабінеті користувача програми SMS-Маяк. Сервіс SMS-Маяк суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав, адже часовий фактор у даному питанні є одним із найважливіших моментів.

Скориставшись даною послугою, ви зможете своєчасно звернутись до правоохоронних органів із заявою про неправомірність реєстраційних дій, а також до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора або до суду з позовною заявою про скасування проведених реєстраційних дій.

Якщо ж вам стало відомо, що реєстраційні дії проведені за допомогою підроблених документів, в такому випадку необхідно отримати забезпечення позовних вимог у вигляді заборони відчуження майна, коштів, що належать підприємству. З метою посилення свого захисту також потрібно звернутися до правоохоронних органів із заявою про скоєний злочин, що допоможе зберегти майно підприємства за допомогою заходів забезпечення в кримінальному проваджені.

Отже, кожен сучасний аграрій може захистити себе самостійно, володіючи необхідною інформацією та своєчасно її використовуючи.

Додатково повідомляємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутись до Донецької обласної юстиції за телефоном «гарячої» лінії у м. Краматорську 06264-4-24-81.

З метою отримання допомоги по оперативному вирішенню проблемних питань у сфері земельних відносин можна звернутись до оперативного штабу реагування на спроби рейдерських захоплень землі чи зібраного врожаю, утвореного при Донецькій облдержадміністрації, за телефоном06264-2-01-21 або надіслати звернення електронною поштою [email protected].

Головний спеціаліст відділу розгляду звернень та

забезпечення діяльності комісії з питань розгляду

скарг у сфері державної реєстрації Управління

державної реєстрації Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області

Дмитренко О.Ю.

ОНЛАЙН ПОСЛУГИ МІН’ЮСТУ ДЛЯ КОЖНОГО З НАС

Міністерство юстиції України запроваджує новації, які надають можливість українцям отримувати послуги зручно, без черг та з економією часу.  Одним з таких сервісів є функціонування Веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Наталя Іванова надасть рекомендації щодо користування Веб-порталом.

Веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» це офіційний сервіс щодо подачі заяв або звернень, який працює цілодобово у режимі онлайн та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

З використанням функцій Веб-порталу є можливість:

- заповнити заяву у сфері державної реєстрації актів цивільного стану встановленого зразка;

- надіслати до відділів державної реєстрації актів цивільного стану скан-копії документів, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану та розгляду заяв з інших питань, у форматі, придатному для роздрукування або зчитування цих документів в електронному вигляді;

- здійснити попередній запис на відвідування відділу державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням зручних дати і часу;

- оплатити з використанням платіжних систем послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану;

- отриматиконсультаціїпрацівниківвідділудержавноїреєстраціїактівцивільного стану щодо надісланих через Веб-портал заяв або звернень.

Цю послугу можна отримати через кабінет електронних сервісів за посиланням https://kap.minjust.gov.ua. у розділі«Державна реєстрація актів цивільного стану».

Для подачі заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в онлайн-формат і необхідно зареєструватися та зайти до особистого кабінету.

Заяві або зверненню, надісланим через Веб-портал, автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер, за яким, надалі, здійснюється пошук заяв або звернень.

Повідомлення про стан та результати розгляду заяви або звернення надсилається користувачу та відображається в особистому кабінеті.

Під час подання заяви про державну реєстрацію шлюбу необхідно врахувати, що користувачу не пізніше трьох робочих днів після отримання повідомлення про результати її розгляду слід звернутись особисто до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для підписання заяви. Тобто, подання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану звернень щодо заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет не звільняє від необхідності особистого звернення до відділу та подання заявником документів, передбачених законодавством.

За достовірність відомостей, поданих до відділів державної реєстрації актів цивільного стану через Веб-портал, відповідальність покладається на заявника.     

Сервіс Міністерства юстиції України «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» користується попитом серед громадян. З початку запровадження цієї новації до відділів державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області надійшло більше 4000 заяв та звернень через Веб-портал.

Додаткову інформацію щодо користування Веб-порталом можна отримати за адресою: вул. Паркова, 10, м. Краматорськ, Донецька область або за телефоном (06264) 5 13 17.

Юстиція відкрита для людей!

Чи можливо посвідчити довіреність без участі нотаріуса?

Протягом останнього часу все більш актуальним у населення постає питання - чи можливо посвідчити довіреність без участі нотаріуса.

У якості передмови зазначу, що чинне законодавство передбачає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Варто нагадати, що довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Щодо посвідчення довіреності без участі нотаріуса наведемо приклад. Так. довіреності на одержання заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, інших платежів, поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) можуть бути посвідчені посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, житлово-експлуатаційною організацією або за місцем його проживання.

Чинним законодавством передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, довіреності можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Посвідчені зазначеними посадовими особами довіреності прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Водночас законодавство містить застереження щодо виду довіреностей, які можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Зокрема зазначеними посадовими особами посвідчуються довіреності за винятком довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами. Посвідчення таких довіреностей має відбуватись нотаріально.

Варто зазначити, що багато з наших земляків перебувають за кордоном і тому не в змозі вирішити самостійно свої справи, які виникли у них на Україні. Тому часто трапляються випадки, коли за вчиненням нотаріальної дії звертаються представники за довіреностями, посвідченими не в Україні.

Принципово відрізняється робота з довіреностями, посвідченими консульськими установами України. З одного боку ситуація виглядає простішою, адже їх посвідчення відбувається за правилами, встановленими законодавством України, вони не потребують консульської легалізації чи проставлення апостилю, викладаються українською мовою.

Зворотнім боком медалі є те. що такі довіреності підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей за заявою довірителя.

Заява про реєстрацію зазначених довіреностей надається Реєстратор} Єдиного реєстру довіреностей безпосередньо довірителем. У разі неможливості подання заяви на реєстрацію довіреності безпосередньо довірителем, підпис довірителя на такій заяві повинен бути засвідчений підписом та печаткою особи, яка посвідчила довіреність.

Отже, коли за вчиненням нотаріальної дії звертається представник з довіреністю, посвідченою консульською установою України, нотаріус перевіряє дійсність такої довіреності за даними Єдиного реєстру довіреностей (коли довіреність вже зареєстрована в Реєстрі). Якщо ж довіреність не внесена у цей Реєстр, нотаріус спочатку її реєструє на підставі відповідної заяви довірителя, справжність підпису на якій засвідчено консульською установою. Після реєстрації нотаріус формує витяг про перевірку дійсності довіреності і тільки після цього може вчиняти нотаріальну дію.

Володимир Дундар,
начальник відділу з питань нотаріату
Головного територіального управління юстиції
 у Донецькій області

Статут територіальної громади: необхідність чи забаганка?

Останнім часом в умовах децентралізації відбувається переформатування місцевої влади та, як наслідок, створення нових - об’єднаних територіальних громад. У зв’язку з чим набуває популярності прийняття статутів територіальних громад, які мають регулювати процедурні питання діяльності громади та її органів.

Заступник начальника відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Ольга Кузьменко допоможе новоствореним територіальним громадам розібратись у тонкощах прийняття та державної реєстрації їх статутів.

Перше, на що хочеться звернути увагу: територіальна громада – це не юридична особа. Норми Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо вказують на те, що територіальна громада – це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Водночас Цивільним кодексом України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Отже, за територіальною громадою на законодавчому рівні не закріплено статусу юридичної особи, а відповідно і відсутні підстави для її державної реєстрації як юридичної особи.

Щодо власне статуту. Статтею 19 Закону про місцеве самоврядування визначено, що представницький орган місцевого самоврядування - радаможе прийняти статут територіальної громади села, селища, міста з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування на відповідній території. Тобто прийняття територіальною громадою власного статуту не є обов’язковим, оскільки основні процесуальні питання здійснення місцевого самоврядування представницькими та виконавчими органами громади чітко закріплені чинним законодавством та не потребують дублювання у статуті. Окрім цього, у разі внесення змін до норм законодавства, які відтворені у статуті територіальної громади, необхідними будуть також відповідні зміни до статуту з дотриманням визначеної процедури їх прийняття.

Водночас згідно із Законом про місцеве самоврядування громада у власному статуті може деталізувати порядок та форми участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, зокрема, проведення загальних зборів громадян за місцем проживання, внесення місцевої ініціативи на розгляд ради, порядок організації громадських слухань, тощо.

На нашу думку, перевагою прийняття власного статуту є збільшення важелів контролю за владою з боку громади, внаслідок чого місцева влада стає більш прозорою та відкритою для власних мешканців.

Зауважимо, що прийнятий місцевою радою статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в Головному територіальному управлінні юстиції. Прийняття та видача документів для державної реєстрації статутів територіальних громад здійснюється через центри надання адміністративних послуг у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1150.

Також новоствореним об’єднаним територіальним громадам, які бажають прийняти власний статут, не слід забувати про таке. На сьогодні у Донецькій області зареєстровано 121 статут територіальних громад, з яких об’єднаних територіальних громад - 3, сіл та селищ - 89, міст - 29. Тому ймовірно, що в Головному територіальному управлінні юстиції вже може бути зареєстрований статут територіальної громади, яка увійшла до складу об’єднаної. У цьому випадку, перш ніж приймати статут об’єднаної територіальної громади, слід відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» скасувати прийняті до об’єднання статути.

У разі необхідності внесення змін до вже зареєстрованого статуту територіальної громади місцева рада має забезпечити подання на державну реєстрацію статуту у новій редакції протягом 5 днів з дня його прийняття.

Отже, приймати чи не приймати статут територіальної громади – вирішувати депутатам місцевої ради після обговорення з мешканцями громади, а його державну реєстрацію здійснить юстиція. За додатковою інформацією звертайтесь до відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації за телефонами: 0626417446, 0626442500.

Юстиція відкрита до людей!

Проблема доступності населення до нотаріальних та реєстраційних послуг на селі стала предметом обговорення серед законодавців

Сьогодні хочу надати відповідь на декілька актуальних та більш обговорюваних запитань відносно законопроекту 9140 який стосується захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості.

Чи містить законопроект 9140 рейдерські та корупційні ризики?

Законопроект 9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (реєстр. № 9140 від 01.10.2018) не містить жодних рейдерських чи корупційних ризиків. Сьогодні Мінюст та управління юстиції спростовують міфи про законопроект 9140, який викликав неоднозначну реакцію. Тому для того, щоб зрозуміти абсурдність міфів, які з’являються навколо нього, достатньо просто прочитати його останню редакцію.

Чи існує проблема доступу до нотаріальних послуг у сільській місцевості?

Як ми всі знаємо, проблема доступу до послуг нотаріату у сільській місцевості існує. Так, як показує статистика 13 млн. українців проживають в селі і не мають нормального доступу до нотаріальних послуг, а у 122 районах взагалі немає жодного нотаріуса, ні державного, ні приватного.

Виходячи з вищенаведеного, ми бачимо, що проблема доступності населення до нотаріальних та реєстраційних послуг є. Вона наявна і на рівні держави, і тому стала предметом обговорення серед законодавців.

Яка ж мета законопроекту 9140?

Метою законопроекту 9140 є створення законодавчих передумов для покращення доступу осіб, які проживають (зареєстровані) у селах, селищах міського типу та містах районного значення до нотаріальних та реєстраційних послуг, що сприятиме захисту та належній реалізації економічних та спадкових прав. Тому, в законопроекті пропонується ввести посаду «уповноважена особа органу юстиції».

Хто ж такі будуть «Уповноважені посадові особи органу юстиції» та якими повноваженнями вони будуть наділені, в разі прийняття законопроекту?

В законопроекті 9140 передбачено, що у разі якщо в нотаріальному окрузі не має нотаріуса або в нотаріальному окрузі з населенням більше 10 000 осіб здійснює нотаріальну діяльність менше двох нотаріусів та в окремих випадках за погодженням з Нотаріальною палатою України, для осіб, які проживають (зареєстровані) у селах, селищах, селищах міського типу та містах районного значення, нотаріальні дії передбачені статтею 36-1 Закону «Про нотаріат» вчиняють також уповноважені особи органів юстиції.

Уповноважена особа органу юстиції – це посадова особа головного управління юстиції, яка має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр),  стаж роботи в органах юстиції, на посадах безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням, контролем або організацією нотаріату, державної реєстрації або консультантом державної нотаріальної контори не менш, як три роки, пройшла стажування в органах нотаріату та державної реєстрації не менше трьох місяців, та вчиняє нотаріальні дії встановлені статтею 361 Закону «Про нотаріат», а також інші дії, відмінні від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Призначення на посаду уповноваженої особи органу юстиції та звільнення з цієї посади буде здійснюватись за погодженням з Міністерством юстиції України.

Отже, уповноважені особи органу юстиції забезпечать потребу громадян в таких послугах, як оформлення спадщини, дарування, договорів довічного утримання, посвідчення копій документів, видача свідоцтв про народження і смерть, із територіальною прив’язкою до місця здійснення послуги, жителям віддалених сіл та селищ. Головне територіальне управління юстиції не вперше реалізує нові ініціативи Міністерства юстиції, і досвід показує, що всі вони працюють ефективно та сприймаються суспільством.

Типи декларацій та строки їх подання

Положення Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язують, зокрема, державних службовців, дотримуватися вимог фінансового контролю. У зв’язку з цим, за певних умов державні службовці повинні задекларувати отримані ними та членами їх сім’ї доходи, наявне рухоме та нерухоме майно, цінні папери, нематеріальні активи та інше, подавши декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація).

Подається декларація шляхом заповнення суб’єктом декларування визначеної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а в залежності від конкретних обставин, обирається один з 4-х її типів: «кандидата на посаду», «щорічна», «перед звільненням», «після звільнення».

Якщо громадянин приймає участь у конкурсі на зайняття посади державної служби, вперше він подає декларацію до призначення або обрання на відповідну посаду. В цьому випадку має бути подано декларацію «кандидата на посаду», у якій відображається інформація звітний рік, що передує року, в якому подавалася заява на зайняття посади (участь у конкурсі), станом на 31 грудня. Водночас і положення частини першої статті 25 Закону України «Про державну службу» зобов’язують учасників конкурсу, разом з іншими документами подавати до конкурсної комісії декларацію за минулий рік.

Пізніше, перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу зобов’язаний знову подати декларацію за минулий рік. На думку Національного агентства з питань запобігання корупції, декларація переможця має бути подана не пізніше дати звернення із заявою про призначення на посаду (після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, прийняття рішення за скаргою). Враховуючи відсутність спеціального типу декларацій для переможця конкурсу, склалася практика, коли суб’єкти декларування заповнюють декларацію «кандидата на посаду» та до назви посади, на яку вони призначаються, додають фразу «як переможець конкурсу».

В подальшому, щороку до 01 квітня року, наступного за звітним, державним службовцем подається «щорічна» декларація. Вона охоплює звітний рік, що передує тому року, в якому вона подається. Інформація в ній відображається станом на 31 грудня.

Перед звільненням з посади державної служби (не пізніше дня звільнення), особа, яка припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави повинна подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Під час заповнення декларації обирається тип «перед звільненням», інформація відображається станом на останній день такого періоду (день, що передує днюїї подання).

Однак, якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, до подання ним щорічної декларації за попередній рік (до 01 квітня), Національне агентство з питань запобігання корупції радить подавати дві декларації: «щорічну» - за попередній рік; окрему - за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Востаннє декларація подається особою, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, до 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Обирається тип декларації «після звільнення», а інформація відображається станом на 31 грудня року, в якому було припинено діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави.

Варто додати, що упродовж семи днів після подання декларації будь-якого типу, суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції ГТУЮ у Донецькій області.

Що варто знати батькам при виїзді з дітьми за кордон

У повномурозпалі літні канікули та туристичний сезон. Збираючись у відпустку, батьки та організатори поїздок дітей часто не приділяють достатньої уваги оформленню документів для виїзду малолітніх громадян за межі України. У зв’язку з випадками викрадення дітей і незаконним вивезенням їх за межі країни, працівники Державної прикордонної служби України відмовляють у пропуску дітей через державний кордон України.

Головний спеціаліст Донецької юстиції Климик Роксолана роз’яснила як уникнути таких проблем.

Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2018 року правила виїзду дітей за кордон змінились. Діти до 16 років, які вписані в паспорт батьків, перетинати кордон України не зможуть. Відтепер дітям будь-якого віку необхідно оформити паспорт для виїзду за кордон – такий самий, як у дорослих. Він видається на 4 роки. А ось для підлітків з 16 років, паспорт видається на 10 років, після чого потрібно оформити новий.

Незалежно від мети подорожі (лікування за кордоном, оздоровлення, туристична екскурсія, поїздка до родичів тощо), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними. В разі подорожі з одним із батьків чи супроводжуючою особою у дітей має бути нотаріально завірений дозвіл від обох чи одного з батьків із зазначенням мети та країни подорожі, терміну, а також особи, яка супроводжує дитину. Строк дії такої довіреності на дитину для виїзду за рубіж прописується індивідуально, так як безпосередньо залежить від цілей подорожі. 

Дитині без згоди батьків перетнути кордон України можна у випадку, якщо один з батьків є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску. Також,перетин кордону можливий, якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном.

На сьогодні, тому з батьків, хто утримує дитину, більше не потрібно отримувати дозвіл на виїзд від другого з батьків, якщо той не платить аліменти. В такому випадку заборгованість за аліментами має становити суму більшу, аніж потрібно заплатити за шість місяців. Потрібно тільки надати довідку державного виконавця, яка свідчить про ухилення від сплати аліментів одного з батьків. З цією довідкою можна буде тимчасово вивезти дитину за кордон без згоди одного з батьків, скажімо, на лікування, навчання чи відпочинок.  

Зустрічаються випадки, коли місце проживання одного з батьків просто невідомо. У такому разі, єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.

Дотримуючись процедури перетину кордону з неповнолітніми дітьми, Ви уникнете багатьох проблем та забезпечите приємний відпочинок для своєї сім’ї. Юстиція відкрита для людей!

«Емфітевзис як різновид речових прав на нерухоме майно»

Останнім часом значно виріс інтерес аграріїв до емфітевзису – нового виду користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Отже замість звичного договору оренди землевласникам можуть запропонувати укласти договір емфітевзису. Спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецької області Мігунов Сергій консультує, що необхідно знати при укладенні такого договору.

Емфітевзис – це договір довгострокового користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Він може бути укладений на досить тривалий строк, наприклад на 100, 200 чи 500 років, або навіть безстроково. У разі безстрокової передачі земельної ділянки у користування, кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це іншу сторону не менш як за один рік.

         Договір емфітевзису може бути оплатним або безоплатним. Сторони самостійно обирають варіанти оплати: одним платежем, щорічно рівними частинами або ж передача у безоплатне користування. Реалії сьогодення частіше спонукають  власників пайової землі просити орендарів  виплатити кошти наперед, і лише договір емфітевзису законно надає таку можливість. Якщо здійснюється оплата за весь термін використання землі ( мається на увазі 50-100 років) єдиним платежем, то емфітевзис стає схожим на купівлю-продаж. Але пам’ятаймо, що право власності на земельну ділянку залишається за власником. На відміну від договору оренди, для емфітевзису законодавство не встановлює межу мінімального або максимального розміру оплати, сума визначається за згодою сторін.

         Право емфітевзису є речовим правом, для його виникнення потрібно не лише укласти договір у письмовій формі, а й зареєструвати його у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Нотаріальне посвідчення такого договору не є обов’язковим, а здійснюється за бажанням однієї із сторін. Договір повинен містити перелік обов’язків власника та землекористувача, визначених законодавством. Так, землекористувач зобов’язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватись від дії, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. У свою чергу власник земельної ділянки зобов’язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є однією з підстав для припинення договору емфітевзису.

         Важливою відмінністю емфітевзису від оренди є те, що право емфітевзису може відчужуватися та передаватися в порядку спадкування. наприклад, землекористувач, уклавши договір емфітевзису із власником земельної ділянки, в межах строку дії договору має право продати або подарувати право користування земельної ділянки іншій особі. Про такі дії користувач землі повинен заздалегідь (не менше ніж за місяць) попередити власника земельної ділянки.

Звертаємо увагу, що доцільність укладення договору емфітевзису або договору оренди землі визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням цілей та мети землевласника і землекористувача, строків їх взаємовідносин та інших обставин. Для визначення переваг та можливих ризиків кожного з варіантів скоріше за все знадобиться допомога досвідченого юриста.

Додаткову інформацію можна отримати за адресою м. Краматорськ бул. Машинобудівників 32, каб. 401 або за телефоном (06264) 4-24-81.

Юстиція відкрита для людей!

Павло Петренко презентував законопроект #РейдерствоСтоп, який запроваджує нові інструменти боротьби з рейдерами

Міністерство юстиції разом з депутатами, представниками провідних бізнес-асоціацій: Американської торгівельної палати, Європейської бізнес асоціації, Спілки українських підприємців, Офісу ефективного регулювання BRDO і Офісу бізнес-омбудсмена напрацювали низку законодавчих ініціатив, спрямованих на подальше посилення боротьби з рейдерськими атаками на підприємства та майно громадян. Про це під час прес-конференції повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Мін’юст та Уряд вже зробили чимало для боротьби з рейдерством: в 2016 році прийнято комплексний антирейдерський закон, при Мін’юсті діє Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, в усіх регіонах працюють антирейдерські аграрні штаби. Однак цього замало, адже рейдери постійно знаходять шпарини в законодавстві задля здійснення неправомірних дій. Саме тому ми напрацювали низку новацій, які представлені в проекті закону #РейдерствоСтоп», - зазначив очільник Мін’юсту.

Новації закону покликані значно знизити ризики рейдерських захоплень підприємств. Головною з них є позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.

«На жаль, доводиться констатувати, що саме на реєстраторів комунальних підприємств надходить 90% скарг про порушення майнових прав українців. Тому ми вирішили прибрати зі списку суб’єктів реєстрації державні та комунальні підприємства. Більше того, державні підприємства зможуть проводити реєстраційні дії виключно на підставі документів з електронним підписом», - наголосив Міністр юстиції.

Також серед новацій - запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів, ліквідація кадрового дефіциту в державних нотаріальних конторах у віддалених регіонах країни та захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи.

«У випадку відчуження частки у товаристві запроваджується обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір за допомогою нотаріального посвідчення договору або за допомогою електронного підпису. У випадку наявності такого нотаріального посвідчення нотаріус відразу проводить реєстраційну дію», - підкреслив Павло Петренко.

Разом з тим, зауважив він, документ передбачає запровадження низки соціальних гарантій під час сплати вартості нотаріальних послуг. Прибирається сірий «псевдоподаток» в 1%, який десятиріччями стягували приватні нотаріуси з українського бізнесу і українських громадян, не маючи на це жодних підстав та не спрямовуючи його до державного бюджету в результаті.

Паралельно під час проведення нотаріальних дій будуть встановлені соціальні пільги в розмірі 50% державного мита для незахищених верств населення: осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт тощо.

Павло Петренко висловив сподівання, що даний ретельно розроблений законопроект знайде підтримку в українського Парламенту.

