• Головна
  • Пушкін в Тернополі не потрібен. Декомунізація під час війни - чи можливо позбавитись радянського минулого в радикальних умовах
17:20, 29 травня 2022 р.

Пушкін в Тернополі не потрібен. Декомунізація під час війни - чи можливо позбавитись радянського минулого в радикальних умовах

Пушкін в Тернополі не потрібен. Декомунізація під час війни - чи можливо позбавитись радянського минулого в радикальних умовах

Офіційно декомунізація в Україні розпочалась у квітні 2015 року. Саме тоді була підписана низка законів, які були направлені на очищення публічного простору від тоталітарної символіки, відхід від радянського минулого та його переосмислення. Вже у травні розпочався сам процес.

В рамках декомунізації в Україні прибирали пам’ятники радянських диктаторів, перейменовували міста та вулиці. 

З того року змінилося багато. Більшість людей вже звикли до перейменованих Бахмуту, Покровська, Кропивницького чи Дніпра, які так чудово вписалися у топоніміку українських земель.

Оголошуючи спеціальну операцію в Україні, президент російської федерації путін не полінувався згадати сам процес декомунізації, який частково вдало реалізовували у нашій країні. 

“Вы хотите декоммунизации? Ну что же, нас это вполне устраивает…Мы готовы показать, что значит для Украины настоящая декоммунизация”, - такою була фраза російського диктатора буквально за пів години до того, як по нашій країні випустили сотні ракет, а кордон України був порушений російськими військами.

Продовжуючи тему перейменування та позбавлення від радянщини, не можна не згадати про діяльність “Паперового фронту” - організації, яка намагається боротися з комуністичними назвами та символікою шляхом запитів та спілкування з державою.

Ми поспілкувалися з представником організації - Дмитром Браславським.

***

Ініціатива “Паперовий фронт” була створена у 2020 році. Назва прийшла сама собою. Через те, що Дмитро вже довгий час є активістом не лише у Слов’янську, але й Харкові, а більша частина його діяльності полягає у написанні звернень до влади і вирішенні питань саме через паперові відповіді, виникла і назва організації - “Паперовий фронт”.

Проблем в Україні дійсно було і залишається багато, каже чоловік, їх можна перелічувати нескінченно. Але для себе спочатку він обрав тему декомунізації, яка з часом перейшла в дерусифікацію. 

У різні часи до ініціативи долучалося багато людей. Прямо зараз близько десяти активістів працюють в рамках “Паперового фронту”. Після початку повномасштабного вторгнення з’явилися охочі співпрацювати навіть з тимчасово окупованих територій. 

“З початком повномасштабного вторгнення я зрозумів, що навантажувати місцеву чи центральну владу своїми зверненнями не треба. Бо там взагалі стояло питання існування. Я розумів, що з цим треба почекати”.

Влада і у відносно мирні часи не любила відповідати на подібного роду запити, під час повномасштабної війни, зрозуміло, що усім було не до того. Також, деякі інформаційні сервіси не працювали, тому виконувати те, що раніше, Дмитро не міг.

З часом стало зрозуміло, що ці електронні сервіси не працюють лише на території Донеччини і Луганщини та тимчасово окупованих областей. Але на мирних територіях (де відносна безпека і не було бойових дій) робота з декомунізації може тривати. 

Так, Дмитро знову почав займатися перейменуванням та прибиранням комуністичного минулого з території вільної України. Працюють вони наразі у безпечних містах, там, де влада може приділити увагу цим зверненням та має можливість працювати у цьому напрямку.

Не секрет, що у Києві та Харкові люди активно підтримали перейменування не лише вулиць, але і станцій метро. 

Не дивно, що з початком повномасштабної війни більшість українців звернули увагу на недоречність присутності пам’яток про комуністичних диктаторів. Окрім вулиць та станцій, взялися і за пам’ятники, які треба прибрати.

Дмитро вважає, що зараз якраз доречно приймати радикальні рішення у напрямку декомунізації, адже після перемоги, або затягненні війни, місцева влада може знову стопорити ці питання, кажучи, що перейменування “не на часі”.

“У людей назріла злість, агресія. Вони вже не хочуть чути відмазки типу “не на часі”. Готові підтримувати ініціативу…”

При цьому Дмитро Браславський додає, що вони не займаються навантаженням населених пунктів, в яких наразі ведуться бойові дії, чи які знаходяться на межі. Працюють лише на вільних і відносно спокійних територіях. 

Наприклад, Дмитро хотів би дуже сильно закінчити процес декомунізації у Слов’янську, але у місті зараз дуже напружена атмосфера, тому вірить, що до цього зможе повернутися після війни.

У “Паперовому фронті” говорять про те, що вже 50 відповідей вони отримали і зовсім скоро у різних куточках України почнеться процес перейменування. Відповідь надали навіть ті населені пункти, які раніше максимально відмовлялися займатися декомунізацією.

“Просто вже нема сенсу терпіти. Все, про що я казав у минулі роки, воно відбувається. Для окупантів, росіян оце все - воно важливе. Оці всі пам’ятники, назви вулиць. Ми бачимо, що в окупованих містах вони одразу починають їх повертати. Я так і розумів, що на цьому робитиметься акцент, тому і казав, що це все треба прибирати”.

Наразі громадська підтримка доволі велика. Саме тому у ці часи буквально одним розпорядженням можуть прибирати комуністичні сліди. Дмитро Браславський додає, що такими темпами буквально за пів року всю Україну можна очистити від комуністичної спадщини.

Позбутися радянщини буде не важко. Особливо після повномасштабного вторгнення, яке змінило думки багатьох лояльних раніше до росії українців. При цьому, багато пам’ятників і героїв, у яких раніше не сумнівалися, мають бути переосмислені. 

Окрім того, відомі особистості, які мають державні нагороди, але при цьому підтримали державу-агресора, також мають змінити свій статус в Україні і бути позбавлені нагород.

“Наступним етапом нашої діяльності буде увічнення пам’яті всіх героїв, воїнів, військових, які полегли у боях”.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Слов’янськ #новини #Славянск #новости #декомунізація #декомунизация #Браславський #перейменування вулиць #перейменування #дерусифікація #война в Украине #війна в Україні
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить
live comments feed...