Незламні у спорті | Як тренуються українські спортсмени під час війни?

Всупереч всім трагічним подіям які спіткали Україну протягом останніх 3 років, наші спортсмени продовжують тренуватися та прославляти Україну на світовій арені. Кожна медаль, кожна перемога – це не просто спортивне досягнення, а символ незламності українського духу. В той час як ворог намагається зруйнувати наше життя, українські атлети своїми успіхами доводять: нас неможливо перемогти ні на полі бою, ні на спортивних аренах.

Україна на Олімпійських іграх 2024

Олімпійські ігри 2024 року в Парижі стали для України не просто спортивним змаганням, а справжнім символом незламності нації. В умовах повномасштабної війни 140 українських атлетів у 23 видах спорту продемонстрували світові, що наша країна продовжує боротися та перемагати на всіх фронтах. Сама Олімпіада викликала хвилю різноманітних відгуків. А от позитивні відгуки вболівальників та експертів на різних спортивних сайтах та майданчиках підтверджують, що виступ української збірної став одним з найяскравіших її моментів. 

Медалісти збірної України на Олімпійських іграх-2024

Результат у 12 олімпійських медалей – три золоті, п'ять срібних і чотири бронзові – це не просто цифри в турнірній таблиці. У 2024 році на літніх Олімпійських іграх ми посіли 22 місце турнірної таблиці, поступившись місцем у першій двадцятці Бразилії та Ірану. Але це все одно неймовірний результат проти 44 місця, яке Україна посіла у 2020 році з єдиною золотою медаллю Жана Беленюка. За кожною нагородою стоять особисті історії спортсменів, які тренувалися під звуки повітряних тривог, долали психологічні травми від втрати домівок та близьких, але знаходили в собі сили продовжувати підготовку та виходити на найпрестижніші старти планети. 

Не завдяки, а всупереч, або що підтримує українських спортсменів?

“Російські спортсмени успішно тренуються, а українські вмирають” - Олег Верняєв, український гімнаст

За інформацією міністра молоді та спорту України 2020-2023 року Вадима Гутцайта, у різних підрозділах лав ЗСУ, ТРО, нацгвардії служать за різними оцінками від 2 до 3 тис. спортсменів. Кожен спортсмен чи спортсменка, робить все можливе, щоб наблизити перемогу України, багато з них використовують свою медійність для благодійних цілей. Не оминули спортивну спільноту і втрати. І зараз мова не про особовий склад. Жоден спортсмен не може підтримувати фізичну форму без тренувань, а довгі перерви зводять весь досягнутий прогрес нанівець дуже швидко. 

Спортивні об’єкти, що зазнали руйнувань від російської агресії:

• Біатлонна і лижна база у Чернігівській області

• Стадіон “Локомотив” у Києві

• Школа хокею та фігурного катання "Альтаїр" на Донеччині

• Спорткомплекс “Уніфехт” у Харкові

• Олімпійський басейн “Нептун” в Маріуполі

Звісно, це мала частка з великого переліку пошкоджень, але кожен з цих об’єктів займає особливе місце у серці спортсменів, що тут тренувалися. Спортивна інфраструктура Донецької області постраждала найбільше. І, мабуть, найболючіше для українців - це спостерігати за тим, як руйнується “Донбас Арена” у Донецьку. У 2012 році ми тут приймали Євро-2012, стадіон було визнано найкращим Європейським футбольним союзом. Це була наша гордість, сюди приїздили зірки світового масштабу. Але все це було “До”, зараз стадіон порожній і все частіше ходять чутки про його знесення.

Після того як були значно пошкоджені або повністю знищені тренувальні бази, постало питання про пошуки альтернативних рішень на території України або за кордоном. Крім того, складності додають періодичні проблеми з електрикою та необхідність робити перерви на час повітряних тривог. Але не тільки на виїзних базах тренуються наші спортсмени, адже це досить дорого та займає багато часу. В Україні спортсмени тренуються у Львові, Івано-Франківську та Конча-Заспі. Ми все ще маємо свої майданчики, де, хоч і в складних умовах, але все ж на рідній землі тренуються наші боксери, стрільці, борці та представники інших видів спорту. 

З міркувань безпеки спортивні федерації не розголошують графіки та місце тренувань, але, як і всі свідомі українці, спортсмени дотримуються техніки безпеки. Всі майданчики мають укриття, де також обладнанні зони для тренувань. Крім пошуку самого стадіону чи майданчика є й інші складнощі. Наприклад, вимкнення світла поза графіком, коли ви сидите вдома за столом з чашкою чаю і коли ви робите складний пірует чи сальто назад, несуть в собі геть різний ризик. У такі моменти спортсменам доводиться довіряти лише своїй інтуїції та покладатись на м’язову пам’ять, щоб за лічені моменти згрупуватись і завершити вправу безпечно.

Багато країн, зокрема США, Польща, Німеччина та Італія, надають українським спортсменам можливість тренуватися на своїх базах. Наприклад, представники зимових видів спорту тренуються на олімпійській базі в Солт-Лейк-Сіті, США. Значна частина легкоатлетів тренується у Спалі, Польща. Українська збірна з фехтування тренувалась в Римі, в рамках підготовки до олімпійських ігор. Наші гімнасти займаються у спортивних центрах Штутгарта, Німеччина. Веслувальники та плавці тренуються на базах Угорщини. 

Приклад наших спортсменів надихає мільйони українців не здаватися за будь-яких обставин. Ярослава Магучіх, здобула золото попри втрату домашньої арени; Жан Беленюк поєднує спортивну кар'єру з волонтерством; Ольга Харлан своїми медалями довела, що вік – не перешкода для перемог, а просто цифра у паспорті... Кожен з наших олімпійців став символом того, що немає нічого неможливого для тих, хто вірить у себе та свою країну.

Успіхи українських спортсменів – це більше, ніж просто медалі. Це історія незламності, сили духу та віри в перемогу. Кожен виступ на міжнародній арені – це нагадування світові про те, що Україна жива, бореться і перемагає. В той час як наші воїни боронять незалежність на полі бою, спортсмени продовжують піднімати синьо-жовтий прапор на найвищі п'єдестали планети. А з відновленням спортивних об'єктів та створенням нових тренувальних центрів після перемоги, потенціал українського спорту може розкритися ще потужніше.