«Хочу подякувати народному депутату Ірині Луценко, яка є нашим партнером і згуртовує депутатів навколо таких важливих ініціатив, депутатам, які долучилися до роботи над цим документом, провідним бізнес-асоціаціям та представникам Офісу бізнес-омбудсмена і Офісу ефективного регулювання BRDO. Закликаю усіх депутатів підтримати цей законопроект, адже його новації стосуються майнових прав всіх громадян і бізнесу», - сказав очільник Мін’юсту.

Він наголосив: наступним етапом мають стати зміни до процесуальних кодексів, які удосконалять процедуру оскарження.

«Україна має стати територією безпечного і комфортного ведення бізнесу», - резюмував Павло Петренко.

Перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова у свою чергу звернула увагу на те, що з 1 січня 2019 року всі нові реєстратори перед призначенням на посаду будуть зобов’язані скласти іспит для того, щоб отримати ключі від реєстру і мати можливість працювати у цьому реєстрі.

«Якщо ж реєстратор буде з певних причин відключений від реєстру за ті чи інші проступки, щоб поновити доступ, йому знову треба буде перескладати іспит та підтверджувати свою кваліфікацію», - зауважила перший заступник Міністра юстиції.

Законопроект передбачає, що консультанти державних нотаріусів, співробітники територіальних управлінь юстиції, до повноважень яких належить контроль у сфері нотаріату, представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють нотаріальні дії, зможуть за спрощеною процедурою отримати свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю за умови роботи у віддалених районах не менше трьох років за направленням Мін'юсту. Таким чином може бути вирішене питання кадрового дефіциту на місцях.

«Це не якийсь особливий статус. Це таке саме державне свідоцтво. Однак для них буде умова – відпрацювати державним нотаріусом у селах та віддалених районних центрах, де немає спеціаліста, який надає відповідні послуги», - додала вона.

Окрім цього, законопроект запроваджує норму, за якою власник землі чи корпоративних прав може внести до реєстру інформацію про те, що усі його дії й підписи мають бути нотаріально завіреними.

Також у законопроекті йдеться про захист права власності на частку в статутному капіталі юридичної особи. Тобто у випадку відчуження частки у ТОВ – обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір: або за допомогою нотаріального посвідчення договору, або за допомогою електронного підпису.

За словами представника Президента у Парламенті Ірини Луценко, на нещодавній зустрічі Петра Порошенка з бізнесом було підняте питання захисту інвестицій та боротьби з рейдерством.

«Президент Петро Порошенко започаткував практику регулярних зустрічей з представниками бізнесу для того, щоб обговорювати проблеми і знаходити рішення. Наслідком такої співпраці стали закони «маски-шоу стоп», закон про валюту, кредитування, банкрутство, законопроект про податок на виведений капітал. Наступним є питання захисту інвестицій та протидії рейдерству – саме на це спрямований наш законопроект. За останні 4 роки Україна піднялася в світовому рейтингу Doing Business на понад 40 сходинок, і наша мета – потрапити у топ-50, а потім топ-20 країн, де створені сприятливі умови для ведення бізнесу. Антирейдерський законопроект допоможе реалізувати цю амбітну мету», - зазначила Ірина Луценко.

Виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова привітала підготовку законопроекту.

«Дякую Мін’юсту за те, що дослухалися до пропозицій бізнесу. Документ враховує болючі моменти як бізнесу, так і громадян. Сподіваюся, що найближчим часом він буде проголосований, адже він немає жодного політичного забарвлення і захищає права інвесторів», - заявила Катерина Глазкова.

За словами голови Офісу ефективного регулювання BRDO Олексія Гончарука, запропоновані зміни приведуть до зменшення сірих історій з «відкатами» нотаріусам. Від цього ринок нотаріальних послуг стане лише здоровішим. «Загрози знищення професії ми в цій ініціативі не бачимо, – підкреслив Олексій Гончарук.  – Мін’юст – один з піонерів у цьому напрямку, орган влади, який задає тренди, переводячи адміністративні процедури в режим он-лайн». За його словами, прийняття цього законопроекту позитивно вплине на позиції України в рейтингу DoingBusiness за напрямком «Реєстрація власності».

Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак підкреслив, що Рада з цікавістю взяла участь у розробці цього законопроекту. «Ми вже давно співпрацюємо з Міністерством юстиції в частині імплементації системних рекомендацій з нашого звіту щодо боротьби з рейдерством. І цей законопроект став ще одним кроком у даному напрямку», – зауважив Ярослав Грегірчак.

Презентували проект закону #РейдерствоСтоп

Разом з народними депутатами та провідними бізнес - асоціаціямиAmerican Chamber of Commerce in Ukraine,EuropeanBusinessAssociation,СпілкаУкраїнськихПідприємців - СУП, ОфісефективногорегулюваннятаBusiness Ombudsman Council - Ukraine ми розробили та сьогодні презентували проект закону #РейдерствоСтоп, який є черговим кроком на шляху боротьби з рейдерством.

Цей закон є результатом аналізу практики нашої роботи за останні кілька років. На жаль, рейдери проявляють багато креативу і спрямовують свої потужні ресурси на пошук нових можливостей для захоплення бізнесу чи нерухомості.

Тому держава змушена так само постійно шукати нові інструменти, щоб покарання за захоплення майна було суворим і невідворотним.

Саме цей принцип закладений в розробленому законопроекті.
Серед ключових новацій:

- Позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.
- Запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів.
- Ліквідація кадрового дефіциту в держнотконторах у віддалених регіонах.
- Захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.
- Зниження вартості нотаріальних дій, встановлення пільг для соціально -незахищених громадян.
- Страхування від підробки підпису на договорі, укладеному в простій письмовій формі.
- Право оренди в реєстрі збігатиметься з терміном дії договору.
- Припинення старих, недійсних обтяжень.

Сподіваємося, як і наші попередні антирейдерські ініціативи, законопроект знайде підтримку в стінах Парламенту. Адже його прийняття – це гарантія безпеки для громадян й комфорту ведення бізнесу для підприємців.

OlenaSukmanova, Ірина Луценко, OleksiyHoncharuk, TanyaProkopchuk, AnnaDerevyanko, KaterynaGlazkova, IaroslavGregirchak.

РОЗВИВАЙ СВІЙ ВИД СПОРТУ РАЗОМ З ЮСТИЦІЄЮ!

Юстиція Донеччини кожен день проводить активну роботу з реєстрації громадських об’єднань. Організації створюються різноманітні, вони об’єднують представників національних меншин, ветеранів, пенсіонерів, людей з обмеженими можливостями, активістів охорони природи, але найбільш популярним є фізкультурно-спортивне спрямування. У 2018 році з усіх зареєстрованих організацій певної спрямованості кожна третя організація обрала такий напрямок.

Працівник юстиції Донеччини Марія Темчишина звертає увагу на основні особливості щодо громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості.

Основи їх діяльності визначено в Законі України «Про фізичну культуру і спорт». Метою таких угрупувань є задоволення потреб їх членів у сфері фізичної культури і спорту.

Умовно об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості можна поділити на фізкультурно-спортивні товариства, які сприяють розвитку фізичної культури та спорту в цілому, та спортивні федерації, які сприяють розвитку певного виду спорту.

У найменуванні спортивної федерації зазначається вид спорту, розвитку якого вона сприяє. У найменуванні спортивної федерації інвалідів зазначається відповідна вада здоров’я.

Додаткові можливості, такі як представлення виду спорту у відповідних міжнародних спортивних федераціях, надаються об’єднанням, які представляють такий спорт, що визнано в Україні.

Перевірити цю інформацію можна в Реєстрі визнаних видів спорту в Україні (http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/28229).

Цікаво, що на території Донецької області популярністю користуються шаховий спорт, мотоспорт, ігри з м’ячем (футбол, волейбол, баскетбол, футзал, регбі), боротьба (бокс, кикбоксинг, тхеквандо, греко-римська боротьба). Але реєструються й менш поширені – кізомби, пожежно-прикладного спорту. А якщо Ви захоплюєтесь футболом, то звичайно чули про діяльність ГРОМАДСЬКОЇ СПІЛКИ «ФЕДЕРАЦІЯ ФУТБОЛУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» та її вплив нарозвиток футболу в Донецькій області.

Загальні відомості про зареєстровані громадські об’єднання можна отримати з Реєстру громадських об’єднань (http://rgo.informjust.ua/), пошук в якому здійснюється, в тому числі, за спрямованістю громадського об’єднання.

Нагадуємо, що кожній зацікавленій особі завжди будуть раді надати консультацію з юридичної частини зазначених питань за телефонами: 0626442500,0626417446 або на особистому прийомі за адресою: бул. Машинобудівників, 32, каб.406, м.Краматорськ, Донецька область, 84313.

Юстиція відкрита для людей!

Закон «ЧужихДітейНеБуває» міф чи реальність?

З початку 2018 року робота виконавців Донеччини проходить під гаслом дії Закону України #ЧужихДітейНеБуває.

Державні виконавці, разом з членами групи Міністерства юстиції України, утвореної безпосередньо з метою ліквідації заборгованості по аліментам, посилено працюють у цьому напрямку, аби забезпечити гідне існування кожної дитини.

Чи дійсно «інструменти впливу» для недобросовісних батьків, запровадженні Законом#ЧужихДітеНеБуває діють на практиці? Ось і відповідь!

На початок дії Закону, з урахуванням діючих на той час механізмів примусу (арешт майна, коштів, кримінальна відповідальність, заборона виїзду за кордон) виконавцями було стягнуто майже 15 мільйонів гривень на користь 28 704 діточок.

Продемонструємо один із міфів, який чуємо практично щодня! У зв’язку із прийняттям нового Закону у «законослухняних» батьків з’явились багатотисячні борги, та ще й зі штрафами. Насправді багатотисячні борги з’явились у тих, хто роками не виконував рішення суду про стягнення аліментів. Тривалі роки тисячі батьків по Україні не виконували свої обов’язки лише тому, що можна було робити безкарно. Тепер, коли в руки виконавцям дали реальні важелі обчислення й стягнення заборгованості (тимчасове обмеження у праві керування, полювання, користування зброєю, а також спрощена процедура обмеження у праві виїзду за кордон (на теперішній час виконавцю не потрібно звертатись до суду, а лише винести відповідну постанову), штрафи, звільнення державних службовців з посад, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність за ухилення від суспільно – корисних робіт), вони схаменулись. Багатотисячні борги, котрі накопичувалися роками, наразі погашаються у лічені дні.

Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства та інституту сім’ї.

Отже, реальність! - завдяки таким важелям, тільки виконавцям Донеччини за 10 місяців 2018 року вдалось стягнути 165 211 315 млн. грн. для 37 922 дітей! А як результат сумісної роботи виконавців по України, ця цифра сягає 3,9 млрд. гривень!!!

Як бачите, нове законодавство спрямоване на розвиток інституту відповідального батьківства та підтримку тих батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов'язок.

Робота виконавців Донеччини триває! Якщо громадянин не хоче дбати про свою дитину, на захист маленьких українців стане держава і Закон!

Заступник начальника Управління – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бутко Олексій Віталійович

Безоплатна правова допомога в Україні

Безоплатна правова допомога є реальним способом захисту прав людини у цивілізованому світі.  Вона включає у себе безоплатну первинну та безоплатну вторинну правову допомогу.

Безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму; усі діти; внутрішньо переміщені особи; особи, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт; особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими; особи, на яких поширюється діяЗакону України"Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; ветерани війни та особи, на яких поширюється діяЗакону України"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань; особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку; особи, реабілітовані відповідно до законодавства України; особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі (на всі види правових послуг).

В Донецькій області працює 2 місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

в Краматорську  - вулиця Академічна, 20;

в Маріуполі - проспект Нахімова, 82.

Місцеві центри надають вторинну правову допомогу.

Центри фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.

Створені бюро правової допомоги, які є самостійним відділом місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. В цих бюро кожен може отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру.

üм. Добропілля, вул. Незалежна, 35;

üм. Дружківка,вул. Олега Кошового 27;

üм. Бахмут, вул. Василя Першина, 11;

üм. Костянтинівка, вул. Театральна, 5;

üм. Лиман, вул. Пушкіна 12б;

üм. Слов'янськ, вул. Університетська, 47;

üм. Торецьк, вул. Героїв праці, 3;

üм. Авдіївка, вул. Молодіжна, 1;

üсмт. Олександрівка, вул. Самарська, 5;

üм. Волноваха, вул. Центральна, 43;

üм. Вугледар, вул. Трифонова,буд.22;

üм. Курахове, пр-т Соборний, 4;

üсмт. Нікольське, вул. Свободи, 87;

üм. Покровськ, вул. Європейська, 49;

üм. Селидове, вул. К. Маркса, 41а;

üсмт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 36;

üсмт. Мангуш, пр. Миру, 70. 

Веб-сайт Координаційного центру з надання правової допомоги: www.legalaid.gov.ua

Єдиний контакт-центр: 0-800-213-103.

Для отримання допомоги заявник (або представник) може звернутися до Маріупольського або Краматорського місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тел. 0-800-213-103.

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області

Чи потрібно земельній ділянці присвоювати кадастровий номер?

Наразі у багатьох громадян України залишилися державні акти на землю старого зразку. Такі акти видавалися в період, коли присвоєння кадастрових номерів не передбачалося.

Чи є чинними ці державні акти, що таке кадастровий номер, коли він присвоюється та для чого потрібний розповість провідний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Маріанна Царьова.

Державні акти на землю старого зразку, хоч і не містять інформації про кадастровий номер, проте вважаються дійсними. Але для укладення договору купівлі – продажу нерухомості, передачі в оренду, тощо, виникають проблеми у зв’язку з відсутністю кадастрових номерів земельних ділянок в державних актах.

Виходячи із змісту статті 132 Земельного Кодексу України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки, які укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються, повинні містити кадастровий номер земельної ділянки.

Кадастровий номер це своєрідний, індивідуальний, що не повторюється по всій території України, унікальний номер, який присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер є обов’язковим атрибутом будь-якого документу, що посвідчує право власності громадянина на земельну ділянку. Присвоєння кадастрового номера означає, що інформація про земельну ділянку занесена в єдину державну електронну базу.

Слід відмітити, що зміна власника, зміна цільового призначення земельної ділянки не тягнуть за собою зміни кадастрового номера.

Для присвоєння кадастрового номера земельній ділянці власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися до територіального органу Держземагентства України.

Якщо з колишніми однопартійцями більше «не по дорозі»

Напередодні масштабних виборів 2019 року політична громадськість досягає пику своєї активності. Усі політичні сили намагаються здобути якнайбільше прихильників. Але громадянам, що вступають до лав нової політичної партії, слід не забувати про таке.

Закон України «Про політичні партії в Україні» забороняє подвійне членство в партіях, тобто громадянин може бути членом лише однієї політичної партії. Проте часто буває так, що кандидати у члени політсили забувають про свої попередні політичні вподобання.

Отже, вступаючи до партії, і особливо якщо тебе обирають до складу керівних органів партії або її структурних утворень, перебування в іншій політсилі може стати перешкодою навіть для реєстрації такого структурного утворення.

Справа в тім, що державний реєстратор під час розгляду поданих документів має перевірити їх на відсутність підстав для зупинення та відмови в державній реєстрації, в тому числі здійснюється перевірка на подвійне членство в партіях. Наявність такого факту є порушенням вимог законодавства та підставою для відмови в державній реєстрації.

Слід зазначити, що до повноважень органів юстиції не належить ведення обліку членів політпартій, так само як і не передбачено обов’язку партіям оприлюднювати дані про своїх членів. Але ж якщо особа була обрана на керівні посади, відомості про це вносяться до Реєстру політичних партій Єдиного реєстру громадських формувань, який ведеться органами юстиції.

Наразі позбутися членства у партії, прихильність до якої ти втратив, досить не складно. Достатньо подати до державного реєстратора копію заяви про припинення членства до відповідних статутних органів політичної партії з відміткою про її прийняття. Який саме орган має прийняти цю заяву, визначається статутом певної політсили. З дня подання такої заяви припиняється членство особи в партії та перебування на будь-яких виборних посадах в партії та її структурних утвореннях.

Водночас існують і певні обмеження. Так, якщо особа була обрана на посаду керівника або заступника керівника партії чи її організації, їх членство припиняється з дня, наступного за днем обрання нового керівника чи його заступника. У цьому разі новий керівник або уповноважена ним особа має подати державному реєстратору документи, передбачені для державної реєстрації змін до складу керівних органів.

Більш детальну інформацію можна отримати у відділі державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації за телефонами: 0626417446, 0626442500.

Підсумовуючи, хочеться побажати політично активним громадянам обирати політсили не за «матеріальною складовою» або обіцянками отримати владу, а за покликом серця, тоді, сподіваємось, в нашій країні запанують мир, добробут та процвітання.

Ольга Кузьменко,

Головне територіальне управління

юстиції у Донецькій області

Як працює антирейдерська програма на Донеччині

Рейдерські захоплення земель сільськогосподарського призначення чи зібраного врожаю, махінації з документами на землю – це жахливі явища, які наразі нерідко трапляються по всій Україні. З метою запобігання подібним випадкам вже понад рік в нашій державі реалізується антирейдерська програма, запроваджена Міністерством юстиції.

Спеціаліст Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Какауліна Ольга інформує, що з метою досягнення поставленої мети на Донеччині працює оперативний штаб реагування на спроби рейдерських захоплень землі чи врожаю у складі представників облдержадміністрації, юстиції, Національної поліції, Держгеокадастру, аграрної асоціації та функціонують мобільні точки доступу до системи безоплатної правової допомоги, що виїжджають до сільської місцевості для надання населенню консультацій.

Протягом минулого року згідно з графіками роботи мобільні групи у складі, зокрема, керівництва Донецької юстиції та Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, здійснили виїзди до 54 населених пунктів, де проконсультували понад 400 громадян. Ось приклади питань, якими цікавилися селяни: порядок оформлення земельної ділянки, складання та розірвання договору оренди землі, способи убезпечення від агрорейдерства, державна реєстрація права власності на землю, прийняття спадщини у вигляді земельного паю та ін.

Одним з головних завдань антирейдерської програми є попередження конфліктних ситуацій, які можуть мати місце при використанні земель сільськогосподарського призначення. Саме тому фахівцями Донецької юстиції активно проводиться роз’яснювальна робота в галузі земельного законодавства, як під час розгляду звернень громадян, суб’єктів господарювання, так і в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту Міністерства юстиції «Я Маю Право!» через місцеві засоби масової інформації.

Принагідно зазначаємо, що з метою отримання роз’яснень з питань державної реєстрації нерухомості та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів до Донецької юстиції можна надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ чи спрямувати листа електронною поштою: [email protected]. Для оперативного вирішення ситуацій, пов’язаних з користуванням земельними ділянками та захистом майнових прав, можна звернутися за допомогою до штабу за телефоном «гарячої» лінії Донецької                            юстиції (06264) 42481.

Про виїзди мобільних груп до сільської місцевості, що надають безоплатну правову допомогу, можна дізнатися на офіційному веб-сайті Донецької юстиції http://justice-dn.gov.ua/. Тож уважно слідкуйте за графіком роботи мобільних точок доступу та не упустіть можливість отримати кваліфіковану допомогу від професіоналів у своєму населеному пункті.

Сподіваємося, що завдяки добре організованій роботі по впровадженню антирейдерської програми, жителі Донеччини краще розумітимуться в земельних питаннях та знатимуть, як захистити своє право власності, до кого звернутися за отриманням правової допомоги в оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки. 

Що змінилося в порядку повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів за проведення державної реєстрації

Іноді трапляється, що громадяни з метою отримання адміністративних послуг сплачують кошти на рахунки органів влади помилково не за призначенням, або, перерахувавши кошти, з певних причин не використали платіжні документи. У таких чи інших подібних випадках, звернувшись до відповідного органу, який контролює справляння надходжень бюджету, можна повернути сплачені кошти у Порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787.

У минулому році законодавство, що регулює питання повернення помилково або надміру сплачених до бюджету коштів, зазнало певних змін, які громадянам слід враховувати при вирішенні пов’язаних із цим ситуацій.

Спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області  ОльгаКакауліна інформує про зміни в порядку повернення помилково/надміру сплачених до бюджету коштів за проведення державної реєстрації у сфері нерухомості та підприємницької діяльності.

Відповідно до постанови Уряду від 16.02.2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» органи, які контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до бюджетів доходів згідно з переліком, ведення обліку таких платежів з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів. Так, Управління державної реєстрації територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України визначені відповідальними за здійснення контролю за справлянням надходжень до державного бюджету у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу, за такими кодами бюджетної класифікації: 22010300, 22012600, 22012700, 22012900.

З набранням чинності змін до вказаної постанови Міністерство юстиції здійснює контроль справляння надходжень державного бюджету лише у разі надання послуг у сферах державної реєстрації нотаріусами.

Отже, враховуючи норми діючого законодавства, Управління державної реєстрації територіального управління юстиції наразі забезпечують повернення коштів, що були помилково чи надміру перераховані до державного бюджету за вищевказаними кодами бюджетної класифікації у період до набрання чинності змін, тобто до 14 липня 2018 року.

Тож, аби повернути кошти, сплачені у сфері реєстрації, що були зараховані до державного бюджету до вказаного строку, особі потрібно звернутися до Управління державної реєстрації територіального управління юстиції з заявою про повернення коштів (довільна форма) та копією документа, який підтверджує перерахування коштів за надання адміністративної послуги. Після отримання від територіального управління юстиції подання надати його органу казначейства (за місцем зарахування платежу до бюджету) разом із заявою про повернення коштів з бюджету та документом, що підтверджує перерахування відповідних коштів до бюджету.

У разі виникнення запитань щодо порядку повернення помилково або надміру сплачених до державного бюджету коштів за проведення державної реєстрації, телефонуйте за номером у місті Краматорську (06264) 42481.

Якою є відповідальність за вчинення булінгу?

18 грудня 2018 року Верховна Рада прийняла Закон України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», яким встановлена відповідальність за вчинення насильства в освітньому середовищі.

Вперше на законодавчому рівні надано визначення булінгу – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи внаслідок чого заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу є: повторюваність діяння, наявність сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі), дії або бездіяльність агресора, наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які існують види булінгу?

Розрізняють фізичний (удари, побиття, щипання), психологічний (жарти, погрози, образи, насмішки, ігнорування, поширення образливих чуток), сексуальний (погляди, жести, образливі рухи тіла сексуального характеру, зйомки у переодягальнях), економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей). Новітньою формою цькування є кібербулінг, який вчиняється за допомогою інтернету та гаджетів – це напади з метою нанесення психологічної шкоди, які здійснюються  через електронну пошту, миттєві повідомлення в соціальних мережах.

Яка відповідальність за булінг?

За вчинення булінгу вперше накладається штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо цькування вчиняється повторно або групою осіб – штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

У випадках вчинення правопорушення малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років відповідальність за їх дії несуть батьки або особи, які їх замінюють.

За неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу накладається штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Що робити, якщо дитина стала жертвою булінгу?

Подайте заяву на ім’я директора школи про випадки цькування відносно вашої дитини. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою (вчителі, керівництво школи, психолог). Якщо вирішити конфліктну ситуацію на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію, яка складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення та передає його до суду. Суд, у свою чергу, визначить міру відповідальності кривдника.

Для отримання психологічної допомоги звертайтеся до Національної дитячої «гарячої лінії» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

Гендерна-правова експертиза як дієвий механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується:

наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності;

у здобутті освіти і професійній підготовці;

у праці та винагороді за неї;

спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок;

встановленням пенсійних пільг;

створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством;

правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов’язковим урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків.

З метою запобігання прийняттю та виявлення в нормативно-правових актах, положень які не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, законодавцем запроваджено проведення гендарно-правової експертизи. Порядок проведення такої експертизи визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 12 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» передбачено, що в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування визначається уповноважена особа (координатор) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.Виконання обов'язків уповноваженої особи (координатора) покладається на одного із заступників міністра, заступника керівника іншого органу виконавчої влади.

Гендерно-правова експертиза проводиться:

Міністерством юстиції України щодо законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших актів законодавства;

структурними підрозділами апарату та територіальними органами Міністерства юстиції України щодо нормативно-правових актів міністерств інших органів виконавчої влади, акти яких підлягають державній реєстрації (здійснюється під час такої реєстрації);

розробником проектів актів та Міністерством юстиції України щодо проектів нормативно-правових актів (під час проведення правової експертизи).

За ініціативою фізичних, юридичних осіб та громадських об’єднань може проводитися громадська гендерно-правова експертиза проектів нормативно-правових актів.

Результати гендерно-правової експертизи відображаються у відповідних висновках та враховуються суб’єктом видання нормативно-правових актів (висновок гендерно-правової експертизи є обов'язковою складовою переліку документів, що подаються разом з проектом нормативно-правового акта до розглядукерівнику).

Таким чином, нормативно-правові акти органів виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні розроблятися з обов’язковим урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків з метою досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Відділ державної реєстрації нормативно-правових

актів управління державної реєстрації нормативно -

правових актів, правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції

у Донецькій області 

Спрощена процедура оформлення нерухомості, збудованої до 5 серпня 1992 року

Трапляються непоодинокі випадки, коли особа впродовж тривалого часу користується об’єктом нерухомого майна, не замислюючись про необхідність його належного оформлення, вважаючи себе законним власником. Проте, звернувшись до будь-яких офіційних органів для призначення субсидії, отримання дозволу на будівництво, оформлення спадщини, тощо, стикається з низкою труднощів через відсутність його державної реєстрації.

Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ганна Пилипенко розповість про спрощений механізм державної реєстрації об’єктів нерухомості, фактично збудованих до 05.08.1992 року, проте не зареєстрованих відповідно до вимог законодавства.

Норми діючого законодавства у сфері державної реєстрації прав дозволяють оформити право власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них шляхом звернення до органу реєстрації з наступними документами:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти нерухомості документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, також вважається рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Через застосування різноманітних норм законодавства у різні проміжки часу та наявність у громадян неоднорідних документів на здавна збудовану нерухомість, держава розробила декілька дієвих шляхів для їх узаконення, тим самим надаючи населенню змогу оформити нерухомість в залежності від наявних у них документів.

Так, на заміну вищезазначених документів можуть бути подані:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна з зазначенням дати закінчення будівництва до 05 серпня 1992 року, що виготовлений на підставі обстеження нерухомості.

Відсутність останньої у вищезазначеному документі свідчить про необхідність проведення нових інвентаризаційних робіт для її встановлення.

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Цей документ не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Отже, завдяки спрощеному механізму державної реєстрації, пересічнігромадяни набувають реальну можливість безперешкодно зареєструвати здавна збудовану нерухомість без зайвих витрат, пов’язаних з узгодженням проектної документації.

Більш детальну консультацію з питань державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

Юстиція відкрита для людей.

Соціальні гарантії, встановлені Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік

Реалізація у 2019 році більшості соціальних гарантій і пільг, передбаченихдля жителів нашої держави, залежить від норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Нормами цього Закону встановлені розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на черговий рік, що, у свою чергу, впливають на розмір заробітної плати, яку ми отримуємо, і на розмір державної допомоги, яку отримують пільгові категорії громадян. України.

Важливим аспектом Державного бюджету для населення стало збільшення мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за звичайну, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, почасову норму праці. До мінімальної заробітної плати не включаються надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

З 1 січня 2019 року мінімальну заробітну плату встановлено у сумі 4173 гривні (у місячному розмірі) або 25,13 гривень (у погодинному розмірі).

Прожитковий мінімум в Україні передбачається підвищувати три рази на рік – з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2019 року.

Прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Розмір прожиткового мінімуму встановлюється щорічно, визначається нормативним шляхом у розрахунку на один місяць на одну особу.

Окремо розраховується розмір прожиткового мінімуму для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років, дітей віком від 6 до 18 років, для працездатних осіб, для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум на особу в розрахунку на місяць у 2019 році складає: з 1 січня – 1853 гривні, з 1 липня – 1936 гривень, з 1 грудня – 2027 гривень;

Для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 1626 гривень, з 1 липня – 1699 гривень, з 1 грудня – 1779 гривень;

Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2218 гривень;

Для працездатних осіб: з 1 січня – 2019 року – 1921гривня, з 1 липня – 2007 гривень, з 1 грудня – 2102 гривня;

Для осіб які втратили працездатність: з 1 січня – 1497 гривень, з 1липня – 1546 гривні, з 1 грудня – 1638 гривень.

Від прожиткового мінімуму залежать розміри більшості видів державної допомоги сім’ям з дітьми.

Якщо жінка не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (наприклад, не працює), то допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами їй будуть виплачувати за правилами Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Розмір такої допомоги становитиме 100% середньомісячного доходу, якщо такий дохід жінка отримує у вигляді стипендії або допомоги по безробіттю. Але, в будь-якому випадку, розмір допомоги буде не менше 25% встановленого прожиткового мінімуму для працездатної особи (25% від 1921 гривні дорівнює 480,25 гривням).

Від розміру прожиткового мінімуму залежить розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою. Зазначена допомога надається у розмірі, становить два прожиткових мінімуму для дитини відповідного віку. Якщо дитина старше 6 років, то її опікун у 2019 році буде отримувати державну допомогу у розмірі 4054 гривні, якщо дитина віком до 6 років – розмір допомоги становитиме 3252 гривні. Одержувачу такої допомоги необхідно врахувати, що в разі, якщо на дитину виплачується пенсія у випадку втрати годувальника, аліменти, стипендія, - розмір державної допомоги буде зменшений на суму цих виплат.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Розмір такої допомоги встановлений Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» і також залежить від розміру прожиткового мінімуму. Інвалідам з дитинства I групи державна соціальна допомога призначається у розмірі 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – з 1 січня 2019 року 1497 гривень, інвалідам з дитинства II групи – 80 %, інвалідам з дитинства III групи – 60% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Діти-інваліди віком до 18 років мають отримувати державну допомогу, розмір якої дорівнює 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасова державна допомога передбачена для дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або місце проживання яких невідоме. Розмір такої допомоги обчислюється як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Одинокі матері – категорія осіб, допомога яким залежить від прожиткового мінімуму. Розмір допомоги встановлено статтею 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Щоб визначити розмір допомоги, на яку може розраховувати одинока мати, необхідно від 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відрахувати середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Ця різниця буде розміром державної допомоги.

У 2019 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму становить для працездатних осіб 21% від прожиткового мінімуму (389 гривень), для дітей – 85% від прожиткового мінімуму (1382 гривні для дітей до 6 років та 1722 гривні для дітей від 6 до 18 років).

ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ ЯК СПОСІБ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

Електронне декларування є ефективним способом контролю за доходами та витратами осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Щороку до 01 квітня вказані особи (працюючі та звільнені у попередньому році) мають подати декларацію за минулий рік, обравши її тип «щорічна» або «після звільнення» відповідно.

У декларації висвітлюється інформація про декларанта та членів його сім’ї, відомості про рухомета нерухоме майно, яке знаходиться в їх володінні,цінні папери, корпоративні права, доходи, грошові активи, фінансові зобов’язання та видатки. Усього вона налічує 16 розділів для заповнення.

З метою забезпечення єдиного підходу до заповнення декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) розроблені методичні вказівки та правила заповнення декларації, рекомендації при роботи з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування(далі – Єдиний державний реєстр декларацій), працює оперативний штаб для допомоги суб’єктам декларування.

Подача декларацій відбувається через власний персональний електронний кабінет суб’єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру деклараційшляхом заповнення електронної форми. Вхід до системи здійснюється за допомогою кваліфікованого електронного підпису (ЕЦП), послуги з виготовлення якого надають кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг.

Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій. Інформація про особу у вказаному реєстрі зберігається упродовж всього часу виконання нею функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання нею зазначених функцій, крім останньої декларації, яка зберігається безстроково.

Національне агентство проводить щодо поданих декларацій такі види контролю: щодо своєчасності подання, щодо правильності та повноти заповнення, логічний та арифметичний контроль, а у визначених Законом України «Про запобігання корупції» випадках - повну перевірку декларацій. Національним агентством завершується запровадження системи логічного та арифметичного контролю декларацій, за допомогою якої в автоматичному режимі здійснюватиметься обмін даними відкритих державних реєстрів для перевірки достовірності відображеного у деклараціях.

Переглянути оприлюдненні декларації може будь-хто за допомогою цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру декларацій, який забезпечується Національним агентством. Користуючись відкритим доступом, громадські організації та журналісти виявляють у поданих деклараціях державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування певні ризики, ознаки правопорушень та незаконного збагачення і повідомляють про це спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Суб’єкту декларування необхідно пам’ятати, що термін подання декларації за минулий рік закінчується 31 березня. Подання декларації після вказаної дати є порушенням вимог фінансового контролю, встановлених Законом України «Про запобігання корупції». В такому разі до державного службовця, посадової особи органів місцевого самоврядування може бути застосовано адміністративну або кримінальну відповідальність та внесено відомості про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Про випадки неподання або несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Національному агентству повідомляє орган, в якому працює (працювала) така особа.

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції ГТУЮ у Донецькійобластi

Як перевірити себе в Реєстрі виборців?

Кожен виборець має право звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців для перевірки особистих персональних даних, а також для перевірки свого включення до Державного реєстру виборців.

Для здійснення такої перевірки Вам необхідно з’явитися з паспортом громадянина України (або тимчасовим посвідченням громадянина України) до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем реєстрації.  Адреси розташування та контактні телефони відділів ведення Державного реєстру виборців Донецької області можна з’ясувати у місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.

У разі не включення до Державного реєстру виборців або у разі виявлення розбіжностей у персональних даних, виборцю буде запропоновано заповнити відповідну заяву, після чого до бази даних будуть внесені необхідні зміни.

Перевірити також інформацію про своє включення до Державного реєстру виборців та свої персональні дані за допомогою мережі Інтернет в особистому кабінеті виборця на офіційному веб-сайті - www.drv.gov.ua Державного реєстру виборців. Для цього необхідно зареєструватися на сайті, вказавши свою електронну адресу та пароль доступу. Далі потрібно заповнити відповідні поля для формування запиту, а саме: прізвище, ім’я, по батькові українською мовою та вказати адресу реєстрації місця проживання, вказану в паспорті. На електронну адресу буде надіслано відповідь із зазначенням наявності виборця в Державному реєстрі виборців, номера виборчої дільниці та її місцезнаходження.

У разі відсутності виборця в Державному реєстрі виборців або наявності розбіжностей з даними, вказаними запитувачем, та інформацією, що значиться в Державному реєстрі виборців, надійде повідомлення із запрошенням звернутися до відповідного відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання.

Управління державної реєстрації

нормативно – правових актів,

правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Як змусити боржників по аліментам працювати та сплатити борги?

З початку 2018 року робота виконавців Донеччини проходить під гаслом дії Закону України #ЧужихДітейНеБуває.

До недавнього часу було відкритим питання щодо можливості платників аліментів працевлаштуватися аби мати змогу утримувати своїх дітей.

Держава не залишила це питання відкритим! 21 січня 2019 року між Міністерством юстиції України, Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) та Державною службою України з питань праці підписані меморандуми про співробітництво.

Меморандум про співробітництво між Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) та Міністерством юстиції України, предметом якого є взаємодія Сторін у напрямі організації та проведення спільних заходів, спрямованих на сприяння зайнятості осіб, які мають майнові зобов’язання за рішеннями суду, інших органів, в тому числі осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів та стосовно яких відкрито виконавче провадження в органах державної виконавчої служби.

Наразі, завдяки співробітництву з місцевими центрами зайнятості та, зокрема зобов’язанню їх працевлаштовувати боржників є позитивні результати. У місті Слов’янську, Краматорську, Кальміусі завдяки підписанню цього Меморандуму 3 (трьох) платників аліментів, які мають заборгованість по аліментам було працевлаштовано.

Меморандумом про співробітництво між Державною службою України з питань праці та Міністерством юстиції України, передбачена взаємодія у напрямі організації та проведення спільних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками, зокрема особами, які мають майнові зобов’язання за рішеннями суду (інших органів), в тому числі заборгованість зі сплати аліментів, та стосовно яких відкрито виконавче провадження в органах державної виконавчої служби. Таким чином, у разі якщо стягувачі мають інформацію про покриття боржниками своїх доходів, отримання заробітної плати у так званих «конвератх» і таким чином ухиляються не тільки від сплати аліментів, а й податків, необхідно звернутись до відділу ДВС, в якому на виконання перебуває провадження з відповідною заявою. Тоді інспектори Державної служби з питань праці зможуть приходити на такі підприємства із перевіркою даних випадків. Це дасть можливість легалізувати заробітну плату аліментників, щоб вони заплатили борги перед дітьми, і навести лад на тих підприємствах, які дозволяють через «сірі» схеми порушувати українське законодавство, не платити податки.

Завдяки ініціативам МінЮсту, які запроваджуються на виконання Закону #ЧужихДітейНеБуває, тільки виконавцям Донеччини за 2018 рік вдалось стягнути 208 964 723 на користь 38 331 дітей! А як результат сумісної роботи виконавців по України, ця цифра сягає 3,9 млрд. гривень!!!

МінЮст, як бачимо, не зупиняється на досягненому, та посилено працює у цьому напрямку, аби забезпечити гідне існування кожної дитини.

Заступник начальника Управління – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчоїслужби Головного територіальногоуправління юстиції у Донецькій області Бутко Олексій Віталійович

Функціонування Електронного суду

В Україні наприкінці минулого року у місцевих та апеляційних судах було впроваджено експлуатацію підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі. Електронний суд має суттєві переваги. Ця система дозволить економити час і зусилля сторін та їхніх представників, призведе до зменшення інструментів для процесуальних диверсій, забезпечить оперативне інформування учасників процесу про перебіг справи.

Якщо система запрацює на 100%, то подати позов, взяти участь у судовому засіданні, отримати судове рішення і навіть стежити за станом його виконання можна буде, не виходячи з дому, за допомогою свого комп'ютера або мобільного телефону. Єдине, що вам потрібно — мати електронний ключ та зареєструватися в системі.

Закон зобов'язує адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі — ЄСІТС). Реєстрація всіх інших суб'єктів є добровільною.

З моменту реєстрації в системі всі судові рішення, повістки та інші документи учасник процесу отримуватиме на свою електронну пошту. При цьому аргумент «я не знав про судову справу», «рішення/повістку не отримував» вже не буде діяти.

Після реєстрації в підсистемі, користувач отримує доступ до електронного кабінету в Електронному суді. Електронний кабінет надаватиме доступ до  Електронного суду, сервісу пошуку Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — Реєстр), моніторингу стадій розгляду судових справ, моніторингу судових засідань по справі (місце, дата і час), моніторингу нових рішень в Реєстрі, сервісів Мін'юсту. Частина цих можливостей вже реалізована, але розрізнено: на сайті судової влади (моніторинг судових засідань), сайті Реєстру, сайті Мін'юсту.

Оскільки все працює в тестовому режимі, функціонал Електронного суду є дещо обмеженим. Проте є можливість використовувати такі розділи, як: «Повідомлення», «Вибране», «Мої справи», «Заяви», «Довіреності», «Статистика», «Кошик».

Наприклад, в розділі «Заяви» можна згенерувати заяви для подання їх до місцевих чи апеляційних судів у різних категоріях справ в рамках адміністративного, господарського, цивільного та кримінального судочинства.

Разом з тим, система пропонує шаблон змісту заяви до суду яку можна взяти за основу, заповнивши інформацію по суті вашої справи.

В кабінеті Електронного суду діє онлайн консультація за допомогою телефонного номеру або чат-боту, який відразу попереджає, що не на всі запитання має відповіді.

Для учасників судового процесу система електронного судочинства може стати ефективним засобом для економії своїх сил, коштів та часу. Електронний суд надасть можливість подати заяву до суду без черги, ознайомитися зі справою, прослухати звукозапис засідання або взяти участь у процесі шляхом відеоконференції з будь-якої частини світу.

Підсумовуючи викладене, підкреслимо - система «Електронний суд» є зручною, зрозумілою і доступною. І скористатися нею зможе кожен, хто має доступ до мережі Інтернет і мобільний телефон.

Маєш правове питання? звертайся: (066)753-14-12, (06264)63274,
e-mail: [email protected]

Юстиція Донеччини відкрита для людей!

Які документи потрібні для внесення (зміни) інформації в Реєстрі виборців?

В Україні діє Державний реєстр виборців – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка містить відомості для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу.

Кожен виборець у разі зміни його персональних даних (прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця народження, унікального номера запису Єдиного державного демографічного реєстру, адреси) може особисто звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців із заявою про внесення змін до його персональних даних у Державному реєстрі виборців. До заяви додаються документи або копії документів, що підтверджують ці зміни – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Громадянин України, який не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на таке звернення іншу особу.

Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати такий запит до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, пред’явивши при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України).

Закордонна дипломатична установа України невідкладно передає запит органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. У порядку здійснення публічного контролю за діяльністю Реєстру кожен виборець може звернутися до відповідного органу ведення Реєстру, зазначивши свої ідентифікаційні персональні дані та виборчу адресу, з письмовим запитом щодо надання інформації стосовно персональних даних усіх осіб, які внесені до Реєстру за його власною виборчою адресою.

Управління державної реєстрації

нормативно – правових актів,

правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕРЕЄСТРАЦІЇ ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ВИБОРЧИХ ПРАВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

У зв’язку із проведенням операції об’єднаних сил на окремих територіях Донецької області, цілком очевидним стає питання членів та керівників громадських формувань стосовно зміни місцезнаходження з тимчасово окупованої території на підконтрольну.

Чи існує законодавчо встановлена необхідність здійснювати таку зміну місцезнаходження коментує головний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сайора Курбанова.

Законом України «Про громадські об’єднання», на відміну від вимог попереднього Закону України «Про об’єднання громадян», який обмежував територію діяльності громадських організацій, не передбачено поділ громадських об’єднань за територіальним принципом з місцевим, всеукраїнським чи міжнародним статусом.

Наразі громадські об’єднання утворюються і діють, зокрема, на принципі вільного вибору території діяльності, а отже самостійно визначають територію своєї діяльності. У зв’язку з чим громадські об’єднання можуть здійснювати свою діяльність на всій території України, незалежно від місця реєстрації. Тому й організації, що зареєстровані на тимчасово окупованій території Донецької області, безперешкодно мають право змінити своє місцезнаходження на будь-яку територію, підконтрольну українській владі.

Однак такі положення не можуть бути застосовані до структурних утворень політичних партій, оскільки відповідно до чинного законодавства та статутів політичних партій їх організації створюються з урахуванням  адміністративно-територіального устрою України.

В той же час згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, й громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Напередодні виборів глави держави перед кожною внутрішньо переміщеною особою постає питання реалізації конституційно закріпленого за кожним українцем виборчого права.

Законодавець не залишив поза увагою права внутрішньо переміщених осіб й постановою Центральної виборчої комісії від 05 вересня 2018 року №129 внесено зміни до Порядку тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси.

Тепер, у разі коли виборці – внутрішньо переміщені особи, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях районів, міст, селищ і сіл, їх частин у Донецькій та Луганській областях, межі та перелік яких визначаються Президентом України у порядку, передбаченому Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.

Задля реалізації свого права обирати громадянину, який зареєстрований на тимчасово окупованій території, необхідно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців з заявою про тимчасову зміну місця голосуванняіз зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати. При поданні заяви необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України – паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжки/ID картки) або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України), для військовослужбовців – посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

Слід звернути увагу, що заяву про тимчасову зміну місця голосування необхідно подати не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, тобто до          25 березня 2019 року включно.

У зв’язку із тим, що тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси забезпечує включення виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці одноразово виключно на день голосування – 31 березня 2019 року, у разі призначення повторного голосування, виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за п’ять днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

З контактними даними відділень ведення Державного реєстру виборців в Донецькій області можна ознайомитись за посиланням: https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_organ_ved&pid100=14&prejim=6.

Маємо надію, що у кожного переселенця в разі необхідності вистачить завзяття пройти зазначену процедуру не один раз та реалізувати конституційно закріплене виборче право, гарантоване кожному громадянину нашої держави.

Як змінити місце голосування?

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, а також внутрішньо переміщені особи мають право реалізувати своє право голосу на виборах Президента України шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Якщо у зв’язку з навчанням, роботою, виїздом за кордон чи іншими подіями виборець не може проголосувати на виборах Президента України за зареєстрованим місцем проживання, він може тимчасово (на період їх проведення) змінити місце голосування.

Для зміни місця голосування потрібно до 25 березня особисто звернутися до органу ведення Реєстру виборців та подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

При поданні заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

До заяви додаються документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси.

До таких документів можна віднести довідку з місця навчання або роботи, посвідчення про відрядження, проїзні документи,договір оренди житла тощо.

Виборці, адреса яких знаходиться на території окремих районів Донецької та Луганської областей та Автономної республіки Крим - можуть не подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування.

У випадку звернення до органу ведення Реєстру виборця, в якого немає зареєстрованого місця проживання, йому пропонується визначити свою виборчу адресу за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб.

У разі призначення повторного голосування,  виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за 5 днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

Як взяти участь у роботі виборчих комісій?

Відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 18 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 9 осіб.

Форма подання до складу дільничної виборчої комісії затверджується Центральною виборчою комісією не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів.

У поданні зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, громадянство, місце проживання, контактні телефони, володіння державною мовою, освіта, місце роботи та займана посада особи, наявність досвіду щодо участі в роботі виборчих комісій, відомості про відсутність у особи судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, яка не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

До подання додаються ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України, а також заява про згоду на участь у роботі виборчої комісії, згода виконувати посадові обов’язки голови, заступника голови або секретаря виборчої комісії.

До складу лише однієї дільничної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які мають право голосу. До складу дільничної виборчої комісії не можуть входити: кандидати на пост Президента України, їх уповноважені представники, довірені особи, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах або мають судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

У разі якщо одночасно з виборами Президента України проводяться інші вибори, до складу дільничної виборчої комісії не можуть входити кандидати, які балотуються на цих виборах, їх довірені особи, уповноважені особи партій - суб’єктів відповідних виборчих процесів, офіційні спостерігачі.

Рішення про утворення дільничної виборчої комісії та про її склад, а також рішення про зміни в її складі, прийняті відповідно до вимог Закону України «Про вибори Президента України» підлягають оприлюдненню в засобах масової інформації у відповідному регіоні не пізніш як на 3 день з дня їх прийняття.

Які документи потрібні для голосування ВПО?

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, а також внутрішньо переміщені особи мають право реалізувати своє право голосу на виборах Президента України шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.

Для зміни місця голосування потрібно до 25 березня особисто звернутися до органу ведення Реєстру виборців та подати заяву про тимчасову зміну місця голосування.

При поданні заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток. До заяви додаються документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. До таких документів можна віднести довідку з місця навчання або роботи, посвідчення про відрядження, проїзні документи,  договір оренди житла тощо.

Виборці, адреса яких знаходиться на території окремих районів Донецької та Луганської областей та Автономної республіки Крим - можуть не подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування.

У разі призначення повторного голосування,  виборцям, які перебуватимуть не за своєю виборчою адресою та бажатимуть проголосувати, потрібно повторно не пізніше ніж за 5 днів до дня повторного голосування звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців щодо тимчасової зміни місця голосування.

Функціонування Електронного суду

В Україні наприкінці минулого року у місцевих та апеляційних судах було впроваджено експлуатацію підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі. Електронний суд має суттєві переваги. Ця система дозволить економити час і зусилля сторін та їхніх представників, призведе до зменшення інструментів для процесуальних диверсій, забезпечить оперативне інформування учасників процесу про перебіг справи.

Якщо система запрацює на 100%, то подати позов, взяти участь у судовому засіданні, отримати судове рішення і навіть стежити за станом його виконання можна буде, не виходячи з дому, за допомогою свого комп'ютера або мобільного телефону. Єдине, що вам потрібно — мати електронний ключ та зареєструватися в системі.

Закон зобов'язує адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі — ЄСІТС). Реєстрація всіх інших суб'єктів є добровільною.

З моменту реєстрації в системі всі судові рішення, повістки та інші документи учасник процесу отримуватиме на свою електронну пошту. При цьому аргумент «я не знав про судову справу», «рішення/повістку не отримував» вже не буде діяти.

Після реєстрації в підсистемі, користувач отримує доступ до електронного кабінету в Електронному суді. Електронний кабінет надаватиме доступ до  Електронного суду, сервісу пошуку Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — Реєстр), моніторингу стадій розгляду судових справ, моніторингу судових засідань по справі (місце, дата і час), моніторингу нових рішень в Реєстрі, сервісів Мін'юсту. Частина цих можливостей вже реалізована, але розрізнено: на сайті судової влади (моніторинг судових засідань), сайті Реєстру, сайті Мін'юсту.

Оскільки все працює в тестовому режимі, функціонал Електронного суду є дещо обмеженим. Проте є можливість використовувати такі розділи, як: «Повідомлення», «Вибране», «Мої справи», «Заяви», «Довіреності», «Статистика», «Кошик».

Наприклад, в розділі «Заяви» можна згенерувати заяви для подання їх до місцевих чи апеляційних судів у різних категоріях справ в рамках адміністративного, господарського, цивільного та кримінального судочинства.

Разом з тим, система пропонує шаблон змісту заяви до суду яку можна взяти за основу, заповнивши інформацію по суті вашої справи.

В кабінеті Електронного суду діє онлайн консультація за допомогою телефонного номеру або чат-боту, який відразу попереджає, що не на всі запитання має відповіді.

Для учасників судового процесу система електронного судочинства може стати ефективним засобом для економії своїх сил, коштів та часу. Електронний суд надасть можливість подати заяву до суду без черги, ознайомитися зі справою, прослухати звукозапис засідання або взяти участь у процесі шляхом відеоконференції з будь-якої частини світу.

Підсумовуючи викладене, підкреслимо - система «Електронний суд» є зручною, зрозумілою і доступною. І скористатися нею зможе кожен, хто має доступ до мережі Інтернет і мобільний телефон.

Маєш правове питання? звертайся: (066)753-14-12, (06264)63274,
e-mail: [email protected]

Юстиція Донеччини відкрита для людей!

Які документи потрібні для внесення (зміни) інформації в Реєстрі виборців?

В Україні діє Державний реєстр виборців – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка містить відомості для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу.

Кожен виборець у разі зміни його персональних даних (прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця народження, унікального номера запису Єдиного державного демографічного реєстру, адреси) може особисто звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців із заявою про внесення змін до його персональних даних у Державному реєстрі виборців. До заяви додаються документи або копії документів, що підтверджують ці зміни – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Громадянин України, який не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на таке звернення іншу особу.

Виборець, який проживає або перебуває за межами України, може особисто подати такий запит до закордонної дипломатичної установи України за місцем проживання чи перебування, пред’явивши при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України).

Закордонна дипломатична установа України невідкладно передає запит органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. У порядку здійснення публічного контролю за діяльністю Реєстру кожен виборець може звернутися до відповідного органу ведення Реєстру, зазначивши свої ідентифікаційні персональні дані та виборчу адресу, з письмовим запитом щодо надання інформації стосовно персональних даних усіх осіб, які внесені до Реєстру за його власною виборчою адресою.

Управління державної реєстрації

нормативно – правових актів,

правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Як змусити боржників по аліментам працювати та сплатити борги?

З початку 2018 року робота виконавців Донеччини проходить під гаслом дії Закону України #ЧужихДітейНеБуває.

До недавнього часу було відкритим питання щодо можливості платників аліментів працевлаштуватися аби мати змогу утримувати своїх дітей.

Держава не залишила це питання відкритим! 21 січня 2019 року між Міністерством юстиції України, Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) та Державною службою України з питань праці підписані меморандуми про співробітництво.

Меморандум про співробітництво між Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) та Міністерством юстиції України, предметом якого є взаємодія Сторін у напрямі організації та проведення спільних заходів, спрямованих на сприяння зайнятості осіб, які мають майнові зобов’язання за рішеннями суду, інших органів, в тому числі осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів та стосовно яких відкрито виконавче провадження в органах державної виконавчої служби.

Наразі, завдяки співробітництву з місцевими центрами зайнятості та, зокрема зобов’язанню їх працевлаштовувати боржників є позитивні результати. У місті Слов’янську, Краматорську, Кальміусі завдяки підписанню цього Меморандуму 3 (трьох) платників аліментів, які мають заборгованість по аліментам було працевлаштовано.

Меморандумом про співробітництво між Державною службою України з питань праці та Міністерством юстиції України, передбачена взаємодія у напрямі організації та проведення спільних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками, зокрема особами, які мають майнові зобов’язання за рішеннями суду (інших органів), в тому числі заборгованість зі сплати аліментів, та стосовно яких відкрито виконавче провадження в органах державної виконавчої служби. Таким чином, у разі якщо стягувачі мають інформацію про покриття боржниками своїх доходів, отримання заробітної плати у так званих «конвератх» і таким чином ухиляються не тільки від сплати аліментів, а й податків, необхідно звернутись до відділу ДВС, в якому на виконання перебуває провадження з відповідною заявою. Тоді інспектори Державної служби з питань праці зможуть приходити на такі підприємства із перевіркою даних випадків. Це дасть можливість легалізувати заробітну плату аліментників, щоб вони заплатили борги перед дітьми, і навести лад на тих підприємствах, які дозволяють через «сірі» схеми порушувати українське законодавство, не платити податки.

Завдяки ініціативам МінЮсту, які запроваджуються на виконання Закону #ЧужихДітейНеБуває, тільки виконавцям Донеччини за 2018 рік вдалось стягнути 208 964 723 на користь 38 331 дітей! А як результат сумісної роботи виконавців по України, ця цифра сягає 3,9 млрд. гривень!!!

МінЮст, як бачимо, не зупиняється на досягненому, та посилено працює у цьому напрямку, аби забезпечити гідне існування кожної дитини.

Заступник начальника Управління – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчоїслужби Головного територіальногоуправління юстиції у Донецькій області Бутко Олексій Віталійович

Як проголосувати за місцем перебування?

Кожен, хто не здатний самостійно пересуватися має право проголосуватине на дільниці, а за місцем перебування.Про це у списку виборців повинна бути помітка навпроти вашогопрізвища: «НСП» – не здатний самостійно пересуватися.

Як дізнатися, що в списку виборців є відмітка «НСП»?

1. Звернутися до дільничної виборчої комісії за місцем проживання та ознайомитися зі списком виборців.

2. Звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців.

У запрошенні на вибори має бути вказано «У зв'язку знаявністю у списку виборців стосовно Вас відмітки про постійнунездатність пересуватися самостійно повідомляємо, що Вам буде наданаможливість проголосувати за місцем перебування».

Якщо у списку виборців відсутня помітка «НСП», то Вам необхідно звернутися до ДВК іззаявою або медичною довідкою про стан здоров'я.

Як подати заяву?

Особа, яка тимчасово не здатна пересуватися самостійно, повинна власноручно написати заяву з проханням забезпечити голосування за місцем перебування. У заяві зазначити відповідне місце голосування та подати заяву особисто поштою або через інших осіб додільничної виборчої комісії.

Дільнична виборча комісія за своїм рішенням на підставі поданих документів може включити таку особу до витягу зі списку виборців і надати їй можливість проголосувати за місцем перебування. Члени дільничної виборчої комісії обов’язково перевірять факт тимчасової нездатності виборця самостійно пересуватися, у разі якщо цей факт не підтвердиться комісія має прийняти рішення про відмову надати виборцю можливість голосувати за місцем перебування.

У день виборів громадяни, котрі голосують за місцем перебування, під час голосування зобов'язані допустити у відповідне приміщення: членів ДВК, офіційних спостерігачів, кандидатів чи їх довірених осіб, а також інших осіб, які вправі бути присутніми під час голосування на дільниці. Інакше таким виборцям не дадуть можливості проголосувати.

SMSМАЯК : КОНТРОЛЬ ЗА ВАШИМ НЕРУХОМИМ МАЙНОМ

Головне  територіальне управління юстиції у Донецькій області постійно працює над тим, аби власники нерухомого майна були проінформовані про способи надійного захисту прав на належну їм нерухомість.

Про можливість підключення послуги «SMS-Маяк» розповідає начальник відділу  розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Володимир Вершин.

SMS-інформування суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав, адже часовий фактор у даному питанні є одним із найважливіших моментів. Оскільки від швидкості реагування законного власника на захоплення майна залежить вірогідність його повернення без втрат.

Сервіс «SMS-Маяк» інформує:

·фізичних та юридичних осіб про зміну статусу об'єктів нерухомого майна в Реєстрі;

·власників про подання заяв на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо належних їм об'єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв;

·користувачів земельної ділянки — при подані заяви у сфері державної реєстрації нерухомості щодо земельної ділянки, яка перебуває у їх користування, а саме про реєстраційний номер, дату і час реєстрації таких заяв.

Щоб скористатися такою послугою, потрібно отримати реєстраційний номер об'єкта нерухомості (він вказаний у реєстраційних документах та безпосередньо в Реєстрі), відкрити кабінет власника майна на інформаційно-правовій і комунікаційній Платформі LIGA:ZAKON за посиланням:http://smsmayak.com.ua,  і там поставити майно на відповідний контроль та вказати номер телефону, куди будуть приходити повідомлення.

З цього моменту власник зможе дізнатися про всі зміни в реєстрі через SMS-повідомлення, у вигляді електронного листа, а також через сповіщення в кабінеті користувача програми SMS-Маяк.

Звертаємо увагу!

Пошук об’єкту нерухомого майна відбувається за реєстраційним номером майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (присвоюється після 01.01.2013 під час першої реєстрації прав на об’єкт нерухомості).

Якщо документ про право власності на майно втрачено, реєстраційний номерможна дізнатися з Інформаційної довідки через онлайн-сервіс Міністерства юстиції України«Кабінет електронних сервісів».

Сервісна послуга з інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі прав щодо поданих надається виключно за умови використання електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації “BankID”.

Тож  відтепер, скориставшись послугою «SMS-Маяк», юридичні та фізичні особи мають можливість бути проінформованими про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з нерухомістю – а отже, оперативно відреагувати та захистити свої законні права.

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності
комісії з питань розгляду скарг у сфері державної
реєстрації Управління державної реєстрації Головного
територіального управління юстиції у Донецькій області

При Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області працює комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації

Про можливість швидкого і безоплатного захисту  прав у сфері державної реєстрації нерухомого майна та  бізнесу, а також про всі необхідні дії, які для цього треба вчинити,інформує заступник начальника відділу  розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної

реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Цибанєва Анжеліка.

ПриГоловному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі-Комісія) до компетенції якої належить розгляд скарг:
- на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

- на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації. Комісія є постійно діючим колегіальним органом, що в межах повноважень забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Так, особа, яка вважає, що її права порушено, має право звернутись зі скаргою до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для оскарження рішень (крім рішень про державну реєстрацію прав), дій або бездіяльності державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації.

Вимоги до оформлення скарги чітко визначені законодавством, а саме: скарга повинна подаватись у письмовій формі та має містити наступні реквізити:

- повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

- реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

- зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

- підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав в результаті прийняття такого рішення, та має містити відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті, обрати спосіб, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Загальний термін розгляду скарги визначено Законом України «Про звернення громадян».

Розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів Міністерством юстиції України та його територіальними органами є безоплатними.

За результатом розгляду скарги, Комісія на підставі висновків приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених чинним законодавством, у формі наказу.

До того ж слід зауважити, у разі незгоди з прийнятим рішенням Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, скаржник має право на його оскарження безпосередньо до Міністерства юстиції України  протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скаргу можливо подати до Головного  територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, Донецька область, 84301 або на електронну адресу: [email protected]

Відділ розгляду звернень та забезпечення діяльності

комісії з питань розгляду скарг у сфері державної

реєстрації Управління державної реєстрації Головного
територіального управління юстиції у Донецькій області

Що робити у разі виявлення порушень під час голосування

В разі, якщо Ви виявили порушення під час голосування - Ви маєте право звернутись зі скаргою до: голови виборчої комісії, представника Національної поліції, який буде чергувати на виборчій дільниці, офіційних спостерігачів, які забезпечують прозорість проведення виборів та дотримання законодавства під час голосування.

Найбільш поширеними порушеннями під час проведення голосування є:

-видача бюлетеня для голосування особі без документа, який підтверджує громадянство України;

-демонстрація заповненого виборчого бюлетеня стороннім особам;

-винесення бюлетеня за межі виборчої дільниці;

-фото-, видео- зйомка заповнених виборчих бюлетенів;

-голосування більш ніж один раз;

-отримання виборчого бюлетеня від іншої особи, крім уповноваженого члена комісії, який видає бюлетень.

За такі порушення накладається на виборця штраф від 1700 до 5100 гривень або виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 3 років.

За пропозицію, обіцянку, надання виборцю коштів, іншого майна, переваг, пільг, нематеріальних активів за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією права голосу, а також прийняття такої обіцянки, пропозиції виборцем, одержання ним вигоди або за передачу виборчого бюлетеня сторонній особі передбачений штраф від 1700 до 5100 гривень або виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 2 років.

За пошкодження виборчих скриньок передбачено позбавлення волі від 5до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 1 до 3 років.

РЕЄСТРАЦІЯ НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ

Що потрібно знати при здійсненні реєстрації новонародженої дитини?
Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. 
Реєстрацію народження проводять відділи державної реєстрації актів цивільного стану, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад. 

Реєстрація народження дитини провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

Батьки дитини зобов’язані зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця з дня її народження, у разі невиконання цього обов’язку в установлений строк на батьків складається протокол про адміністративне правопорушення.
Підставою для проведення державної реєстрації народження є:

-медичне свідоцтво про народження, видане закладом охорони здоров’я, де приймалися пологи;

-довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;

-висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я.

У разі відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Походження дитини – це визначення, хто є її батьками. Загальними підставами виникнення прав та обов’язків матері, батька та дитини є, по-перше, походження дитини, тобто наявність кровного споріднення між нею та матір’ю, батьком, а по-друге – реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом.

Походження від матері визначається на підставі медичного документа закладу охорони здоров’я, а від батька – на підставі свідоцтва про шлюб. Якщо батьки не перебувають у шлюбі – потрібна або письмова заява обох батьків про визнання батьківства, або рішення суду.

Якщо жінка не перебуває у шлюбі, і немає спільної заяви про визнання батьківства, тоді дитині записують прізвище і громадянство матері, а ім’я і по батькові жінка обирає сама.

Які документи необхідно подати для реєстрації народження?
Разом із заявою про державну реєстрацію потрібно подати такі документи:
- паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;
- документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров’я (медичне свідоцтво про народження);
- паспорти батьків або одного з них;

- документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері).
Саме при державній реєстрації дитині присвоюють власне ім’я, прізвище та по батькові.
Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям. Якщо батьки мають різні прізвища, то прізвище дитині присвоюється за їх згодою. Також дитині можна дати подвійне прізвище. Спірні питання вирішують або органи опіки, або суд.

Власне ім’я дитини визначається за згодою батьків. Дитина може мати не більше двох імен – хіба це звичай національної меншини, до якої належать батько чи матір.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або взагалі не присвоюватися.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини записала її батьком.

Реєстрація народження засвідчується свідоцтвом про народження.

Також, заяву про державну реєстрацію народження дитини батьки можуть подати безпосередньо у закладах охорони здоров’я де народилася дитина. Інформація про пологові будинки Донецької області, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Водночас із заявою на державну реєстрацію народження у пологовому будинку або у відділі державної реєстрації актів цивільного стану батьки можуть подати документи на реєстрацію місце проживання своєї новонародженої дитини.

Відділ державної реєстрації актів цивільного

стану Управління державної реєстрації

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

Змінено порядок ведення Державного

земельного кадастру

19 березня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року№710, якою внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру та запроваджено удосконалення механізму надання адміністративних послуг. Відтепер фізичні та юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, отримують можливість подати відповідну заяву та необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника.

Також спрощена процедура державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усунені причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами та документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), та, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів.

При цьому залишається можливість подання відповідних документів щодо внесення відомостей до державного кадастрового реєстратора.

Крім того, постанова  деталізує підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру:

- якщо підставою для відмови є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, реєстратор в рішенні про відмову відзначає такі відомості з посиланням на нормативно-правовий акт і його положення, з якими виявлено невідповідність;

- у разі, якщо підставою для відмови є нерозбірливий текст, закреслені слова, помилки й т. п., реєстратор у своєму рішенні про відмову вказує назву документа і його частину, в якій написано нерозбірливий текст або виявлені помилки, а якщо заявник подав документи не в повному обсязі, то реєстратор зазначає назви документів, яких не вистачає.

Прийнятою постановою запроваджується он-лайн моніторинг розгляду усіх видів заяв, що опрацьовуються у Державному земельному кадастрі, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок.

Сервіси відкритого моніторингу надають можливість контролювати стан готовності необхідних документів з відомостями ДЗК та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління

юстиції у Донецькій області

СВІТЛАНА ГЛУЩЕНКО: У І КВАРТАЛІ 2019 РОКУ ДВС СТЯГНУЛА 1,2 МЛРД ГРН З БОРЖНИКІВ АЛІМЕНТІВ

Державні виконавці протягом І кварталу 2019 року фактично виконали 238,1 тис. виконавчих документів, що складає 53,5% від кількості завершених виконавчих документів. Показник фактичного виконання збільшився на 10,1% у порівняні з аналогічним періодом 2018 року. Про це повідомила заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

За її словами, протягом І кварталу цього року всього на виконанні в органах ДВС знаходилося 42,3 млн виконавчих документів на суму 367,1 млрд грн.

«Протягом І кварталу було стягнуто 8 млрд грн, що на 5,5 млрд (223%) більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Крім того, на користь бюджету стягнуто 533,8 млн грн, що на 282,5 млн грн більше, ніж у 2018», - зазначила заступник Міністра.

Вона наголосила, що Мін’юст продовжує боротися з неплатниками аліментів. Зокрема, завдяки дії законів #ЧужихДітейНеБуває на користь дітей стягнуто 1,2 млрд грн. Це на 327,9 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

«Ми бачимо, що закони діють. Лише завдяки застосуванню встановлених законодавством обмежень з неплатників аліментів стягнуто 350,9 млн грн», - додала Світлана Глущенко.

Також вона нагадала, що 21 січня 2019 року між Міністерством юстиції України та Державною службою України з питань праці підписано меморандум про співробітництво. Завдяки такій співпраці за перший квартал 2019 року було працевлаштовано 453 боржника. Найбільша кількість працевлаштованих осіб в Дніпропетровській області - 63 особи та в Полтавській області - 62 особи, в Запорізькій області - 43 особи, Харківській та Черкаській областях - 36 осіб, в Луганській області - 32 особи, в Миколаївській області - 28 осіб, в Донецькій області - 22 особи.

Поряд із активною кампанією по стягненню заборгованості з виплати аліментів Мін’юст приділяє велику увагу питанню ліквідації заборгованостей з виплати заробітної плати та інших виплат, пов’язаних з трудовими правовідносинами. 

Так, в органах Державної виконавчої служби протягом І кварталу підлягало виконанню  26,8 тис виконавчих документів про стягнення заборгованості по заробітній платі на суму 787,6 млн грн. Фактично виконано 8,9 тис виконавчих документів (92,4 %), що на 862 документи більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

«Органами Державної виконавчої служби стягнуто з недобросовісних роботодавців 159 млн грн, що на 62,2 млн грн більше в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року», - зауважила Світлана Глущенко.

Звітуючи про результати діяльності ДВС у І кварталі 2019 року, заступник Міністра повідомила, що в Україні вже діють п’ять «Центрів виконання рішень», і сьогодні до них звернулося більше 3,5 тисяч громадян: «До «Центрів виконання рішень», які сьогодні функціонують у Дніпрі, Сєвєродонецьку, Сумах, Одесі, Києві, вже звернулось 3 644 громадян, яким було надано 5 207  послуг. В тому числі завдяки цьому пілотному проекту ми бачимо збільшення фактичного виконання рішень у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року (із числа завершених виконавчих проваджень). Тому серед пріоритетних цілей на цей рік - забезпечення функціонування новостворених центрів виконання рішень».

«Також ми поставили за мету у 2019 році вдосконалити взаємодію органів державної виконавчої служби з Державною фіскальною службою України та Національною поліцією України щодо розширення переліку інформації, яку можуть отримати виконавці; вдосконалити доступ виконавців до реєстрів та баз даних; автоматизувати процес документообігу, перевірки майнового стану боржника, арешту майна та коштів боржника», - повідомила Світлана Глущенко.

Крім того, у 2019 році Мін’юст вдосконалює доступ до професії приватного і державного виконавця та діяльність Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій приватних виконавців.

«Ми запропонували такі нововведення, як онлайн навчання кандидатів, вільний вибір місця стажування кандидатом або в органах ДВС, або в офісі приватного виконавця, перегляд критеріїв оцінювання практичного завдання іспиту із його наступною автоматизацією, перезавантаження складу Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій», - пояснила заступник Міністра.

Презентація

Джерело

Державна реєстрація кооперативної квартири в будинку, будівництво якого та прийняття в експлуатацію відбулось до 01.01.2013 року

Право власності на житло виникає виключно з моменту його державної реєстрації. Якщо така процедура не виконана, то нема й можливості  скористатися ним на власний розсуд: продати, подарувати та інше.

Про державну реєстрацію кооперативної квартири в будинку, будівництво якого та прийняття в експлуатацію відбулось до 01.01.2013 року,інформує виконуючий обов’язки начальника відділу  розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Анжеліка Цибанєва .

Для проведення державної реєстрації кооперативної квартири державному реєстратору потрібно подати такі документи:

1) довідку кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі;

2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

Процес збору документів з метою реєстрації прав власності виглядає наступним чином.  По-перше,  необхідно звернутися до голови кооперативу, в якому розташована квартира із заявою про видачу довідки, в якій обов’язково повинно бути зазначено дві обставини: членство у цьому кооперативі та повна виплата членом кооперативу вартості свого паю. По-друге, звернутися в бюро технічної інвентаризації для оформлення технічного паспорта на квартиру. На що  слід звернути увагу при отриманні довідки - на наявність збігу площі квартири у довідці з зазначеною площею у технічному паспорті. Одержану довідку, технічний паспорт на квартиру та документ про сплату адміністративного збору за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно разом зі своїм паспортом та карткою платника податків («ідентифікаційний код») необхідно подати державному реєстратору. Зі спливом певного строку отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.  Такий витяг і буде документом, що підтверджуює право власності особи на її квартиру у кооперативному будинку. Витяг надається в паперовій формі на аркушах паперу форматом А4 (210х297міліметрів) без використання спеціальних бланків, з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Як бачимо, на сьогоднішній день процедура державної реєстрації права власності на квартиру у кооперативному будинку є досить простою та прозорою.

Отримати консультацію з актуальних питань у сфері державної реєстрації нерухомого майна можливо звернувшись до відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного  територіального управління юстиції у Донецькій області за адресою: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 32, за телефоном (06264)4-24-81 або надіславши листа на електронну адресу:[email protected]

Відділ
розгляду звернень та забезпечення діяльності
комісії з питань розгляду скарг у сфері державної
реєстрації Управління державної реєстрації Головного
територіального управління юстиції у Донецькій області

Що таке безоплатна правова допомога та як її отримати в Україні?

Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Вона є реальним способом захисту прав людини у цивілізованому світі.  Включає у себе безоплатну первинну та безоплатну вторинну правову допомогу.

Безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають такі категорії осіб, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму; усі діти; внутрішньо переміщені особи; особи, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт; особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими; особи, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань; особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку; особи, реабілітовані відповідно до законодавства України; особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі (на всі види правових послуг).

В Донецькій області працює 2 місцевих центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

в Краматорську- вулиця Академічна, 20;

в Маріуполі - вул. Харлампієвська, 15.

Місцеві центри надають вторинну правову допомогу.

Центри фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, інших не заборонених законодавством джерел.

Створені бюро правової допомоги, які є самостійним відділом місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. В цих бюро кожен може отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, отримати допомогу в складанні заяв, скарг, інших документів правового характеру.

üм. Добропілля, вул. Незалежна, 35;

üм. Дружківка, вул. Олега Кошового 27;

üм. Бахмут, вул. Василя Першина, 11;

üм. Костянтинівка, вул. Театральна, 5;

üм. Лиман, вул. Пушкіна 12б;

üм. Слов'янськ, вул. Університетська, 47;

üм. Торецьк, вул. Героїв праці, 3;

üм. Авдіївка, вул. Молодіжна, 1;

üсмт. Олександрівка, вул. Самарська, 5;

üм. Волноваха, вул. Центральна, 43;

üм. Вугледар, вул. Трифонова,буд.22;

üм. Курахове, пр-т Соборний, 4;

üсмт. Нікольське, вул. Свободи, 87;

üм. Покровськ, вул. Європейська, 49, 2-й поверх;

üм. Селидове, вул. КарлаМаркса, 41- а;

üсмт. Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 36;

üсмт. Мангуш, пр. Миру, 70. 

Веб-сайт Координаційного центру з надання правової допомоги: www.legalaid.gov.ua

Єдиний контакт-центр: 0-800-213-103.

Для отримання допомоги заявник (або представник) може звернутися до Маріупольського або Краматорського місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тел. 0-800-213-103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Також отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної правової допомоги або бюро правової допомоги.

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області

Особливості державної реєстрації громадських формувань через фронт-офіси

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб’єктом державної реєстрації у сфері державної реєстрації громадських формувань в Донецькій області є Головне територіальне управлення юстиції у Донецькій області, що знаходиться у місті Краматорськ.

З метою створення належних та комфортних умов для подання документів для державної реєстрації, підвищення якості надання послуг та запобігання проявам корупції Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області наполегливо вживає заходи щодо доступності адміністративних послуг у сфері державної реєстрації громадських формувань.

Законодавством України визначено, що фронт-офісом, зокрема, є центр надання адміністративних послуг, утворений відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», тобто місце, де громадяни та суб’єкти господарювання можуть отримувати найширший перелік необхідних їм адміністративних послуг. У сфері державної реєстрації громадських формувань функції фронт-офісів насамперед полягають у прийнятті заяв від заявників і видачі їм результатів послуг, таким чином фронт-офіси здійснюють роль «посередника» (проміжної ланки) між заявником та суб’єктом державної реєстрації – Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області.

Наразі у Донецькій області подання документів через фронт-офіси здійснюється через 27 центрів надання адміністративних послуг з 29 існуючих на території Донецької області (документи не приймаються ЦНАП м.Краматорськ там.Торецьк) та 2 місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відтак громадяни майже кожного міста та району області можуть скористатися послугами у сфері державної реєстрації громадських формувань через відповідні фронт-офіси, не подаючи документи безпосередньо у місті Краматорську.

Втім на теперішній час програмні засоби Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань забезпечують можливість передачі документів на розгляд не в повній мірі, така можливість реалізована лише стосовно громадських формувань зі статусом юридичної особи. Водночас Мін’юстом активно проводиться робота по доопрацюванню програмних засобів для усунення даної проблеми та приведення реєстру у відповідність до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

При поданні документів для державної реєстрації через фронт-офіс його уповноважена особа здійснює усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації, здійснення яких покладається на державного реєстратора. Електронні копії оригіналів документів, поданих для державної реєстрації, скануються уповноваженою особою фронт-офісу за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру та передаються на розгляд Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області.

В разі зупинення державним реєстратором розгляду документів, поданих для державної реєстрації, обмін документами між ним та фронт-офісом здійснюється також в електронному форматі. Після усунення заявником підстав для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, виправлені документи повторно подаються до відповідного фронт-офісу у встановленому порядку. При цьому в такому випадку останній не має можливості подати виправлені документи іншим способом. За результатом проведеної державної реєстрації заявник має право отримати виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на його вибір-безпосередньо у фронт-офісі або поштовим відправленням.

В 2019 році з 510 документів, поданих для державної реєстрації до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, через фронт-офіси подано 221, особисто-163, поштовим відправленням-126. Таким чином, подача документів для державної реєстрації через фронт-офіси є найбільш поширеним та зручним способом подачі, який дає можливість заощаджувати кошти та час заявників на проїзд до міста Краматорська з інших населених пунктів області або на послуги нотаріуса щодо засвідчення справжності підпису заявника на заяві (в разі подачі поштовим відправленням). Саме тому одним зпріоритетів Головного територіального управління юстиції у Донецькій області є співпраця з центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації невід’ємного права громадян на свободу об’єднання, закріплене Конституцією нашої держави.

Юстиція Донеччини інформує, що адреси, контактні дані та режими роботи фронт-офісів, які надають адміністративні послуги у сфері державної реєстрації, доступні на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій областіhttp://justice-dn.gov.ua/в розділі «Державна реєстрація громадських формувань».

Отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фізичними та юридичними особами (в електронній формі)

Маючи на меті спростити отримання інформації щодо об’єктів нерухомого майна як для пересічного громадянина так і для юридичної особи, Міністерством юстиції запроваджено Кабінет електронних послуг.

Про можливість отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фізичними та юридичними особами в електронній формі, не виходячи з дому інформує головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Катерина Калашник.

Нормами діючого законодавства встановлено, що будь-яка фізична чи юридична особа може отримати інформацію про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – Державний реєстр прав).

Так, інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі за допомогою Кабінету електронних сервісів за посиланням (https://kap.minjust.gov.ua/), за умови проходження реєстрації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, зокрема з використанням електронної системи ідентифікації Bank ID.

Пошук може здійснюватись за такими критеріями :

– за адресою об’єкта нерухомості;

– реєстраційним номером об’єкта;

– кадастровим номером;

– даними фізособи (П. І. Б. або ІПН, або серією та номером паспорта);

– даними юрособи (повне найменування або код ЄДРПОУ).

Чинним законодавством встановлено оплату за отримання інформації в електронній формі у розмірі 0,0125 прожиткового мінімуму. Оплата здійснюється з використанням платіжних систем через Інтернет. Додатково банки стягують комісію за свої послуги.

В інформації з Державного реєстру прав будуть відображені актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження щодо одного об’єкта нерухомого майна, наявні в ньому, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень щодо такого об’єкта нерухомого майна.

У разі отримання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав та реєстрах адміністративний збір за надання інформації не повертається.

Варто також зазначити, що інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Частиною другою статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», визначено, що Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.

Отже, принципи відкритості та загальнодоступності отримання інформації з Державного реєстру прав повністю реалізовані при використанні Кабінету електронних сервісів Міністерства юстиції України.

Більш детальну консультацію з питань отримання інформації з Державного реєстру прав можна отримати за телефоном: (06264)42481.

Юстиція відкрита для людей.

Адреса, яка є місцезнаходженням (місцем проживання) фізичної особи – підприємця

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно – правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон про реєстрацію).

Відповідно до Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) фізичної особи – підприємця.

Провідний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богдан Гордієнко надає роз’яснення стосовно визначення терміну “місцезнаходження”.

Термін “місцезнаходження” для фізичної особи, яка має намір стати підприємцем є загальним та включає відомості про місце проживання фізичної особи або іншу адресу, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою.

Згідно Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” відповідно до Конституції України регулює відносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні. Відповідно до цього Закону вільний вибір місця проживання чи перебування – право громадян України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно – територіальної одиниці, де вони хочуть проживати або перебувати.

Місце перебування – адміністративно – територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.

Місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно – територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Окрема категорія громадян яка потребує уваги – це внутрішньо переміщені особи. Згідно Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” до такої категорії осіб належать: громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених вище. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Крім того повідомляємо, що відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, на сьогодні доволі широке тлумачення терміну «місцезнаходження».

Відповідно до діючого законодавства, фізичні особи, які мають намір стати підприємцями, повинні зазначити в заяві про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця адресу, яка є місцем проживання або іншу адресу, за якою можливо здійснювати з ними зв’язок.

Додатково інформуємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутись до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном у м. Краматорську (06264)42481.

Юстиція відкрита для людей.

ДО УВАГИ ВЛАСНИКІВ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Придбали нерухоме майно, проте у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) виявили чинний запис за попереднім власником. Не поспішайте панікувати, а звертайтесь до державного реєстратора з заявою про внесення змін до запису.

Про процедуру внесення змін до Державного реєстру прав інформує Ганна Пилипенко - головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій  області.

Будь – які записи щодо набуття права власності на об’єкт нерухомого майна фіксуються у Державному реєстрі прав, функціонування якого здійснюється з 01.01.2013. До цього ж часу реєстрація нерухомості відбувалась у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (далі – Реєстр прав власності) який з 01.01.2013 став архівною складовою частиною Державного реєстру прав та відповідно до норм чинного законодавства використовувався державним реєстратором виключно для перегляду інформації під час вчинення реєстраційних дій з нерухомістю. Згодом здійснення державної реєстрації за умови таких технічних змін призвели до численних непорозумінь з боку власників об’єктів нерухомого майна.

Тож спробуємо розібратися у ситуації яка викликає запитання у громадян на практиці типової процедури укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Так, у разі відчуження нерухомості, запис щодо права власності за новим власником вноситься державним реєстратором до Державного реєстру прав не анулюючи інформацію щодо попереднього власника у Реєстрі прав власності. Необхідно зазначити, що ведення Державного реєстру прав передбачає, внесення до реєстру відомостей про набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, які є актуальними та мають пріоритет перед записами Реєстру прав власності. Наявний запис у архівному реєстрі щодо продавця не обмежує покупця у здійсненні своїх прав на об’єкт нерухомого майна.

Проте, так зване подвоєння записів не рідко викликає не аби яку плутанину та обурення серед населення, тим самим ставивши під сумнів компетентність державних реєстраторів.

Оскільки політика держави направлена на удосконалення надання якісних адміністративних послуг, прогалина щодо подвійної реєстрації була цілком усунена шляхом внесення відповідних змін до норм чинного законодавства.

Так, пунктом 45 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 в Реєстрі прав власності, після внесення до Державного реєстру прав відомостей щодо права власності за новим правонабувачем, державний реєстратор проставляє у архівному реєстрі відмітку про погашення запису щодо права власності за відчужувачем. 

Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав, без проставлення відповідної відмітки під час проведення реєстраційних дій щодо відповідного об’єкта нерухомого майна - за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав. Така заява може бути подана як особою, записи про яку в Реєстрі прав власності залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємцями.

Процедура внесення змін є досить легкою, а саме достатньо звернутись до державного реєстратора з заявою про внесення змін та документом про сплату адміністративного збору, що на сьогодні складає 80 грн. Внесення змін до записів здійснюється у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви.

Крім того, положення норм чинного законодавства не зобов’язують вносити зміни до записів Реєстру прав власності. Тобто погашення запису щодо права власності за попереднім власником нерухомого майна залежить виключно від особистого бажання теперішнього володаря та не обмежує його у здійсненні прав щодо розпорядження своїм майном.

Більш детальну консультацію з питань державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

Юстиція відкрита для людей

Що є перешкодою для передачі землі в оренду

Земля завжди була і є одним з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні.Майже кожен житель сільської місцевості є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення та віддає її в оренду.

Проте, непоодинокими є випадки, коли відносно власника земельного наділу наявні обтяження або арешти на все нерухоме майно.

Головний спеціаліст Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Кулакова Тетяна відповідає на питання: чи може власник при наявності таких записів передавати землю в оренду?

Цивільний законодавством визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності, що належить особі, включає цілий комплекс правових можливостей, що надаються власникові. Ці суб’єктивні права групуються в правомочності володіння, користування та розпоряджання.

Право володіння означає передбачену законом можливість мати в себе певне майно.

Користування річчю означає можливість використовувати властивості речі для своїх потреб чи потреб інших осіб, присвоювати плоди та доходи, що їх приносить річ.

Розпоряджання річчю передбачає можливість укладення щодо речі будь-яких правочинів у межах, визначених законодавством.

Орендаіє засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Поняття обтяження надано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно норм зазначеного закону обтяження – це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Слід звернути увагу, що наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно є підставою для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у проведенні державної реєстрації стосовно такого майна.

Отже, наявність зареєстрованого обтяження на нерухоме майно, в тому числі накладеного органами державної виконавчої служби, виключає можливість передачі власником такого майна у користування іншим особам.

Тож власникам земельних ділянок перед тим як передавати землю в оренду необхідно переконатись у відсутності будь-яких обтяжень або арештів на належне їм майно.

Що робити, коли існування громадського об’єднання більш не є актуальним

На сьогодні в Україні налічується понад 80 тисяч зареєстрованих громадських об’єднань. З часом деякі з них продовжують здійснювати активну діяльність, деякі змінюють формат діяльності, а хтось фактично припиняє своє існування.

Головний спеціаліст юстиції Донеччини Наталія Наконечна консультує, як правильно юридично оформити припинення громадського об’єднання.

Як свідчить практика, із загальної кількості зареєстрованих громадських об’єднань значна їх частина багато років не здійснює діяльність, водночас не реєструючи своє припинення. Така практика є хибною, особливо якщо це стосується громадського об’єднання зі статусом юридичної особи, оскільки організація фактично перебуває на обліку у відповідних державних органах та несе обов’язки, передбачені цивільним законодавством. Невиконання вимог, наприклад, щодо надання звітності тягне за собою застосування контролюючими органами відповідних санкцій.

Таким чином, якщо зареєстроване громадське об’єднання фактично не здійснює свою діяльність, варто офіційно зареєструвати припинення діяльності.

Державна реєстрація припинення громадського об’єднання зі статусом юридичної особи відбувається у два етапи.

На першому етапі приймається рішення про припинення громадського об’єднання. Оформляється протокол, в якому члени організації обов’язково визначають ліквідатора (ліквідаційну комісію) та строк заявлення кредиторами своїх вимог, який складає від двох до шести місяців. При цьому, протягом трьох днів з дня прийняття рішення необхідно подати документи для державної реєстрації.

На другому етапі відбувається державна реєстрація припинення. Після закінчення визначеного строку заявлення вимог кредиторів подається заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Державна реєстрація припинення відбувається за умови відсутності заборгованості у контролюючих органів та незавершених виконавчих проваджень.

Звертаємо увагу, що ліквідатору (ліквідаційній комісії) необхідно вжити всіх заходів для зняття з обліку громадського об’єднання в органах державної фіскальної служби та Пенсійного фонду України.

Процедура припинення діяльності є досить нескладною і варта того, щоб не накопичувати зобов’язання.

Закликаємо керівників громадських об’єднань, діяльність яких «поставлена на тривалу паузу», вирішити питання щодо припинення їх діяльності та звернутися до державних реєстраторів Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з вищезазначеними документами.

Нагадуємо, що в обласній юстиції працює «гаряча лінія», яка надає безкоштовні консультації з реєстраційних питань щодо громадських формувань: 0626442500, 0626417446. На нашому веб-сайті можна отримати зразки необхідних документів.Юстиція відкрита для людей!

Як і кому повідомити про корупційне правопорушення

Кожний українець принаймні раз в житті стикався з проявами корупції, які полягають у зловживанні владою або службовими повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди.

Однак, поряд з використанням службових повноважень для власного збагачення, прикладами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, які вчиняються посадовими особами є, зокрема: використання державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах; прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів; порушення обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, а також, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; надання підлеглим незаконних доручень на користь своїх приватних інтересів чи інтересів третіх осіб.

Негайне інформування спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції про виявлені факти вчинення посадовими та службовими особами корупційних діянь є одним з ефективних механізмів боротьби з корупцією.  

До кола спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції згідно із Законом України «Про запобігання корупції» віднесені органи прокуратури, Національної поліції, Національне агентство з питань запобігання корупції,  Національне антикорупційне бюро України.

Також, звернутись з інформацією про вчинення корупційного діяння працюючим в будь-якому державному органі співробітником можливо до керівника або уповноваженого підрозділу (особи)  з питань запобігання та виявлення корупції цього органу.  

Повідомити про корупцію можна як у телефонному режимі, так і через офіційні веб-сайти, надісланням листа на електронну пошту,  письмово у вигляді заяви  або усно при особистому прийомі громадян керівником органу чи його уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції. У повідомленні необхідно у довільній формі викласти всі відомі факти вчинення виявленого корупційного порушення та додати докази за наявності останніх. Воно повинно містити прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, контактні дані заявника. Антикорупційним законодавством передбачена можливість повідомити про корупцію без зазначення авторства.

Якщо викладена у повідомленні інформація про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» знайде підтвердження, керівник відповідного органу повинен вжити заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. У разі виявлення в діях правопорушника ознак кримінального або адміністративного правопорушення, інформуються спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

Головний спеціаліст з питань запобігання і виявлення корупції

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Очільник Донецької юстиції Андрій Гнатушок інформує

Законодавчі зміни щодо нарахування тарифів - ініціатива #Чесна платіжка

Ще у лютому 2019 року Кабінет Міністрів України звернув увагу на те, що громадянам за наявності лічильників газу приходять платіжки із застосуванням коефіцієнтів приведення до стандартних умов. Це, у свою чергу, суттєво збільшувало вартість газу, що стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди.

Урядом було ініційовано звернення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Внаслідок дієвого діалогу НАК «Нафтогаз України» знизило ціну на газ для населення. Зараз вона майже однакова для всіх регіонів. Однак, ціна на тепло залишалася різною.

З метою захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг та відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України 26 червня 2019 року прийняв постанову № 560 «Деякі питання захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг».

Даною постановою на опалювальний сезон 2019-2020 роки Урядом встановлено граничні ціни/тарифи на послуги для населення міст обласного значення та міста Києва. Так, у разі оснащення приладами обліку теплової енергії встановлено верхній поріг для нарахування до сплати 1400 гривень за 1 Гкал, За відсутності приладів обліку громадяни будуть сплачувати 35,21 гривні за 1 кв. метр. Граничні тарифи за постачання гарячої води за умови підключення рушникосушильників до систем постачання гарячої води становлять 83,66 гривні за 1 куб. метр, у разі їх відсутності - 75,74 гривні за 1 куб. метр.

При цьому, оплата послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води населенням міст обласного значення та міста Києва здійснюється з урахуванням встановлених відповідними органами місцевого самоврядування цін/тарифів, які не перевищують граничні ціни/тарифи.

У свою чергу, за підрахунками, це надасть можливість знизити в середньому вартість опалення й гарячої води на 14%, а в окремих містах-рекордсменах вартість опалення впаде на 40%.

Цього ж дня в Україні стартувала всеукраїнська правопросвітницька  інформаційна кампанія «Чесна платіжка», метою якої є підвищення рівня обізнаності громадян щодо правильного нарахування тарифів на послуги з постачання теплової енергії і гарячої води.

Кампанія «Чесна платіжка» реалізується Міністерством юстиції спільно з системою безоплатної правової допомоги. Дана ініціатива допоможе громадянам дізнатися про захист своїх прав як споживачів житлово-комунальних послуг, а також як діяти у випадку отримання «нечесної платіжки».

Важливим кроком Міністерства юстиції є запуск онлайн-калькулятору розрахунку «чесної платіжки», яким кожен може скористатися на сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua/pages/calc-service).

Дана соціальна ініціатива надає можливість українцям самостійно вирахувати реальну вартість спожитих комунальних послуг.

Звертаю Вашу увагу, що з питань захисту прав або необхідності отримання консультації кожен може звернутися до системи безоплатної правової допомоги за телефоном гарячої лінії: 0800-213-103.

Порядок скасування заповіту нотаріусами України

Заповіт скасовується зокрема поданням відповідної заявиабо посвідченням нового заповіту. Процедура скасування не зобов’язує громадянина звертатись саме до тієї держнотконтори (приватного нотаріуса) у якій відбулось посвідчення заповіту, тому здійснити першу можливо у будь якого нотаріуса України. Затвердженої форми заяви про скасування заповіту, як такої, не існує, але є загальні вимоги до порядку її складання.

Текст заяви повинен бути викладений зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчисток, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Перед підписанням документа нотаріус зобов’язаний забезпечити ознайомлення зі змістом заяви заповідача. Нотаріус перевіряє справжність підпису заповідача шляхом здійснення ним підпису у його присутності.

Мають місце випадки, коли громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається заповідачем. За бажанням заповідача процедура підписання може відбутисяв присутності свідків, кількість яких повинна складати не менше двох. Свідками не можуть буди заінтересовані особи, члени сім'ї, близькі родичі спадкоємця та спадкоємці за заповітом.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа. У такому випадку присутність свідків повинна бути обов’язковою.

Важливо пам’ятати, що зазначені нотаріальні дії, як і інші, вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

Як оформити скаргу у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу

Кожна особа, власник чи орендар може захистити свій бізнес, майно, відновити своє порушене право вже сьогодні, не чекаючи змін до законодавства, інших кроків з боку держави. Вірний вибір способу захисту, швидкість реагування, оперативність та правильне обґрунтування вимог, дозволить швидко повернути все на свої місця.

Як максимально ефективно скористатися вже існуючими інструментами, зокрема правильно оформити скаргу щодо державної реєстрації нерухомості та бізнесу, інформуєголовний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

При органах юстиції утворені та діють постійно діючі комісії для забезпечення розгляду скарг щодо державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріуса та суб’єктів державної реєстрації – виконавчих органів місцевих рад, державних адміністрацій, територіальних органів юстиції (у разі реєстрації громадських формувань).

Порядок звернення до комісії регулюється Законами «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, наказом Міністерства юстиції«Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації» від 12.01.2016 № 37/5.

Скарги на рішення про державну реєстрацію прав чи на проведені реєстраційні дії, на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів юстиції розглядає комісія Міністерства юстиції. Комісії територіальних органів Міністерства юстиції розглядають скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора (нотаріуса), а також на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Комісія розглядає скарги за умови звернення скаржника не пізніше 60 днів з дня прийняття оскаржуваного рішення або ж 60 днів з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав реєстраційною дією чи бездіяльністю.

Предметом розгляду комісії є виключно процедурні порушення, вчинені державним реєстратором (нотаріусом) під час здійснення реєстраційних дій, а не оцінка суті угод, на підставі яких відбуваються такі реєстраційні дії. Комісія не встановлює недійсність договорів, дотримання у таких договорах балансу прав та обов’язків сторін тощо. Також комісія не задовольняє скарги, єдиними підставами яких є здійснення реєстраційних дій на підставі підроблених документів, фальсифікованих судових рішень, документів з підробленими підписами.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається ним;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується, а саме номер, дата та суб’єкт внесення;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги обов’язково додається документ, що підтверджує повноваження представника скаржника (якщо скарга подається представником). Також подаються належним чином засвідчені документальні докази порушення прав скаржника (за наявності). Для юридичних осіб порядок засвідчення копій документів встановлений наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 N 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003». Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони повинні хоча б бути засвідчені підписом.

Важлива наявність і підтвердження факту порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення (стосовно нерухомого майна). Наприклад, якщо скарга стосується відновлення права особи на земельну ділянку, набутого до 2013 року, скаржник повинен підтвердити наявність у нього такого зареєстрованого права за допомогою отриманого відповідного витягу з Державного земельного кадастру.

У разі встановлення порушення строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, комісія відмовляє у задоволенні скарги без розгляду її по суті, про що орган юстиції видає відповідний наказ.

Комісією при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області за весь час роботи розглянуто близько 100 скарг і лише 6 із них задоволено частково (скасовано рішення про відмову та проведено державну реєстрацію прав). Майже в половині випадків комісією відмовлено без розгляду по суті у зв’язку з не належним оформленням скарги, доданих до неї документів та не дотриманням строків подання скарги. Значна частина скарг подана не до належного органу розгляду скарг, у т.ч. поза межами визначених законом повноважень.

Отже, урахування передбачених законодавством аспектів при оскарженні рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації дозволить уникнути подібних неприємних наслідків та дасть можливість швидко та результативно відновити своє порушене право.

Довідково інформуємо, що для отримання роз’яснень з питань державної реєстрації нерухомості та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів до Донецької юстиції можна надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, спрямувати листа електронною поштою: [email protected], або ж звернутися за телефоном (06264) 42481.

ПРИМІРНИК ДРУКОВАНОГО ВИДАННЯ: СУЧАСНІ АСПЕКТИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Сьогодення, в епоху, коли Інтернет впевнено відвоював простір серед інших засобів масової інформації щодо поширення та розповсюдження інформації, друковані видання залишаються основним видом періодичного видання, що виходить через певні проміжки часу, яке містить офіційні матеріали, оперативну інформацію та статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань.

Історично первісний задум контролювати владою змістовність видань змінився ідеями довічного збереження документальної спадщини держави, надання широкого доступу до неї за рахунок державної реєстрації та бібліографічного обліку інформаційного потоку.

Про основні аспекти сучасного збереження примірників друкованих видань розповідає провідний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Олег Горб.

Обов’язковий примірник документів – примірник різних видів тиражованих документів, який передає його виробник на безоплатній або платній основі юридичним особам, визначеним чинним законодавством. До видів документів, віднесених до обов'язкового примірника, законодавець визначає й текстові видання.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачає, що контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.

Слід відмітити, що засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Тому ненадання контрольного примірника реєструючому органу є підставою для скасування факту державної реєстрації друкованого видання.

Також постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 року «Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів» затверджує перелік одержувачів обов’язкового примірника видань, серед яких включено й Міністерство юстиції.

Аналіз обліку надходження обов’язкових примірників зареєстрованих у Донецькій області друкованих засобів масової інформації свідчить проте, що серед 680 зареєстрованих видань тільки примірники 30 видань надходять до юстиції Донецької області.

Така статистика, по-перше, об’єктивно пов’язана із тим, що окремі видання не пройшли відповідну перереєстрацією у зв’язку із тимчасовою окупацією окремих територій Донецької області або фактично припинили своє розповсюдження, однак засновники не вжили заходів офіційного припинення випуску. В той же час навіть контрольні примірники тих видань, перереєстрація яких відбулась у зв’язку із реформуванням друкованих засобів масової інформації, пов’язаним з їх роздержавленням, до теперішнього часу не надано Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області. Юстиція Донеччини закликає засновників видань забезпечити своєчасне вирішення питання доставляння примірника до реєструючого органу за поштовою адресою: вул.Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, Донецька область, 84301, а також наголошує на необхідності вжиття заходів, передбачених чинним законодавством, щодо припинення випуску друкованого засобу масової інформації.

Окремо хотілось би звернути увагу, що для забезпечення збереження інформаційного фонду України, необхідного для подальшого вивчення, аналізу історичних процесів подій, викладених у засобах масової інформації, одержувачами друкованих видань визначено й Національну бібліотеку імені В.І. Вернадського (Голосіївський пр., 3, м. Київ, 03039), яка має найповніший спеціалізований газетний фонд в Україні.

Слід наголосити, що порушення порядку надсилання контрольних примірників тягне за собою адміністративну відповідальність.

З огляду на викладене, своєчасне надання реєструючому органу, а також іншим обов’язковим одержувачам друкованих видань є запорукою як забезпечення дотримання законодавства, так і внеском для збереження інформаційного фонду.

Детальні консультації з питань державної реєстрації друкованих засобів масової інформації можна отримати за телефонами: 0626442500, 0626417446.

Прийняття спадщини у вигляді частки в статутному капіталі

Товариства з обмеженою відповідальністю

Закон України від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» значно спростив процедуру вступу до товариства з обмеженою відповідальністю у випадку прийняття спадщини у вигляді частки (або частини частки) в статутному капіталі Товариства.

Про процедуру внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( далі - ЄДР) інформує  Головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Наталія Нагорська.

Для того щоб стати учасником Товариства, замість учасника який помер (оголошений судом безвісно відсутнім або померлим), його спадкоємцю необхідно звернутися до державного реєстратора або нотаріуса та надати:

-оригінал або нотаріально посвідчену копію свідоцтва про право на спадщину;

-оригінал заяви довільної форми про вступ до Товариства (підпис на такій заяві посвідчується нотаріально);

-заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

-документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

Якщо спадкоємців декілька, кожен з них може звернутися до реєстратора (нотаріуса) самостійно та надати заяву лише стосовно тієї частини частки яку він успадкував.

Цей перелік документів є вичерпним і будь-яких інших документів надавати реєстратору (нотаріусу) непотрібно. При цьому, якщо померлий був не єдиним учасником Товариства, згода інших учасників Товариства, на вступ до Товариства нового учасника, замість померлого, також непотрібна.

            При зверненні до реєстратора (нотаріуса) з приводу внесення вищевказаних змін спадкоємцю необхідно пред’явити документ, що відповідно до закону посвідчує особу.

            Слід мати на увазі!У свідоцтві про право на спадщину в обов’язковому порядку повинні бути зазначені:

-  назва і код ЄДРПОУ Товариства, в якому успадкована частка (або частина частки);

-  номінальна вартість частки (її частини) у статному капіталі, яку успадкували (додатково розмір успадкованої частки (її частини) може визначатися у відсотках).

Подавати вищевказані документи можна будь-якому реєстратору або нотаріусу в межах тієї області в якій зареєстровано Товариство як особисто так і через представника. У разі подання документів представником додатково подається оригінал або нотаріально засвідчена копія документа, що підтверджує його повноваження.

Часто виникає питання, а чи потрібно взагалі в такому випадку вносити зміни до статуту, якщо до ЄДР вже внесений запис про нового учасника Товариства? У зв’язку з цим слід зазначити, що якщо статут Товариства містить інформацію про учасників Товариства, то його зміст все ж таки потрібно привести у відповідність до даних ЄДР. Для внесення таких змін необхідно скликати загальні збори учасників Товариства та затвердити нову редакцію статуту Товариства виключивши з нього інформацію про померлого учасника Товариства та включивши інформацію про його спадкоємця (спадкоємців). Якщо померлий був єдиним учасником Товариства, в такому разі спадкоємець сам приймає рішення, яким затверджує нову редакцію статуту Товариства.

Після затвердження, нова редакція статуту разом із протоколом загальних зборів (або рішенням учасника), яким вона затверджена та заявою про державну реєстрацію змін надається до державного реєстратора або нотаріуса, для здійснення відповідних реєстраційних дій. Підписи учасників на новій редакції статуту та на протоколі (рішенні) про затвердження статуту в новій редакції, посвідчуються нотаріально.

            Разом з тим, відповідно до Закону, наявність у статуті інформації про учасників Товариства не є обов’язковою. Тож, затверджуючи нову редакцію статуту, такі відомості з нього взагалі можна виключити, адже на цей час джерелом інформації про учасників Товариства є в першу чергу дані ЄДР.

Слід також пам’ятати, що якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини встановленого законодавством, спадкоємці (спадкоємець) учасника, частка якого у статутному капіталі Товариства становить менше 50 відсотків, не подали заяву про вступ до Товариства,така померла (оголошена судом безвісно відсутньою або померлою) особа може бути виключена із учасників з Товариства (за рішенням загальних зборів решти учасників цього Товариства). Юстиція відкрита для людей!

Відповідальність за вчинення булінгу

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Відділ систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НЕРУХОМОСТІ ТА БІЗНЕСУ СУБ'ЄКТАМИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ

Наразі організаційну основу суб’єктів державної реєстрації нерухомості та бізнесу складаютьвиконавчі органи міських рад (міст обласного значення) та районні державні адміністрації. На відміну від інших суб’єктів державної реєстраціївищезазначені органи в обов’язковому порядку набули повноважень з питань державної реєстрації та забезпечують зберігання реєстраційних справ.

В той же часвиконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного значення) також можуть набути повноважень з питань державної реєстрації у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Крім того, суб’єктами державної реєстрації є акредитовані суб’єкти та нотаріуси, які є держаними реєстраторами.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі разом - Закони) саме суб’єкти державної реєстрації уповноважені забезпечувати проведення державної реєстрації.

Безпосередньо державну реєстрацію здійснюють державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації. Законами визначено, що державний реєстратор – це, зокрема, громадянин України, який відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України.

З 1 січня 2019 року Мін'юстом запроваджено експериментальний проект з організаціївизначення професійної компетенції осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора, процедура якої визначена постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 860 та здійснюється шляхом автоматизованого анонімного тестування. Особі, яка успішно пройшла автоматизоване анонімне тестування, видається сертифікат про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, зразок та опис якого затверджується Мін'юстом.

Також, Закони передбачають й контроль за діючими державними реєстраторами, в тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Реєстри).

Процедура здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, визначена Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 21 грудня 2016 року № 990.

За результатами проведених перевірок Мін'юст, у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації згідно з положеннями Законів, приймає рішення, зокрема, про тимчасове блокування чи анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Реєстрів та скасування акредитації. Разом з тим у разі прийняття зазначеного рішенняМіністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта. Однак, на практиці неможливості забезпечення таких заходів через відсутність у відповідного суб’єкта державної реєстрації державних реєстраторів.

За таких умов, суб’єктам державної реєстрації, які відповідно до чинного законодавства обов’язково забезпечують державну реєстрацію нерухомості та бізнесу, необхідно заздалегідь прогнозувати можливі ризики, пов’язані із звільненням державних реєстраторів, перебуванням у соціальних відпустах, тощо та заздалегідь вживати заходи належного кадрового забезпечення з цих питань.

Крім того, слід враховувати положення зазначеної постанови під час призначення на посади державних реєстраторів у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, районних, держадміністраціях або укладення трудових договорів із акредитованими суб’єктами державної реєстрації, а також щодо державних реєстраторів, стосовно яких Мін’юстом прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Реєстрів зокрема, перед відновленням їм доступу до відповідного Реєстру.

Тому, з метою уникнення загрози залишенняпевного району чи міста без отримання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації суб’єктам державної реєстрації необхідно завчасно передбачати укомплектування посад державного реєстратора.

Управління державної реєстрації

Головного територіального

управління юстиції

у Донецькій області

Булінг, його ознаки, види

Що таке булінг?

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

·систематичність (повторюваність) діяння;

·наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

·наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

·фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

·психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

·економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

·сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

·кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Відділ систематизації законодавства, правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Реєстрація Товариства на підставі модельного статуту

Одним з основних моментів у процедурі створення підприємства є розробка установчих документів, в яких відображаються важливі відомості, пов’язані з його існуванням та діяльністю. Наразі чинне законодавство з метою спрощення реєстрації та ведення бізнесу в Україні надало можливість суб’єктам господарювання створюватися та діяти на підставі модельного статуту, що після його прийняття стає установчим документом.

Про особливості державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту інформує головний спеціаліствідділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Наталія Нагорська.

Діяльність на підставі модельного статуту може здійснювати лише господарське товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Жодні інші організаційно-правові форми юридичних осіб не можуть використовувати модельний статут. Так, Товариство обирає модельний статут при створенні, або ж переходить на нього в будь-який момент після створення.

До переваг модельного статуту можна віднести те, що більшість його положень наведено в декількох варіантах, серед яких засновник товариства при його створенні (або при переході) обирає найбільш прийнятний та бажаний для себе варіант. Підпункт із позначкою «*» є рекомендованими і обираються (застосовуються) для формування редакції статуту за варіантом «за замовчуванням». Водночас обрати варіант,відмінний від варіанта «за замовчуванням»,можливо лише у випадку реєстрації створення товариства (або переходу) при поданні документів в електронній формі. У разі подання документів у паперовій формі вважається, що обрано варіанти «за замовчуванням».

Отже, аби зареєструвати товариство на підставі модельного статуту, до органу державної реєстрації необхідно подати заяву та примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи (підписи засновників засвідчуються нотаріально). За бажанням заявника моженадаватися заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість.

Товариства, які діють на підставі власного установчого документу (статуту), у будь-який час може бути прийнято рішення про здійснення своєї діяльності на підставі модельного статуту. Таке рішення приймається ¾ голосів учасників товариства, якщо інше не передбачено чинним статутом. Для державної реєстрації переходу товариства на діяльність на підставі модельного статуту до органу державної реєстрації подати заяву про державну реєстрацію переходу та примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) відповідного рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (підписи на посвідчуються нотаріально).

Товариство, що здійснює діяльність на підставі модельного статуту, також може прийняти рішення про перехід на діяльність на підставі власного установчого документа. Для державної реєстрації переходу з модельного статуту на діяльність на підставі власного установчого документа товариство подає, окрім заяви про перехід та рішення органу управління, також установчий документ юридичної особи. Підписи на примірнику оригіналу рішення та на установчому документі юридичної особи засвідчуються нотаріально.

Плата за проведення державної реєстрації створення товариства на підставі модельного статуту або переходу на нього не стягується.

Окремо слід зазначити, що Товариства, які діяли на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Уряду від 16.11.2011 р. № 1182 «Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю», вважаються такими, що перейшли на діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого Постановою від 18.06.2019 №367, шляхом обрання варіантів «за замовчуванням».

З метою отримання роз’яснень з будь-яких питань державної реєстрації, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутися до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном (06264) 42481, або спрямувати листа на поштову чи електронну адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ, info@dn.minjust.gov.ua

Інтерв'ю із заступником глави Мін'юсту Ольгою Оніщук: Щомісяця ми отримуємо 300 скарг про рейдерські захоплення майна

В Україні хочуть створити "Реєстр жителів" і "Реєстр адрес". Навіщо і хто скористається цими даними

В Україні зростає число шахрайств, пов'язаних із заволодінням нерухомості. Такі дані нещодавно оприлюднила Генеральна прокуратура України. За статистикою правоохоронців, з початку року в країні зареєстровано 1200 таких випадків. У перерахунку виходить, що щомісяця шахраї відбирають або намагаються відібрати в середньому 133 квартири, будинки, земельні ділянки або ж об'єкти комерційної нерухомості. В оновленому Кабінеті міністрів заявили, що готові вжити ряд термінових заходів. Якими вони будуть, як скоро це станеться і як покарають винних – про це в інтерв'ю сайту "Сегодня" розповіла заступник голови Мін'юсту Ольга Онищук, яка відповідає за сферу держреєстрації. Крім того, як розповіла нам заступник міністра, в країні незабаром можуть з'явитися два абсолютно нових реєстри і перша в країні офіційна карта державних сервісів.

Детальніше за посиланням.

Антирейдерська комісія – ефективний орган контролю у сфері держреєстрації, який має чітко визначені лімітовані повноваження - заступниця Міністра юстиції Ольга Оніщук

З нагоди старту чергової реформи у сфері держреєстрації прав ЮРЛІГА поспілкувалась із заступницею Міністра з відповідних питань

Теми рейдерства, перереєстрації прав на нерухомість і бізнес останніми роками не зникають із новинних стрічок і телеекранів. Парламент приймає серії «антирейдерських» законів, правоохоронні органи повідомляють про викриття «чорних реєстраторів», а суди звітують про розглянуті спори щодо поновлення права власності на захоплену нерухомість чи бізнес. «Рейдерство» є умовним поняттям і означає різні злочини та дії, за які передбачено різну відповідальність.

Щоб розібратися, хто за що відповідає і куди слід звертатися за захистом і поновленням своїх майнових прав, ЮРЛІГА поспілкувалась із Ольгою Оніщук, заступницею Міністра юстиції з питань державної реєстрації. Пані Оніщук є членом Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка в інформаційному полі охрещена «антирейдерською комісією». Чиновниця пояснила, чи дійсно комісія є антирейдерською та від яких саме рейдерів вона може захистити скаржників у межах законних повноважень.

Ольга Оніщук

- Пані Ольго, реформа у сфері державної реєстрації прав 2016 року проводилась під гаслом децентралізаціїта доступності послуг задля просування України у рейтингу Doing Business. Вводились акредитовані суб'єкти, які мали право здійснювати реєстрацію прав, скасовувались спеціальні бланки тощо. Чому почали нову реформу, яка скасовує ці новації?

- Реформа мала добрі наміри, які частково справдились. Не можна сказати, що вона була повністю провалена, є її певні негативні наслідки, які нам зараз потрібно усувати. Передача повноважень у сфері державної реєстрації від БТІ нотаріусам та органам місцевого самоврядування зробила для людей цю послугу доступнішою та зручнішою. Варто зазначити, що реформою була повністю викорінена корупція у сфері держреєстрації. На той момент важко було передбачити, які саме негативні наслідки матиме надання повноважень у сфері державної реєстрації акредитованим суб‘єктам - комунальним підприємствам. На мою думку, основною причиною зловживань з боку таких суб‘єктів протягом 2016-2019 років стало в тому числі незастосування до них відповідних санкцій з боку контролюючого органу по відношенню до певної частини порушників. Я була вражена тим, скільки звернень від громадян і правоохоронних органів надійшло до Міністерства юстиції на дії одних і тих самих реєстраторів, які при цьому «успішно» пропрацювали до осені 2019 року без застосування до них кардинальних санкцій. Значить, це комусь було потрібно. Ми зараз підходимо до застосування санкцій до таких суб‘єктів дуже жорстко.

Розглядаючи скарги на дії державних реєстраторів, які призвели до незаконного заволодіння майном і бізнесом, комісія одразу застосовує найжорсткішу санкцію - анулювання доступу до держреєстрів довічно. Реєстратор, який без будь-яких належних документів, з порушенням територіальності свідомо здійснює захоплення власності, має раз і назавжди бути позбавлений доступу до реєстраційних дій.

Зміни у сфері державної реєстрації не скасовують новації, а лише корегують помилки, допущені в процесі реалізації попередньої реформи. І завданням змін є поєднання доступності реєстраційних послуг з повною захищеністю нерухомого майна та бізнесу від рейдерських схем. І хочу зазначити, що незважаючи на критику, наявна в нашій країні система реєстрації прав на нерухоме майно та бізнес є однією з найбільш прогресивних у світі. Навіть представники європейських країн позитивно дивуються тому факту, що в Україні можна за досить короткий період і укласти договір щодо нерухомого майна, і зареєструвати відповідне речове право, яке виникає з цього договору. Нотаріуси з 2013 року працюють за принципом єдиного циклу «нотаріальне посвідчення + реєстрація». І маємо надію, що такий самий цикл вдасться запровадити і у сфері реєстрації бізнесу.

- Які саме проблеми слід вирішити перш за все?

- Я прийшла до Міністерства юстиції з уже готовим екшн-планом, який передбачає як негайні кроки, так і зміни, які слід реалізувати до 2020 року та на кілька років вперед. Останнє стосується електронного нотаріату, взаємодії всіх державних реєстрів, наповнення цих реєстрів даними, ідентифікації особи тощо - те, чого не можна зробити за лічені місяці. Що ж до нагальних кроків, як показала практика, найбільше зловживань було з боку акредитованих суб'єктів. Нещодавно прийнятий Закон № 159-ІХ повністю позбавляє їх прав на здійснення реєстраційних дій. Проте на негайний результат не слід сподіватись, адже записи про державну реєстрацію прав, здійснені з грубим порушенням законодавства, залишились «жити» в державних реєстрах і скарги на такі дії продовжують надходити до комісії.

Статистика свідчить, що зі 100 % зловживань на нотаріусів і державних реєстраторів в органах місцевого самоврядування (окрім сільрад) припадає 2 і 5 %, решта- це зловживання комунальних підприємств. Нотаріуси зловживають менше, адже дорожать своєю репутацією, від якої залежить їх успіх і довіра людей. Реєстратори ж були знеособлені, що давало можливість їм мігрувати між комунальними підприємствами, продовжуючи зловживання та не ризикуючи власним іменем.

Наше завдання - облікувати кожну особу, причетну до реєстраційних дій, перевірити її професійність і контролювати її діяльність. Слід працювати над вдосконаленням нормативно-правових актів, пам'ятаючи, що реєстраторів органів місцевого самоврядування просто наймають на роботу - вони не є особами, які здійснюють професійну діяльність.

Одним з реально ефективних кроків, направлених на очищення рядів реєстраторів, в Україні була нещодавно проведена верифікація. Для цього кожний реєстратор мав прийти до відповідного підрозділу ДП «НАІС» з паспортом та електронним ключем. Абсолютна більшість нотаріусів пройшли верифікацію. Щодо інших реєстраторів - то маю зазначити, що верифікація виявилася ефективним інструментов очищення їх лав. Маю надію, що вже цей практичний крок значно знизить рівень рейдерства в Україні.

- Які конкретно запобіжники рейдерству встановив Закон № 159-ІХ?

- По-перше, реєстратор зобов'язаний визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень у разі реєстрації прав не в результаті вчинення нотаріальної дії. Раніше реєстратори уникали відповідальності, оскільки за законом вони не мали перевіряти ці дані.

По-друге, акредитованих суб'єктів виключили із числа суб‘єктів державної реєстрації.

По-третє, встановлено додатковий захист нотаріально посвідчених документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація, шляхом викладення їх на спеціальних бланках нотаріальних документів.

По-четверте, визначено, що доступ державного реєстратора до реєстрів здійснюється шляхом багатофакторної автентифікації (захист від несанкціонованих проникнень).

Наголошую, що поліпшення ситуації ми не відчуємо відразу після набуття чинності Законом (Закон набуде чинності 2 листопада - ред.). Адже скарги на вже здійснені реєстрації продовжуватимуть надходити. І поки ми їх виявимо і повернемо людям майно шляхом скасування незаконного запису, мине час. Також наголошую, що це перший точковий законопроект, направлений на боротьбу з рейдерством, далі буде більше. Сфера реєстрації досить інертна - має пройти деякий розумний час, щоб ми могли оцінити результати.

- Але реєстратори не стали експертами, здатними відрізнити підробку тільки тому, що їх зобов'язав закон.

- Ви правильно зрозуміли хід моїх думок. Адже моє завдання - переконати законотворців та юристів створити ефективний механізм захисту документів, оскільки зараз немає іншої можливості захиститися від підробки, окрім як за допомогою нотаріального посвідчення. Ми плануємо зареєструвати законопроект, за яким юридична особа може обирати спосіб, форму своїх рішень у своєму статуті, наприклад, передбачити, що рішення про зміну учасників або керівника викладається виключно в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису. Це буде ефективним способом захисту від рейдерів до удосконалення технічного забезпечення реєстрів. Ми маємо визнати, що саме технічний прогрес має сприяти зменшенню рейдерства. Українські громадяни іноді скептично ставляться до електронного документообігу, адже сформовано стереотип, що документ має бути паперовим і, бажано, викладеним на спеціальному бланку.

Проте саме електронний документ є більш захищеним, ніж паперовий. Крім того, електронний захист документів є більш ефективним і з економічної точки зору. Так що готуємся змінювати свій світогляд у бік діджиталізації. Раніше громадяни скептично ставилися до купівлі авіаквитків через мобільні додатки. Зараз звикли. Так само буде і зі сферою державної реєстрації.

- Разом з блокуванням доступу до реєстрів чи застосовується до порушниківкримінальна, адміністративна відповідальність?

- Міністерство юстиції не є органом, який може притягнути особу до кримінальної відповідальності. Законодавством встановлено різні види відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації. Разом з тимвідсутність диференціації санкцій уможливила корупцію у сфері контролю, оскільки санкція у вигляді тимчасового блокування доступу до реєстрів визначалась без застосування певних критеріїв. Відповідальність має залежати від ступеня важкості порушення. Закон усуває цю проблему- диференціацію санкцій встановить Кабмін за участю Міністерства юстиції. Це не є простим завданням, адже порушення реєстраційної процедури є суб'єктивним, тому під час перевірки реєстраційних дій непросто зрозуміти, чи порушення були умисними.

Нагадаю, що антирейдерська комісія не має права оцінювати докази та перевіряти достовірність документів, які подаються для державної реєстрації. Проблема в тому, що держава не змогла забезпечити захист саме документа, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються права. Як я вже казала, ми маємо надії на позитивні зрушення у сфері захисту документів. І ще момент. Кримінальна відповідальність має бути невідворотною. Тому ми чекаємо на ефективну роботу правоохоронних органів. Мін'юст готовий їм надати всебічну допомогу в межах своєї компетенції.

- Розкажіть про відповідальність, яка застосовується до рейдерів зараз, і як її посилив Закон.

- По-перше, посилено адміністративну відповідальність. Штрафи сягатимуть від 400 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що наразі становить від 6800 до 17 тис. грн. Антирейдерська комісія пропонуватиме правоохоронним органам притягнути правопорушників до такої відповідальності. Сам протокол про адміністративне правопорушення розглядатиметься судом. По-друге, найсерйознішою санкцією є блокування доступу до реєстрів. По-третє, за рейдерство передбачена кримінальна відповідальність. Відповідні склади злочину передбачені статтями Кримінального кодексу: шахрайство, підробка документів тощо. Проте це не є компетенцією комісії. Притягненням до кримінальної відповідальності займаються правоохоронні органи та суд. На жаль, межі компетенції комісії не завжди дозволяють вирішити людське питання.

Є випадки, коли люди втрачають час на подання скарги до комісії замість того, щоб звертатись до суду. І метою нової інформаційної політики Мін'юсту є доведення до населення чіткої інформації щодо меж компетенції комісії. Інакше кажучи, Мін'юст має пояснити людині, коли вона може захистити свої права через комісію, а коли вона має звернутися до суду. І це буде чесно по відношенню до людини. Адже вона зможе одразу обрати ефективний спосіб захисту свого права. На жаль, іноді навіть представники професійної спільноти (адвокати, юристи) не досить чітко розуміють межі компетенції комісії. Або просто не хочуть їх розуміти. Скарги до комісії подаються, зокрема, для того, щоби скористатися адміністративною процедурою та короткими строками розгляду спору. Скарги подають свідомо навіть тоді, коли розуміють, що строк на оскарження вже минув. І навіть тоді, коли у відносинах учасників конфлікту вбачається спір про право. Ми з вами знаємо, що коли наявний спір про право, допомогти може тільки суд, а не комісія.

Наше завдання слідувати закону та пояснити людям, що захистити свої права в комісії можна лише тоді, коли має місце порушення процедури реєстрації. Треба розуміти, що комісія має дивитися на будь-яку ситуацію очима реєстратора! І комісія не є судом, щоби всебічно розглянути певну ситуацію і винести свій вердикт. Іноді, під час розгляду скарг, члени комісії, як професійні юристи, не можуть не помітити певну несправедливість по відношенню до однієї зі сторін конфлікту! Але усунути цю несправедливість може тільки суд! Комісія ж діє тільки в межах чітко регламентованих повноважень! І засобам масової інформації, які висвітлюють діяльність комісії, необхідно ретельно вивчити законодавство у сфері державної реєстрації для того, щоби не звинувачувати комісію в бездіяльності, коли комісія є нормативно безсилою.

- За повідомленнями правоохоронних органів, реєстрації проводять і за підробними судовими рішеннями. Чи може комісія, та й сам реєстратор перевірити справжність рішення у ЄДРСР або надіславши запит до суду?

- Держреєстратор у ЄДРСР бачить знеособлене судоверішення - прізвища в реєстрі приховані, а повного доступу реєстратор не має. До речі, наш екшн-план передбачає забезпечення повного доступудержавних реєстраторів до ЄДРСР. Шахраї подають судове рішення, яке реєстратор перевіряє у ЄДРСР, але прізвища в рішення проставляють інші. Наразі звертаємо увагу, що реєстраторам потрібно звертатися із запитами саме до судів для перевірки судових рішень.

-Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень почали заповнювати з 2013 року. Як перевірити правовстановлювальні документи, видані раніше?

- Записи про право власності на об'єкти, які не внесені до реєстру, знаходяться в архівах БТІ, і нотаріус надає запит про витребування інформації з метою підтвердження наявності такого запису в книгах. У певний час багато реєстраційних дій було проведено на підставі підроблених довідок. Але зараз у багатьох містах є електронні сервіси для перевірки таких документів. Наприклад, Київське міське бюро технічної інвентаризації має електронний сервіс, до якого всі ці довідки вносяться. Доступ є відкритим, відповідно нотаріус, державний реєстратор можуть зайти в цей сервіс і перевірити дійсність довідки. І визнаю, що перевірити правовстановлювальні документи буває дуже важко. Адже з 1991 року Україна проходить важкий шлях становлення відносин власності. І з 1991 року законодавство у сфері регламентації переходу прав на нерухоме майно та бізнес істотно змінювалося, що і призвело до великого різноманіття видів правовстановлювальних документів.

- То Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації з'ясовує, чи перевірив реєстратор справжність наданих документів, і як прослідкувати ці дії?

- Завдяки тому, що зараз ми в повному обсязі бачимопроблему, є можливість задати правильний напрямок боротьби з цими негативними явищами. На відміну від суду, комісія не має жодних процесуальних повноважень - ми не можемо оцінювати докази, витребовувати додатковідокументи, брати до уваги покази свідків. Під час розгляду скарги по суті сторони надають свої доводи, а ми моніторимо записи в державних реєстрах і оцінюємо законність проведення реєстраційної дії.

На жаль, у ряді випадків комісія не може в законний спосіб допомогти людині. Наведу приклад, як реалії відрізняються від наданих Законом можливостей. Розглядаючи скарги на дії реєстраторів-фантомів, яких не існувало в природі, проте вони мали ключі, ми бачимо, що реєстраційні дії проведені з “висококваліфікованим рейдерським підходом”: спочатку знищується об'єкт, потім відкривається розділ і створюється новий об'єкт, що ділиться на кілька десятків, які через абсолютно законні нотаріальні дії (оскільки нотаріус не має права оцінювати законність попередніх реєстраційних дій, а зобов'язаний їх визнавати) реєструються за добросовісними набувачами. Скасовуючи таку реєстраційну дію, комісія зачіпатиме права та інтереси людей, які вже законно придбали майно. Не можна скасувати реєстраційну дію, якщо правочин не визнаний судом недійсним.

- Що конкретно може зробити антирейдерська комісія в межах закону?

- Комісія допомагає в багатьох випадках. Антирейдерська комісія є «червоною кнопкою» для незаконних реєстраційних дій, наприклад,вчинених з порушенням територіальності (з 1 листопада 2016 року діє правило реєстрації в межах області). У таких випадках скарга задовольняється, комісія виносить свій висновок, що подається Міністру юстиції, для винесеннянаказу про скасування незаконної реєстраційної дії, а реєстратор назавжди втрачає доступ до реєстрів. Повідомлення про незаконну реєстрацію направляється правоохоронним органам. Визначається відповідальна особа, яка контролює розслідування. І слід розуміти, що основним завданням комісії є скасування незаконних реєстрацій саме по гарячих слідах! І іноді комісія може відновити права людини набагато оперативніше за суд! Тобто комісія має бути органом швидкого реагування. Не даремно на нормативному рівні встановлено досить короткий строк на оскарження реєстраційний дій - 60 днів.

- Ви анонсували запуск реєстру «чорних реєстраторів»...

- Не зовсім реєстру… Коли скасовували акредитацію комунальним підприємствам і блокували їх реєстраторів, ніхто їх не обліковував. Для нас важливо знати людей, які займалися рейдерськими захопленнями, для того, щоб вони ніколи не отримали доступ до державних реєстрів.

Ці дані ми не зможемо відкрити так швидко, як хотілося б, оскільки вони мають бути підкріплені обґрунтованими звинуваченнями та конкретними доведеними кейсами. Тож ми маємо обробити колосальний обсяг інформації - у КП працювало близько 9 тис. осіб, треба перевірити результати розгляду скарг майже за 4 роки роботи комісії (зараз надходить 200-300 скарг на місяць, і слід звернути увагу, що переважна більшість цих скарг стосуються дій, проведених в 2016-2018 роках та першій половині 2019 року). За моєї участі вже проведено близько 10-ти засідань комісії, тож можу відслідкувати типи скарг на дії реєстраторів. 70 % скарг подаються з метою вирішення корпоративних конфліктів, розгляд яких не відноситься до компетенції комісії. Корпоративні рейдери є висококваліфікованими, вони приходять з журналістами, пишуть у посольства, звинувачують чиновників, зокрема мене,у тяжких злочинах щодо їх майна. Не може бути й мови про «червону кнопку комісії», якщо корпоративний конфлікт тягнеться декілька років. У таких випадках комісію хочуть використати як адміністративний орган, який у короткі строки вирішує певні питання у сфері державної реєстрації. Наше завдання - забрати ці спори з комісії, адже ми не можемо підміняти суд. До нас можна звертатися виключно тоді, коли є незаконні дії державного реєстратора і треба вжити негайних заходів для повернення майна та скасування запису. З усіма масивними спорами, де потрібно досліджувати докази, слід звертатися до суду. Також у своїй роботі комісія стикається із не завжди професійною поведінкою представників засобів масової інформації. ЗМІ, не розібравшись у ситуації, не вивчивши всі матеріали, вже відкрито висвітлюють свою позицію і звинувачують комісію у всіх гріхах, якщо думка комісії не збігається з їхньою. Найважче чути звинувачення на адресу комісії у випадках, коли комісія хоче, але не може допомогти в силу нормативних обмежень.

- На початку роботи антирейдерської комісії акцентували увагу на її оперативності, мовляв, вона захистить права в рази швидше й ефективніше за суд. Як швидко комісія приймає рішення?

- Дійсно, комісія швидко розглядає скарги. Нещодавно було встановлено конкретний 5-денний термінперевірки оформлення скарги. Разом з тим, треба зважати на завантаженість. Крім того, у короткі строки треба наповнити департамент кваліфікованими кадрами, адже деякі скарги потребують глибокого юридичного аналізу та значних часових затрат. На жаль, зараз ми не завжди встигаємо вкластися в строки, але найближчим часом ми це виправимо. Алгоритм нашої роботи такий: люди, дізнаючись про незаконну реєстрацію, подають скаргу до комісії, яка перевіряє її оформлення, розглядає по суті, формує висновок, що надається Міністру, який і видає наказ про скасування реєстраційної дії. Чинний міністр виважено підходить до наданих висновків і вимагає, щоб кожна скарга була розглянута в законних межах, спосіб та строки. Тому деякі висновки, у яких враховані не всі обставини, викладені в матеріалах розглянутої по суті скарги, він буде повертати на повторний розгляд комісії. По суті, комісія - це колегіальний помічник Міністра, професійні люди, яким він довіряє і які, розібравшись у ситуації, дадуть йому правильну пораду. Одразу після підписання Міністром наказу та його реєстрації відповідний Департамент скасовує незаконний запис у реєстрі.

- Закон № 159-ІХ повертає спеціальні бланки документів, але ж це стосується лише нотаріусів?

- Справа в тому, що дві найбільш ризикових дії у сфері реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців - це зміна складу учасників і директора. Запис про зміну складу учасників вноситься до реєстру на підставі акта приймання-передачі частки, підписи на якому посвідчуються нотаріально. Запис про зміну керівника юридичної особи вноситься на підставі протоколу, також посвідченого нотаріально. Нотаріальні бланки введені через те, що такі документи часто підробляли. А довести підроблення можна лише із залученням експертів у суді, що може зайняти кілька років. Саме тому Парламент вирішив захистити такі документи бланками. Разом з тим Мін'юст пропонував ввести повний цикл: коли нотаріус і посвідчує документ, на підставі якого виникає право, і проводить реєстраційну дію (що безпрецедентно добре працює з 2013 року у сфері нерухомості). Саме тому рейдерських захоплень на вторинному ринку нерухомості немає, адже нотаріус має справу безпосередньо з власником і несе повну матеріальну відповідальність за те, що він посвідчує.

- Як показує судова практика, є непоодинокі випадки проведення незаконних реєстраційних дій через ключі саме нотаріусів, яким блокують доступ до реєстрів і вони змушені доводити свою непричетність.

- Ми знаємо про проблему несанкціонованого доступу до реєстрів. Закон частково її вирішує: встановлена багатофакторна автентифікація входу до реєстру. Наразі готується до впровадження засіб додаткової ідентифікації при проведенні реєєстраційних дій. Найближчим часом при проведенні операцій в системі, а саме перед винесенням рішення про державну реєстрацію, реєстратори будуть не лише використовувати електроний підпис, а й підтверджувати операцію на мобільному телефоні. За аналогією з онлайн-банкінгом, реєстратору на телефон буде надходити смс для підтвердження. Ідентифікація для реєстраторів буде схожа за змістом, але ще більш захищена, завдяки використанню MobileID та одноразового паролю. Впровадження додаткової ідентифікації зменшить ризик несанціонованого доступу до реєстрів через зламування комп'ютерів реєстраторів і збільшить захищенність системи в цілому. Разом з тим існують і певні проблеми недосконалого програмного забезпечення державних реєстрів. Наразі незалежні іноземні донори проводять їх аудит. Остаточний висновок про стан державних реєстрів очікувався в середині жовтня. Тоді ми зрозуміємо, чи можна щось виправити, чи доведеться деякі реєстри писати заново.

- Зараз реєстр речових прав на нерухомість є відкритим, і кожен може отримати відомості про чуже майно за певну плату. Чи планується щось змінювати?

- Не думаю, що доступ до цього реєстру колись стане безкоштовним, адже обслуговування баз даних вимагає коштів на їх утримання. Тож держава встановлює для громадян невелику плату на утримання реєстрів. Розмір плати і надалі буде доступним, кожен громадянин зможе скористатися доступом до інформації.

- Як захиститися від рейдерства громадянам та бізнесу саме зараз, поки держава вдосконалює правила?

- По-перше, ми радимо слідкувати за відомостями в державних реєстрах - чим швидше громадянин або бізнес дізнається про незаконну реєстрацію, тим легше зупинити порушення і відновити законні права. Попередній склад Міністерства в рамках державно-приватного партнерства запустив такий сервіс, як SMS-Маяк. Ми розвиватимемо ініціативу повідомлення власників про зміни в статусі їх нерухомості та бізнесу і наповнюватимемо реєстри контактними даними власників. У державних реєстрах з'явиться обов'язкове поле для внесення контактів.

По-друге, слід навести лад у документах: привести їх у відповідність до законодавства; внести запобіжники до статутів, наприклад, передбачити нотаріальне посвідчення переходу частки.

По-третє, раджу впорядкувати документи щодо прав на земельні ділянки, на яких знаходяться активи великих підприємств: отримати кадастровий номер, оформити права на ділянку, адже рейдери захоплюють право на землю, а відповідно право на нерухомість, яка знаходиться на ній.

По-четверте, вносьте відомості про об'єкти нерухомого майна до державного реєстру - це допоможе застрахувати майно від відкриття розділу за підробними документами. Якщо маєте записи про обтяження майна чи бізнесу в державних реєстрах - не вилучайте їх, допоки не виникне юридична необхідність - це ускладнить рейдерам шлях до захоплення. Встановлюйте в статуті підприємства вимоги щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договорів відчуження корпоративних прав - це допоможе убезпечити від зміни складу учасників через підробний н/п акт.

І на завершення хочу сказати таке… Є країни в світі, у яких механізми захисту від рейдерства є досить слабкими. Проте рейдерства в них немає. Очевидно, має значення і рівень правової зрілості і правової культури. Рейдерство - це проблема комплексна. Це хвороба держави і суспільства. І для того, щоб цю хворобу здолати, одних зусиль Мін'юсту недостатньо. Потрібно провести комплекс дій, а суспільству дозріти до цивілізованих відносин власності. Та сама Франція чи Італія дозрівали до цього не один десяток років. Проте Мін'юст буде робити все можливе для того, щоб нині популярне слово «рейдер» назавжди зникло з лексикону.

Онлайн заборона щодо реєстрації права на нерухомість

В Україні рейдерство розуміють, як злочинні дії осіб з метою набуття права власності на чуже майно шляхом використання корупційних зв’язків, підробки документів, силового захвату підприємств, шахрайства тощо. У мережі багато порад, як поводитися в разі, якщо ви стали жертвою рейдерського захоплення. Проте про захист прав потрібно піклуватись ще до злочину. Ми не можемо вмовити й переконати всіх реєстраторів, що потрібно працювати відповідно до закону, проте можемо допомогти у захисті права власності громадян і представників бізнесу.

Провідний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Богдан Гордієнко детально розповість про те, як убезпечити своє право на нерухомість та контролювати всі дії з майном.

Відтак, з метою забезпечення захисту речових прав, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння нерухомим майном, 27 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв ініціативу Міністерства юстиції та виніс розпорядження №1069-р, яке запроваджує реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо інформування про реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та подання відповідно до закону власником об'єкта нерухомого майна заяв про заборону вчинення реєстраційних дій в електронній формі.

Поняття нерухомого майна розкрито статтею 181 Цивільного кодексу України. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Реєстрація прав на нерухоме майно – це не просто формальна вимога, а необхідність.

Які зміни в розпорядженні можна виділити?

Наявність оплатної сервісної послуги з подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій в онлайн - режимі. Послуга надається виключно за таких умов:

- наявність зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна з присвоєним такому об’єкту реєстраційним номером;

- використання кваліфікованого електронного підпису, в тому числі з використанням ресурсів комунікаційних мереж мобільного зв’язку (Mobile ID).

Варто зазначити, що самостійно контролювати реєстраційні дії можна також за допомогою зручного сервісу SMS-маяк, який дає змогу оперативно дізнатися про зміни в реєстрі у зручний спосіб: за SMS, електронною поштою або в особистому кабінеті.

Процедура проста: технічний адміністратор Державного реєстру прав забезпечує передачу відповідної заяви, поданої в онлайн - режимі, суб’єктам державної реєстрації прав, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням нерухомого майна. Уповноважена особа після отримання вищезазначеної заяви накладає заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відповідного нерухомого майна. Слід зазначити, що рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій дозволяє зупинити державну реєстрацію прав на невизначений строк і втрачає свою чинність лише після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій.

Водночас заява власника про заборону вчинення реєстраційних дій, на відміну від відповідного рішення суду, має обмежений термін дії. Така заява є чинною протягом десяти робочих днів з моменту її реєстрації в Державному реєстрі прав. Разом з тим, протягом зазначеного строку власник об’єкта нерухомого майна має можливість надати державному реєстратору рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. У такому випадку заборона вчинення реєстраційних дій буде чинною до скасування відповідного рішення суду. Також власник об’єкта нерухомого майна має право за власною ініціативою відкликати подану ним заяву про заборону вчинення реєстраційних дій.

Отже, відповідна ініціатива суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав. В епоху інтернету спілкування між громадянином і державою стає простішим.

Додатково інформуємо, що за правовою допомогою та роз’ясненнями у сфері державної реєстрації об’єктів нерухомого майна та бізнесу, оскарження дій державних реєстраторів можна звернутись до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області за телефоном у м. Краматорську (06264)42481.

Юстиція відкрита для людей!

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора

Законодавче визначення процесу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора знаходить своє відображення в Законах України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Про порядок оскарження у сфері державної реєстрації нерухомості та бізнесу інформує Ганна Пилипенко — головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій  області.

 Окрім типового звернення до суду, громадянам надана можливість адміністративного оскарження незаконно проведеної реєстраційної дії, відмови в державній реєстрації, бездіяльності державного реєстратора/суб’єкта державної реєстрації або територіальних органів Міністерства юстиції України.

Визначення належного суб’єкта розгляду скарги залежить від предмету оскарження.

Так, Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

У той же час, якщо скарга буде помилково подана до органу, який не уповноважений її розглядати, цей орган зобов’язаний протягом 5 днів направити таку скаргу за належністю відповідному суб’єкту розгляду скарги, про, що повідомляє скаржника.

Скарга подається особою, яка вважає, що її права порушено виключно у письмовій формі з урахуванням чітко визначених вимог Законів щодо її оформлення. Недотримання вимог Законів щодо оформлення скарги є прямою підставою для відмови у її задоволенні з формальних підстав.

Отже, з метою уникнення відмови у задоволенні скарги, через банальну неуважність скаржників під час їх оформлення, Міністерством юстиції України розроблено зразки скарг у сфері державної реєстрації ознайомитись з якими можливо за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/4628.

Більш того, відтепер всі громадяни можуть подати скаргу до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України через Портал державних послуг iGov  https://igov.gov.ua/service/333/general.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Розгляд скарг громадян у Донецькій області забезпечує постійно діюча Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області головною метою якої, є захист порушених прав та інтересів у сфері державної реєстрації фізичних та юридичних осіб.

До того ж, діяльність Комісії здійснюється виключно на безоплатній основі, що є відмінним від оскарження в судовому порядку, де необхідно сплачувати судовий збір.

За результатом розгляду скарги Міністерству юстиції України та його територіальним органам надано широке коло повноважень. Так, Комісія уповноважена скасувати будь-яку незаконну реєстраційну дію чи рішення державного реєстратора тим самим запобігаючи рейдерським захопленням та шахрайським схемам.

Вищезазначена можливість адміністративного оскарження є запорукою дієвого механізму державного контролю за правомірністю дій державних реєстраторів/суб’єктів державної реєстрації чи територіальних органів Міністерства юстиції України та оперативного відновлення порушених прав скаржників.

Тож обирати, в який спосіб захистити свої порушені права залежить виключно від Вас!

Більш детальну консультацію з питань оформлення та подачі скарг у сфері державної реєстрації можна отримати за телефоном: (06264) 42481.

Юстиція відкрита для людей.

Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Можливим зловживанням у діяльності осіб, які перебувають на посадах державної служби, запобігають правові бар’єри.

Так, антикорупційне законодавство забороняє державним службовцям під час виконання своїх службових або представницьких повноважень приймати рішення, вчиняти дії в умовах конфлікту інтересів. Більш того, державний службовець зобов’язаний вживати заходів щодо недопущення та врегулювання конфлікту інтересів.

Законодавець розрізняє два види конфлікту інтересів: потенційний та реальний.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження,            що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість виконання нею  повноважень.  Тобто, якщо посадова (службова) особа дійшла висновку про наявність  у неї приватного інтересу, який здатний вплинути на виконання нею службових (посадових) повноважень, це означає, що у неї виник потенційний конфлікт інтересів. Якщо за таких умов особа приняла рішення або вчинила певні дії, вважається, що вона діяла в умовах реального конфлікту інтересів.               

В свою чергу, реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Особливою ознакою конфлікту інтересів є наявність у державного службовця приватного інтересу під час вирішення певного питання.                          

Під приватним інтересом слід розуміти будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, обумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, наявністю корпоративних прав, отриманням подарунка за прийняття рішення на чиюсь користь.  Перелічене може вплинути або впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття державним службовцем рішень, на вчинення чи невчинення дій, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

Якщо державний службовець дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, то він повинен не пізніше наступного дня повідомити про це безпосереднього керівника. Національне агентство з питань запобігання корупції радить повідомляти про конфлікт інтересів письмово, наприклад,           за наступним зразком:

Керівнику________________________________

(П.І.Б. особи, яка повідомляє, посада)

_________________________________________

Повідомлення

про реальний / потенційний конфлікт інтересів

____________________________________________________________________

(стисло викласти ситуацію, в якій виник реальний / потенційний конфлікт інтересів, суть приватного інтересу,

____________________________________________________________________

що впливає на об’єктивність прийняття рішення, а також зазначити чи вчинялися дії та чи приймалися рішення

___________________________________________________________________

в умовах реального конфлікту інтересів)

Дата                                                                              Підпис особи

Після отримання такого повідомлення безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, протягом двох робочих днів повинен прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів з урахуванням  вимог статей 29-34 Закону України «Про запобігання корупції», а також, повідомити про прийняте рішення відповідну особу.

Законодавством не визначено, у якій саме формі має бути оформлено прийняте керівником рішення про врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої йому особи, проте із офіційних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції вбачається доцільність прийняття керівником письмового розпорядчого акту.

При цьому до врегулювання конфлікту інтересів державний службовець не повинен приймати рішення, вчиняти дії.

При виникненні у державного службовця сумнівів щодо наявності  конфлікту інтересів, він зобов’язаний звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції. У зверненні необхідно зазначити дії, щодо яких виник сумнів та додати копії документів щодо службових (посадових) повноважень. Національне агентство з питань запобігання корупції упродовж семи робочих днів має роз’ясняти такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Вчасно розпізнати наявність конфлікту інтересів кожному державному службовцю допоможе складання тесту на наявність (відсутність) конфлікту інтересів, запропонованого Методичними рекомендаціями щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Національного агентства з питань запобігання корупції, а також проходження безкоштовних навчальних онлайн-курсів «Конфлікт інтересів: треба знати!».

Головний спеціаліст з питань запобігання

і виявлення корупції Головного територіального

управління юстиції у Донецькій області 

Нюанси у наданні

безоплатної вторинної правової допомоги

Визначення змісту права на безоплатну правову допомогу, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги регулюються Законом України «Про надання безоплатної правової допомоги» від 02 червня 2011 року № 3460-VI (далі по тексту - Закон).

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:

üособа не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно до Закону мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (частина 1 статті 14 цього Закону);

üособа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу;

üвимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

üособі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання;

üособа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги (у цьому випадку додається письмове роз'яснення про порядок звернення до відповідних міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна).

У разі прийняття рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги особі роз'яснюють порядок оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.

Головне територіальне управління юстиції

у Донецькій області

Як і коли можна звернутись до Європейського суду з прав людини?

У Європейському суді з прав людини можна оскаржити лише порушення державою в особі її органів, установ, організацій, посадових осіб чи інших владних суб’єктів прав людини або основоположних свобод, які передбачені Європейською Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини та Протоколів до неї.

До таких прав, наприклад, відносяться право на життя, заборона катувань та іншого нелюдського поводження, право на свободу пересування, право на свободу асоціацій, право на справедливий суд, право на свободу вираження поглядів та віросповідання тощо.

Більш детальну інформацію можна знайти на сайті Міністерства юстиції України www.minjust.gov.ua або Європейського суду з прав людини www.echr.coe.int

Європейський суд з прав людини розглядає лише заяви стосовно порушень прав та свобод, гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Звертатися до Суду можуть як громадяни України, так і особи без громадянства або іноземці, як повнолітні, так і неповнолітні особи, дієздатні, так і недієздатні особи, суд також може прийняти заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими. Важливо лише, щоб особа була постраждалою (жертвою) від порушення прав чи свобод, гарантованих Конвенцією, вчиненого однією або кількома державами-учасницями Конвенції.

Особа може звернутися до Європейського суду з прав людини лише після того, як вичерпано усі доступні ефективні національні засоби юридичного захисту, зокрема, коли справу було розглянуто усіма судовими інстанціями України. Заяву до Європейського суду з прав людини можна подати протягом шести місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду. Якщо ж національний суд зволікає з розглядом справи, тоді право на звернення зберігається протягом усього часу зволікання, аж до вирішення українським судом справи.

Пам’ятайте, що Європейський суд з прав людини не виконує роль національного суду і не є вищою інстанцією відносно національних судів. Він не може скасовувати чи змінювати рішення національних судів. Не можна скаржитись до Суду лише з тих підстав, що особа не задоволена рішенням національного суду. Під час розгляду індивідуальних заяв Суд вирішує питання про те, чи справді держава допустила порушення взятих на себе зобов’язань в межах Конвенції та протоколів до неї. І за умови визнання факту порушення застосовує відповідні заходи впливу.

Перед звернення до Суду обов’язково слід проконсультуватися із юристом, що має досвід ведення таких справ.

Відповідачем у Суді завжди є уряд держави, проти якої подається заява. Україну як відповідача у Європейському суді з прав людини представляє Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.

Маємо надію, що надана інформація допоможе громадянам у реалізації своїх прав.

Юстиція Донеччини відкрита для людей!

Відділ судової роботи та міжнародного співробітництва

Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

Підстави та порядок зняття арешту з майна

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень, зокрема звернення стягнення майно боржника, тобто арешт майна. Арешт на майно накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Значна кількість звернень, що надходить до відповідного відділу державної виконавчої служби або до вищого органу (Управління) стосується порядку та підстав зняття арешту з майна боржників, виконавчі провадження відносно яких виконувались на території проведення ООС. На думку громадян (боржників), якщо матеріали виконавчих проваджень з об’єктивних причин залишені на території непідконтрольній українській владі території, останні автоматично звільняються від сплати боргів, а арешти підлягають скасуванню.

Законодавством встановлений вичерпний порядок зняття арешту з майна. Відтак, підставою для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, тобто, погашення боргів у повному обсязі. У всіх інших випадках арешт може бути знятий лише за рішенням суду.

Якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до відповідного суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. За результатами розгляду такого позову, суд виносить відповідну ухвалу, яка є негайною до виконання.

Після набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Для отримання інформації щодо наявних боргів, обтяжень майна, громадянину достатньо звернутись з заявою до відділу державної виконавчої служби за місцем мешкання або до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.  

Актуальна інформація про адреси відділів державної виконавчої служби у Донецькій області розміщена на Офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Донецькій області також, можливо звернутись за телефонами гарячої лінії Управління: (06264) 42-360, (073) 016-07-00.

Заступник начальника Управління – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Бутко Олексій Віталійович

РОЗМЕЖУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ ТА ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» визначає суб’єктів державної реєстрації та розмежовує компетенцію між ними.

З урахуванням компетенції щодо державної реєстрації юридичних осіб, визначеної статтею 1 цього Закону, серед суб’єктів державної реєстрації слід виділити органи юстиції, які реєструють громадські формування; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які забезпечують державну реєстрацію юридичних осіб - релігійних організацій; а також інші суб’єкти, до компетенції яких належить державна реєстрація інших юридичних осіб.

І хоча законодавець чітко визначив коло суб’єктів державної реєстрації юридичних осіб, на практиці все одно виникають питання, хто саме здійснюватиме державну реєстрацію окремих видів юридичних осіб.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону про реєстрацію визначено термін «громадське формування», що вживається у цьому Законі. Так, громадські формування – це політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій.

Серед юридичних осіб при визначенні компетенції органу реєстрації проблемних є два види об’єднань. Таке як садівницькі товариства та громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону, які нерідко плутають з громадськими організаціями, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення яких врегульовано Законом України «Про громадські об’єднання».

Проблематика державної реєстрації садових товариств неодноразово обговорювалась як на законодавчому рівні, так в інформаційному просторі.

Слід нагадати, що поняття садівницького товариства було визначено в Законі СРСР «Про кооперацію в СРСР», відповідно до якого такі товариства були складовою частиною системи кооперації. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про кооперацію»кооперативи  та  кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести  свої статути у відповідність із цим Законом. Водночас статтею 1 Закону України «Про об’єднання громадян», який на той час визначав засади створення та діяльності в тому числі й громадських організацій, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації. Однак, на практиці численна кількість садівницьких товариств була зареєстрована з організаційно-правовою формою «громадська організація», що й стало причиною плутанини заявниками, до якого суб’єкта слід звернутися для проведення реєстраційних дій.

Неоднозначно тлумачать й поняття громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порядок створення та діяльності яких врегульовані Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Згідно статті 1 цього Закону громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону. Слід зауважити, що поняття «громадське об’єднання» закріплено на законодавчому рівні тільки з 01.01.2013, з введеням в дію Закону України «Про громадські об’єднання», в той час як громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону функціонують відповідно до законодавства, яке чинне з 2000 року.

Також, аналіз засад створення садівницьких товариств та громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, основних завдань їх діяльності свідчить, що такі неприбуткові організації суттєво відрізняються від громадських організацій, що забезпечують здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів фізичних осіб.

Тому, заявникам слід усвідомлювати правові наслідки обрання організаційно-правової форми організації, яку створюють для здійснення запланованої діяльності, з метою подальшого звернення для належного суб’єкта державної реєстрації. Щодо організацій, відомості про які вже містяться у Єдиному державному реєстрі, необхідно враховувати, що юридичні особи самостійно приймають рішення, в якому правовому полі діяти та дотримуватися спеціальних вимог законодавства, передбаченого для окремих видів юридичних осіб. У разі ж виявлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру, вирішувати це питання у спосіб, передбачений діючим законодавством.

У разі виникнення додаткових питань звертайтесь за телефонами: 0626442500, 0626417446.

Віра Свиридова,

                                                            заступник начальника Управління –

                                                            начальник відділу державної

                                                            реєстрації друкованих засобів масової

                                                     інформації та громадських формувань

Протидія рейдерству в Україні

Останнім часом в нашій країні спостерігається загострення проблеми незахищеності власників нерухомості та корпоративних прав від злочинних дій, внаслідок яких відповідне майно протиправно переходить під контроль інших осіб.

Про сутність рейдерства, а також про засоби протидії такому явищу розповідає головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Ольга Какауліна.

Рейдерство – це вилучення майна на нібито правових підставах, в основі виникнення яких лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації тощо).

Основними об’єктами рейдерів є, як підприємства аграрного сектору, так і підприємства, що є фінансово не стабільними чи в яких існує конфлікт між власниками.

Наразі державою забезпечено захист права власності громадян, бізнесу за допомогою певних засобів.

Так, проведення реєстраційних дій державним реєстратором прав можна зупинити на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості.

Також, шанси на оперативне реагування й ефективний захист прав суттєво підвищує сервіс SMS-інформування, адже від швидкості реагування законного власника на захоплення його майна залежить ймовірність повернення вкраденого без втрат. Сервіс інформує власників про зміну статусу об’єктів нерухомого майна в реєстрі, про подання заявок на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв.

Крім того, особа, яка вважає, що її право порушено рішеннями, діями або ж бездіяльністю державного реєстратора (зміна власника, перехід корпоративних прав, зміна керівника, реєстрація об’єкту, та інші реєстраційні дії, які можуть означати рейдерство) протягом 60 календарних днів може в позасудовому порядку, а головне безкоштовно, оскаржити такі рішення, дії або бездіяльність до органів юстиції. Такі скарги розглядаються постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом – Антирейдерською комісією. За результатом розгляду комісія може рекомендувати скасувати відповідні реєстраційні дії або запропонувати вжити заходів впливу до державного реєстратора - порушника.

Відповідно до затвердженого Урядом порядку, Міністерством юстиції, здійснюється моніторинг реєстраційних дій в реєстрах та проводяться камеральні перевірки щодо дій державних реєстраторів.

З метою забезпечення додаткових гарантій захисту права власності в Україні 03 жовтня 2019 року прийнято «антирейдерський» закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», розроблений за участю Міністерства юстиції.

Основні положення закону передбачають припинення діяльності акредитованих суб’єктів – комунальних підприємств, відносно яких Антирейдерською комісією при Міністерстві юстиції розглянуто близько 90% звернень. Законом запроваджується обов’язковість нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав, принцип одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, а також підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур, що значно знизить корупційні ризики.

Тож сподіваємося, що прийняття даного закону та діючі механізми захисту знизять кількість рейдерських захоплень нерухомості, корпоративних прав, а також витрат громадян, пов’язаних із захистом власності від протиправних посягань.

При виникненні питань та необхідності отримання більш детальної інформації щодо захисту майнових прав можна звернутися за телефоном (06264) 42481, надіслати звернення на поштову адресу: вул. Ярослава Мудрого, 39/3, м. Краматорськ чи спрямувати його електронною поштою: [email protected].

Юстиція відкрита для людей!

ШЛЮБ СЬОГОДНІ – ЦЕ ПРОСТО!

У житті людини багато важливих подій, до яких ми ретельно готуємося, плануємо та від яких ми очікуємо море вражень та емоцій. Цей неповторний день, сповнений найтеплішими почуттями, повинен залишити тільки світлі і радісні спогади.

І тому наречені День Народження своєї сім’ї не хочуть пов’язувати з бюрократичними моментами, а хочуть поринути у казку з головою.

Комусь і досі зручно подавати заяву на реєстрацію шлюбу за місяць, і місячний строк витрачати на підготовку до важливої події. А комусь зовсім не хочеться чогось чекати і вже сьогодні хочеться сказати одне одному: «ТАК».

На жаль далеко не всі знають про існування та переваги сервісу Міністерства юстиції «ШЛЮБ ЗА ДОБУ».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 502-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу» у Донецькій області зазначену послугу можливо отримати у містах Бахмуті, Волновасі, Лимані, Маріуполі та Покровську.

Цей сервіс покликаний зробити одруження максимально зручним та комфортним.

Для того, щоб скористатися сервісом з реєстрації шлюбу у скорочені строки, майбутнім нареченим необхідно зробити кілька простих кроків:

 Звернутись до організатора державної реєстрації шлюбу, відомості про якого розміщені територіальним органом юстиції на офіційному сайті.

 Обрати дату та час для проведення державної реєстрації.

 Укласти цивільно-правовий договір про надання послуги.

 Також нареченим необхідно буде надати для підтвердження своєї особи паспорт або паспортний документ.

Іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

Пілотний проект «Шлюб за добу» це соціальний проект, направлений на забезпечення реалізації гарантованого державою права на шлюб та  першочергово спрямований на прифронтові регіони. Він, зокрема, спрощує процедуру одруження для українських громадян з тимчасово окупованих територій та учасників бойових дій на сході та забезпечує їх жителів можливістю швидко і зручно, без необхідності їздити кілька разів, отримати легальні українські свідоцтва про одруження.

Сучасні новації спрощують та наближають до населення послуги, передбачені сімейним законодавством.

Інноваційний проект Міністерства юстиції України «Шлюб за добу» гарно зарекомендував себе та виявився досить успішним у Донецькій області, який впевнено крокує, створюючи сім’ї, які є первинним та основним осередком нашого суспільства.

Пориньте у атмосферу гармонії та кохання, подаруйте собі незабутнє весілля та створіть казку власного життя.

ЄС обладнує системою радіаційного моніторингу сховища радіоактивних відходів

У рамках проєкту ЄС «Інтегрована автоматизована система екологічного радіаційного моніторингу на спецкомбінатах Державної корпорації «Українське державне об’єднання «Радон» автоматизовану систему екологічного радіаційного моніторингу було встановлено на 45 сховищах радіоактивних відходів у Києві, Харкові, Дніпрі, Львові та Одесі. Всі вони наразі перебувають під управлінням «Радону». Ця система дозволить здійснювати моніторинг і документування параметрів радіаційної обстановки, допоможе у виявленні радіаційної небезпеки та швидкому реагуванні на неї. Про це повідомляється на сайті Представництва ЄС в Україні.

«І для України, і для ЄС вкрай важливо, щобаварійні ситуації на території України швидко виявлялись, щоб реагування на них було швидким і щоб об'єкти поводження з РАВ по всій країні перебували під належним контролем і підтримувались у належному стані. Хотів би підкреслити важливість оснащення України найсучаснішим обладнаннямдля виявлення аварійних ситуацій та реагування на них»,- зазначив д-р Ганс ван Вліет, керівник цього проєкту від Європейської Комісії.

Автоматизована система складається з п’яти підсистем екологічного радіаційного моніторингу, які вимірюють рівні радіації та передають результати до головного офісу «Радона» у Києві, де дані обробляються і представляються керівництву «Радона».

«Нова автоматизована система радіаційного моніторингу забезпечує безпеку населення, довкілля та персоналу «Радона». Вона дає можливість швидкого реагування у разі радіаційних аварій», - сказав Ігор Буксанчук, директор «Радона»

«Створення системи радіаційного моніторингу перебуває в центрі уваги співробітництва ЄС-України у сфері ядерної безпеки. Державне агентство України з управління зоною відчуження дуже вдячне Європейському Союзові за постійну підтримку», -відмітив Олександр Ковальчук, т.в.о. Голови ДАЗВ.

«Тепер у розпорядженні державних міжобласних спецкомбінатів «Радона» є багато сучасного обладнання, яке дозволяє їм забезпечувати постійний екологічний моніторинг майбутніх років»,- прокоментував Мартін Пазур, директор компанії Nuvia a.s., виконавця проєкту.

«Радон» – головне державне підприємство, що відповідає за збирання, транспортування, кондиціонування та тимчасове зберігання низькоактивних відходів, не пов’язаних з генерацією електроенергії. Для цієї мети підприємство використовує спецкомбінати в Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Донецьку та Одесі. Через конфлікт на Сході України проєкт ЄС виконувався лише для п’яти з них, за винятком донецького. На підприємствах є приповерхневі сховища для зберігання твердих відходів, сховища колодязного типу для відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання та баки для рідких відходів. Вони розташовані поблизу великих обласних населених пунктів, а сховища Київського спецкомбінату розташовані в межах міста Києва, що надає питанню безпеки населення дуже високої пріоритетності. Крім того, ці підприємства були спроєктовані та введені в експлуатацію за радянських часів, у 1960-1962 рр., обладнання для радіаційного моніторингу було застаріле. Україна має намір вилучити відходи й перемістити їх у місця, де безпеку можна забезпечити більш надійно. Але доти, поки такий складний і вартісний проєкт зможе бути здійснений, майданчики необхідно модернізувати, щоб забезпечити належний захист людей і довкілля від іонізуючого випромінювання.

За об’ємом радіоактивних відходів (близько 3,4 млн м3 станом на жовтень 2018(link is external) р.) Україна посідає друге місце в Європі та четверте у світі. 95% цих відходів утворились унаслідок Чорнобильської аварії.

Джерело:https://eu-ua.org/novyny/yes-obladnuye-systemoyu-radiaciynogo-monitoryngu-shovyshcha-radioaktyvnyh-vidhodiv